- •Програма навчальної дисципліни “Хімія неорганічна і аналітична”
- •Тема 1. Основні закони хімії як базис хімічних методів аналізу
- •Тема 2. Залежність властивостей речовин від будови атомів та природи хімічних зв’язків
- •Змістовий модуль 2. Розчини. Закономірності протікання хімічних реакцій в розчинах. Класи неорганічних речовин.
- •Тема 3. Класифікація неорганічних сполук. Комплексні сполуки, їх застосування у методах аналізу
- •Тема 4. Молекулярно-йонна рівновага в розчинах
- •Тема 5. Хімічна кінетика і хімічна рівновага.
- •Тема 7. Основи якісного хімічного аналізу сировини та матеріалів
- •Тема 8. Кількісний аналіз. Метрологія хімічного аналізу
- •Тема 6. Окисно-відновні реакції, їх застосування в одержанні речовин та у методах аналізу
- •Змістовий модуль 3. Основи якісного і кількісного хімічного аналізу
- •Змістовий модуль № 4. Основні властивості хімічних елементів і їх сполук.
- •Тема 9. Хімія металів
- •Тема 10. Хімія неметалів
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт і правила роботи в лабораторії
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: «Основні поняття і закони хімії. Визначення хімічного еквіваленту металу»
- •Практичне заняття № 3 Тема: «Будова атома і систематика хімічних елементів»
- •Практичне заняття № 4 Тема: «Хімічний зв’язок. Будова і властивості молекул. Будова твердих і рідких тіл»
- •Лабораторне заняття № 5 Тема: «Хімічна кінетика. Хімічна рівновага»
- •Лабораторне заняття № 6 Тема: «Розчини. Концентрація і властивості розчинів»
- •Лабораторне заняття № 7 Тема: «Електролітична дисоціація. Гомогенна і гетерогенна рівновага у розчинах електролітів»
- •Лабораторне заняття № 8 Тема: «Дисоціація води. Водневий показник pH. Гідроліз солей»
- •Лабораторне заняття № 9 Тема: «Окиснювально-відновні реакції»
- •Лабораторне заняття № 10 Тема: «Електрохімічні процеси. Гальванічні елементи»
- •Лабораторне заняття № 11 Тема: «Комплексні сполуки»
- •12.1.2. Приготування 0,1 н. Розчину хлоридної кислоти
- •Методика приготування
- •100 Г розчину – 37 г
- •Лабораторне заняття № 13 Тема: «Стандартизація робочих розчинів у методі нейтралізації»
- •13.1. Стандартизація хлоридної кислоти за натрій тетраборатом
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 14 Тема: «Визначення масової частки натрій карбонату у технічному зразку»
- •14.1. Визначення вмісту натрій карбонату у технічній соді
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 15 Тема: «Методи окиснення-відновлення. Йодометрія»
- •15.1. Йодометрія
- •15.1.1. Стандартизація розчину натрій тіосульфату за калій біхроматом
- •Методика визначення
- •15.1.2. Визначення солей купруму (іі)
- •Методика визначення
- •Лабораторне заняття № 16 Тема: «Методи осадження. Аргентометрія»
- •16.1. Аргентометрія
- •16.1.1. Стандартизація розчину арґентум нітрату за натрій хлоридом
- •Методика визначення
- •17.1. Комплексонометричне титрування
- •17.2. Приготування стандартного розчину едта
- •17.3. Визначення загальної твердості води
- •17.4. Визначення тимчасової (карбонатної) і постійної (хлоридно-сульфатної) твердості води
- •Індивідуальне завдання № 1 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови завдання
- •Індивідуальне завдання № 2 Приклади розв’язування типових задач
- •Умови задач
- •Індивідуальне завдання № 3 Умови завдань
- •Індивідуальне завдання № 4 Приклади розв’язування типових задач Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Завдання
- •Завдання контрольної роботи
- •Варіанти контрольних завдань
Лабораторне заняття № 8 Тема: «Дисоціація води. Водневий показник pH. Гідроліз солей»
Питання для самостійної підготовки
Що називають йонним добутком води? Від чого він залежить? Чому йонний добуток води є величиною постійною за сталої температури?
