- •Програма навчальної дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична”
- •Тема 1. Основні закони хімії як базис хімічних методів аналізу
- •Тема 2. Залежність властивостей речовин від будови атомів та природи хімічних зв’язків
- •Змістовий модуль 2. Розчини. Закономірності протікання хімічних реакцій в розчинах. Класи неорганічних речовин.
- •Тема 3. Класифікація неорганічних сполук. Комплексні сполуки, їх застосування у методах аналізу
- •Тема 4. Молекулярно-йонна рівновага в розчинах
- •Тема 5. Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Тема 7. Основи якісного хімічного аналізу сировини та матеріалів
- •Тема 8. Кількісний аналіз. Метрологія хімічного аналізу
- •Тема 6. Окисно-відновні реакції, їх застосування в одержанні речовин та у методах аналізу
- •Змістовий модуль 3. Основи якісного і кількісного хімічного аналізу
- •Змістовий модуль № 4. Основні властивості хімічних елементів і їх сполук.
- •Тема 9. Хімія металів
- •Тема 10. Хімія неметалів
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт і правила роботи в лабораторії
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: «Основні поняття і закони хімії. Визначення хімічного еквіваленту металу»
- •Практичне заняття № 3 Тема: «Будова атома і систематика хімічних елементів»
- •Практичне заняття № 4 Тема: «Хімічний зв’язок. Будова і властивості молекул. Будова твердих і рідких тіл»
- •Лабораторне заняття № 5 Тема: «Хімічна кінетика. Хімічна рівновага»
- •Лабораторне заняття № 6 Тема: «Розчини. Концентрація і властивості розчинів»
- •Лабораторне заняття № 7 Тема: «Електролітична дисоціація. Гомогенна і гетерогенна рівновага у розчинах електролітів»
- •Лабораторне заняття № 8 Тема: «Дисоціація води. Водневий показник pH. Гідроліз солей»
- •Лабораторне заняття № 9 Тема: «Окиснювально-відновні реакції»
- •Лабораторне заняття № 10 Тема: «Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи»
- •Лабораторне заняття № 11 Тема: «Комплексні сполуки»
- •12.1.2. Приготування 0,1 н. Розчину хлоридної кислоти
- •Методика приготування
- •100 Г розчину – 37 г
- •Лабораторне заняття № 13 Тема: «Стандартизація робочих розчинів у методі нейтралізації»
- •13.1. Стандартизація хлоридної кислоти за натрій тетраборатом
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 14 Тема: «Визначення масової частки натрій карбонату у технічному зразку»
- •14.1. Визначення вмісту натрій карбонату у технічній соді
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 15 Тема: «Методи окиснення-відновлення. Йодометрія»
- •15.1. Йодометрія
- •15.1.1. Стандартизація розчину натрій тіосульфату за калій біхроматом
- •Методика визначення
- •15.1.2. Визначення солей купруму (іі)
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 16 Тема: «Методи осадження. Аргентометрія»
- •16.1. Аргентометрія
- •16.1.1. Стандартизація розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом
- •Методика визначення
- •17.1. Комплексонометричне титрування
- •17.2. Приготування стандартного розчину едта
- •17.3. Визначення загальної твердості води
- •17.4. Визначення тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води
- •Індивідуальне завдання № 1 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови завдання
- •Індивідуальне завдання № 2 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови задач
- •Індивідуальне завдання № 3 Умови завдань
- •Індивідуальне завдання № 4 Приклади розв’язування типових задач Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Завдання
- •Завдання контрольної роботи
- •Варіанти контрольних завдань
17.1. Комплексонометричне титрування
Розділ титриметрії, в якому титрантами застосовують органічні реагенти під загальною назвою комплексони, називається комплексонометрією. Найбільш широке застосування із комплексонів має двонатрієва сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти (комплексон ІІІ, трилон Б або ЕДТА):
Ряд йонів металів здатні заміщувати атоми Гідрогену карбоксильних груп ЕДТА і одночасно координаційно зв’язуватись з атомами Нітрогену аміногруп. При цьому утворюються стійкі комплексні сполуки
