Лабораторне заняття № 7 Тема: «Електролітична дисоціація. Гомогенна і гетерогенна рівновага у розчинах електролітів»

Питання для самостійної підготовки

1. Які речовини називаються електролітами? Які властивості розчинів електролітів служать експериментальним підтвердженням теорії електролітичної дисоціації?

2. Що розуміють під поняттями „сильні і слабкі електроліти”?

3. Який взаємозв’язок існує між ступенем і константою дисоціації слабких електролітів? Суть закону розведення Освальда.

4. Що розуміють під поняттям „ізотонічний коефіцієнт” і як він пов’язаний зі ступенем дисоціації?

5. Чому розчини електролітів впливають сильніше на підвищення температури кипіння, температури замерзання і володіють більшими значеннями осмотичного тиску, ніж еквімолярні розчини неелектролітів?

6. Гетерогенна рівновага у розчинах важкорозчинних електролітів. Добуток розчинності. Сформулюйте умови утворення і розчинення осадів.

7. Закінчіть наступні рівняння реакцій у молекулярному, йонно-молекулярному та скороченому йонно-молекулярному вигляді, вкажіть назви речовин:

;

;

;

;

;

;

;

;

.

8. Розрахувати величину константи дисоціації карбонатної кислоти за першою стадією, якщо ступінь дисоціації 0,1 н. розчину її рівний 0,173.

9. Добуток розчинності рівний . Обчислити розчинність цієї солі у моль/л і г/л.

10. Змішали 20 мл 0,01 н. розчину і 5 мл 0,001 н. розчину . Визначити, чи випаде осад .

Дослід 7.1. Електропровідність розчинів (груповий дослід)

Зібрати прилад за схемою

У вісім хімічних стаканчиків ємністю 100 мл налити по 50 мл розчинів таких речовин: сахарози, глюкози, гліцерину, – 1н., – 1н., – 1н., – 1н., – 1н. Послідовно дослідити електропровідність цих розчинів. Для цього у кожний стакан занурити електроди, включити струм і спостерігати за інтенсивністю свічення електричної лампочки. На основі спостережень зробити висновок: розчини яких речовин проводять електричний струм і чому? Які з досліджуваних речовин відносяться до сильних, а які – до слабких електролітів?

Дослід 7.2. Зміщення рівноваги у розчинах слабких електролітів

До 1-2 мл розведеного розчину амоніаку додати 1-2 краплі розчину фенолфталеїну, а потім 0,5 г твердого амоній ацетату. У другу пробірку до 1-2 мл розведеної ацетатної кислоти додати розчину метилового оранжевого і також 0,5 г твердого амоній ацетату. Пояснити причину зміни забарвлення розчинів в обох випадках. Написати рівняння електролітичної дисоціації ацетатної кислоти і амоній гідроксиду, а також вирази для констант дисоціації.

Дослід 7.3. Йонні реакції

У пробірку налити 1-2 мл розчину калій нітрату і 1-2 мл розчину натрій сульфату. Написати рівняння реакції в йонному вигляді і пояснити, чому при зливанні розчинів не відбувається видимих змін.

У дві пробірки налити по 2-3 мл розчинів і . У кожну з них додати по 1-2 мл розчину . Написати рівняння реакції в йонно-молекулярному вигляді.

Дослід 7.4. Утворення осадів

У дві пробірки налити по 1 мл 0,005 М розчину плюмбум нітрату. В одну з них додати такий самий об’єм 0,05 М розчину калій хлориду, а в другу – 0,05 М розчину калій йодиду. В якій з пробірок випав осад? Отриманий результат пояснити на основі величин добутків розчинності і . Написати відповідні рівняння реакцій.

Дослід 7.5. Розчинення осадів

У дві пробірки налити по 1 мл 0,5 М розчину . В одну з них додати такий самий об’єм розчину , а в другу – розчину . До отриманих осадів додати по 3 мл хлоридної кислоти. Який з осадів розчинився? Чому? Написати рівняння реакцій в йонно-молекулярному вигляді.