Що розуміють під поняттями „водневий і гідроксильний показники”? Які значення вони набувають у кислому, нейтральному і лужному середовищах? Який існує взаємозв’язок між ними?
Що таке гідроліз солей? Фактори, що впливають на гідроліз. Ступінь і константа гідролізу. Від яких факторів вони залежать? Зміщення рівноваги реакцій гідролізу.
Що розуміють під поняттям „буферні розчини”? Механізм дії буферних розчинів.
Написати рівняння реакцій гідролізу в молекулярному та йонно-молекулярному вигляді наступних солей:
,
,
,
,
,
,
.Чому рівні pH і pOH 0,1 М розчину хлоридної кислоти?
Розрахувати pH 0,01 М розчину
якщо константа дисоціації рівна
.Розрахувати pH 0,01 М розчину
якщо константа дисоціації рівна
.Розрахувати pH розчину, утвореного при розчиненні 2 мл 98 %-ного розчину , густина якого становить 1,84 г/см3, у 30 літрах води.
Дослід 8.1. Визначення pH за допомогою універсального індикатора
У пробірки налити по 2 мл розчинів хлоридної кислоти, оцтової кислоти, амоніаку, дистильованої води. У кожну пробірку опустити смужку універсального індикаторного папірця. Порівняти забарвлення папірців із стандартною шкалою і визначити pH. Результати досліду записати в таблицю.
Досліджуваний розчин |
Колір універсального індикаторного папірця |
pH |
[ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дослід 8.2. Гідроліз солей
8.2.1. Гідроліз солей, утворених слабкими кислотами і сильними основами
У дві пробірки налити по 2-3 мл дистильованої води і додати по одній ложечці кристаликів солей (у першу) і (у другу). Вміст пробірок перемішати скляною паличкою, нанести по краплі кожного розчину на універсальний папір і порівняти забарвлення зі стандартною шкалою. Визначити величину pH досліджуваних розчинів. Записати рівняння реакцій гідролізу.
8.2.2. Гідроліз солей, утворених слабкими основами і сильними кислотами
Аналогічно
виконати дослід з солями
і
.
Визначити
величину pH
досліджуваних розчинів. Записати
рівняння реакцій
гідролізу.
8.2.3.
Визначити pH
розчинів
і
.
Яка із солей піддається гідролізу?
Записати рівняння реакції гідролізу.
Дослід 8.3. Зміщення рівноваги реакцій гідролізу
8.3.1. Вплив розведення
У пробірку налити 5-6 крапель бісмут (ІІІ) хлориду і поступово додавати по краплях воду до слабкого помутніння. Скласти рівняння гідролізу з утворенням основної солі Бісмуту. Що відбувається при подальшому додаванні води? Як впливає кількість води на ступінь гідролізу?
У пробірку з осадом додати кілька крапель концентрованої хлоридної кислоти. Чому осад розчиняється?
8.3.2. Вплив температури
У пробірку внести 5-6 крапель розчину і додати 1-2 краплі індикатора фенолфталеїну. В який колір забарвиться розчин? Перенести половину об’єму розчину в другу пробірку і нагріти її в полум’ї пальника. Порівняти забарвлення розчинів в обох пробірках. Пояснити явище, що спостерігається.
8.3.3. Взаємне посилення гідролізу солей слабких основ солями слабких кислот
В одну пробірку налити 1-2 мл розчину ферум (ІІІ) хлориду, в другу – стільки ж розчину амоній хлориду, в третю – хром (ІІІ) сульфату. В першу і другу пробірки додати по 1-2 мл розчину натрій карбонату, а в третю – стільки ж розчину амоній сульфіду. У всіх трьох пробірках випадають осади гідроксидів відповідних металів. Явище пояснити на основі зміщення рівноваги реакцій гідролізу відповідних солей.
Дослід 8.4. Розчинення металу в продукті гідролізу його солі
Опустити кусочок цинку у пробірку з розчином цинк хлориду. Пробірку нагріти. Пояснити причину виділення водню. Яка роль нагрівання в цій реакції? Написати рівняння відповідних реакцій.