Як індикатор у комплексонометрії застосовують так звані метал-індикатори – органічні барвники. Ці речовини утворюють забарвлені сполуки з йонами металів. Найчастіше використовують еріохром чорний Т. Це кислотно-основний індикатор, молекулярна і йонізована форма якого мають різне забарвлення:
Якщо
в розчин, що містить, наприклад, йони
при pH
7-11
ввести еріохром чорний Т, то він дасть
забарвлення винно-червоного кольору
Коли
цей винно-червоний
розчин титрувати розчином
комплексону ІІІ, який з йонами
утворює безбарвний, більш стійкий
комплекс,
ніж комплекс
з індикатором, то у точці еквівалентності
розчин набуває синього кольору (колір
індикатора при pH
7-11)
17.2. Приготування стандартного розчину едта
Стандартний розчин ЕДТА готують за точною наважкою із препарату марки „хч” або за фіксаналом. Оскільки йони металів взаємодіють з ЕДТА в мольному співвідношенні 1:1, то еквівалентна маса ЕДТА рівна мольній масі (372,2 г/моль). Розраховану наважку ЕДТА на 250 мл зважують на аналітичних вагах і розчиняють у мірній колбі в гарячій воді. Розраховують титр і нормальність розчину ЕДТА.
17.3. Визначення загальної твердості води
Реактиви і матеріали: ЕДТА – титрований розчин (0,05 н.); амонійна буферна суміш; еріохром чорний Т; конічні колби на 250 мл – 2 шт.; піпетка на 100 мл; бюретка на 25 мл; мірний циліндр.
Піпеткою відбирають в конічні колби для титрування по 100 мл досліджуваного зразку води, додають 5 мл амонійної буферної суміші і кілька крапель індикатора еріохром чорного Т до появи винно-червоного забарвлення. Вміст колби титрують із бюретки розчином ЕДТА до зміни забарвлення на синє. Загальну твердість води виражають числом мілімоль-еквівалентів солей кальцію і магнію, що містяться в 1 літрі води
17.4. Визначення тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води
Тимчасова, або карбонатна, твердість води обумовлена наявністю в природній воді розчинних солей гідрокарбонатів лужних і лужноземельних металів. Кількісно визначають за методом нейтралізації.
Аліквоту (100 мл) досліджуваної води титрують робочим розчином хлоридної кислоти в присутності індикатора метилового оранжевого до переходу жовтого забарвлення індикатора в червоне.
Величину тимчасової твердості розраховують за формулою:
Постійна, або хлоридно-сульфатна, твердість води обумовлена наявністю у воді розчинних хлоридів і сульфатів. Розраховують за різницею між величиною загальної і тимчасової:
За стандартом України загальна твердість питної води не повинна перевищувати 7 ммоль екв/л. Зробіть висновок про відповідність нормативному документу аналізованої вами води.
Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи
студентів товарознавчо-комерційного факультету
напряму підготовки
«Товарознавство та торговельне підприємництво»
Успішному оволодінню матеріалом дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична” сприяє покращення організації самостійної роботи студентів, ефективність якої значною мірою підвищується запровадженням у навчальний процес активних форм і методів навчання, зокрема, виконання індивідуальних контрольних завдань. Ці завдання сприяють розвиткові самостійного творчого мислення студента, більш свідомому виконанню експериментальних і розрахункових завдань при відпрацюванні лабораторного практикуму, творчій підготовці до засвоєння спеціальних дисциплін.
Завдання для самостійної підготовки складені згідно з програмою дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична” для студентів товарознавчо-комерційних спеціальностей вищих навчальних закладів. При розгляді типових задач даються короткі пояснення теоретичного матеріалу і детально розглядається їх розв’язок.
Завдання необхідно виконувати в окремому зошиті, що використовуватиметься тільки для індивідуальних завдань на протязі всього семестру. Завдання виконуються відповідно до варіанту, завданого викладачем. Виклад матеріалу повинен бути чітким, лаконічним і повним.
