- •Програма навчальної дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична”
- •Тема 1. Основні закони хімії як базис хімічних методів аналізу
- •Тема 2. Залежність властивостей речовин від будови атомів та природи хімічних зв’язків
- •Змістовий модуль 2. Розчини. Закономірності протікання хімічних реакцій в розчинах. Класи неорганічних речовин.
- •Тема 3. Класифікація неорганічних сполук. Комплексні сполуки, їх застосування у методах аналізу
- •Тема 4. Молекулярно-йонна рівновага в розчинах
- •Тема 5. Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Тема 7. Основи якісного хімічного аналізу сировини та матеріалів
- •Тема 8. Кількісний аналіз. Метрологія хімічного аналізу
- •Тема 6. Окисно-відновні реакції, їх застосування в одержанні речовин та у методах аналізу
- •Змістовий модуль 3. Основи якісного і кількісного хімічного аналізу
- •Змістовий модуль № 4. Основні властивості хімічних елементів і їх сполук.
- •Тема 9. Хімія металів
- •Тема 10. Хімія неметалів
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт і правила роботи в лабораторії
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: «Основні поняття і закони хімії. Визначення хімічного еквіваленту металу»
- •Практичне заняття № 3 Тема: «Будова атома і систематика хімічних елементів»
- •Практичне заняття № 4 Тема: «Хімічний зв’язок. Будова і властивості молекул. Будова твердих і рідких тіл»
- •Лабораторне заняття № 5 Тема: «Хімічна кінетика. Хімічна рівновага»
- •Лабораторне заняття № 6 Тема: «Розчини. Концентрація і властивості розчинів»
- •Лабораторне заняття № 7 Тема: «Електролітична дисоціація. Гомогенна і гетерогенна рівновага у розчинах електролітів»
- •Лабораторне заняття № 8 Тема: «Дисоціація води. Водневий показник pH. Гідроліз солей»
- •Лабораторне заняття № 9 Тема: «Окиснювально-відновні реакції»
- •Лабораторне заняття № 10 Тема: «Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи»
- •Лабораторне заняття № 11 Тема: «Комплексні сполуки»
- •12.1.2. Приготування 0,1 н. Розчину хлоридної кислоти
- •Методика приготування
- •100 Г розчину – 37 г
- •Лабораторне заняття № 13 Тема: «Стандартизація робочих розчинів у методі нейтралізації»
- •13.1. Стандартизація хлоридної кислоти за натрій тетраборатом
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 14 Тема: «Визначення масової частки натрій карбонату у технічному зразку»
- •14.1. Визначення вмісту натрій карбонату у технічній соді
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 15 Тема: «Методи окиснення-відновлення. Йодометрія»
- •15.1. Йодометрія
- •15.1.1. Стандартизація розчину натрій тіосульфату за калій біхроматом
- •Методика визначення
- •15.1.2. Визначення солей купруму (іі)
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 16 Тема: «Методи осадження. Аргентометрія»
- •16.1. Аргентометрія
- •16.1.1. Стандартизація розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом
- •Методика визначення
- •17.1. Комплексонометричне титрування
- •17.2. Приготування стандартного розчину едта
- •17.3. Визначення загальної твердості води
- •17.4. Визначення тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води
- •Індивідуальне завдання № 1 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови завдання
- •Індивідуальне завдання № 2 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови задач
- •Індивідуальне завдання № 3 Умови завдань
- •Індивідуальне завдання № 4 Приклади розв’язування типових задач Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Завдання
- •Завдання контрольної роботи
- •Варіанти контрольних завдань
15.1.1. Стандартизація розчину натрій тіосульфату за калій біхроматом
Реактиви
і матеріали: стандартний
0,05 н. розчин
;
10 %-ний розчин
розчин
(1:4); 0,05 н. розчин
;
1 %-ний розчин крохмалю; бюретка на 25 мл;
піпетка на 10-15 мл; конічні колби – 2 шт.;
мірний циліндр на 25 мл.
Натрій тіосульфат не відповідає вимогам, що висуваються до первинних стандартів, тому спочатку готують приблизно 0,05 н. розчин, а точну нормальність і титр встановлюють за калій біхроматом. Для цього використовують 0,05 н. розчин , який готують шляхом зважування точної наважки речовини на аналітичних вагах і розчиненні її у мірній колбі (методика 12.1.1) або ж за фіксаналом. Спосіб полягає в тому, що до аліквоти титрованого розчину додають надлишок підкисленого сульфатною кислотою розчину калій йодиду. Калій біхромат взаємодіє з калій йодидом за рівнянням
Виділений при цьому молекулярний йод титрують розчином натрій тіосульфату в присутності крохмалю як індикатора
Кількість йоду, що виділилась в реакції між калій біхроматом і калій йодидом, еквівалентна кількості окиснювача. Відповідно, кількість затраченого натрій тіосульфату еквівалентна взятій кількості калій біхромату
Методика визначення
У
конічну колбу на 200-250 мл відмірюють
мірним циліндром 10 мл 10 %-ного розчину
калій йодиду і 15-20 мл розчину
(1:4). До одержаної суміші піпеткою вносять
аліквотну частину титрованого
розчину калій біхромату. Колбу накривають
фарфоровою
кришкою і залишають в темному місці на
3-5 хв. для завершення реакції. Вміст
колби розводять до 100-150 мл дистильованою
водою і титрують розчином натрій
тіосульфату до солом'яного забарвлення
без індикатора. Потім додають 2-3 мл
розчину крохмалю і продовжують титрувати
до переходу синього забарвлення у
світло-зелене, що характерне для сполук
хрому (ІІІ). Титрування повторюють 2-3
рази.
Для розрахунків беруть середнє значення із результатів титрування, що добре узгоджуються.
Нормальність розчину натрій тіосульфату і титр розчину натрій тіосульфату за купрумом розраховують за формулами:
15.1.2. Визначення солей купруму (іі)
Реактиви
і матеріали: титрований
розчин
;
розчин
(1:4); 10%-ний розчин
;
1 %-ний розчин крохмалю; бюретка на 25 мл;
піпетка на 10-15 мл; конічні колби на 100 мл
– 2 шт.; мірний циліндр на 25 мл.
Йодометричне визначення солей купруму (ІІ) базується на взаємодії солей купруму (ІІ) з калій йодидом
Виділений
при цьому йод відтитровують розчином
натрій тіосульфату. Реакція між йонами
і йодид-йонами зворотна. Згідно зі
значеннями нормальних окиснювально-відновних
потенціалів пар
і
,
які рівні, відповідно, +0,16 В і +0,54 В,
рівновага повинна бути зміщена вліво,
тобто вільний йод повинен окиснювати
йони
.
Однак утворення малорозчинного осаду
викликає різке зменшення концентрації
,
що, в свою чергу, призводить до підвищення
окиснювально-відновного потенціалу
пари
до +0,76 В. Тому рівновага реакції між
солями купруму і калію йодиду практично
повністю зсувається вправо.
