3. Функції і сегментація ринку праці.

Сучасний ринок праці виконує такі функції: Суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами.

Інформаційну. Дає учасникам процесу купівлі-продажу товару робоча сила інформацію щодо умов найму, рівня зарплати, пропозиції робочих місць, якості робочої сили тощо.

Посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок праці для задоволення взаємних інтересів і потреб.

Ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, що встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. Лише на ринку праці відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару «робоча сила» і визначається його вартість.

Стимулюючу. Завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює більш ефективне використання трудових ресурсів з метою підвищення прибутковості виробництва, також стимулює найманих працівників підвищувати свій професійно-кваліфікаційний рівень.

Оздоровлюючу. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок праці дозволяє одержувати перевагу в конкурентній боротьбі працівникам з найбільш високими якісними показниками робочої сили. Саме ринок створює таку мотивацію праці, яка, з одного боку, примушує працівників триматися за робоче місце в умовах гострої конкуренції, а з іншого — матеріально зацікавлює, стимулює їх ініціативність, компетентність, кваліфікованість. Регулюючу. Певною мірою ринок впливає на формування пропорц суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, галузей в інші більш ефективні. Ринок праці регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а, отже ефективне використання. В Україні ринок праці ще повною мірою і виконує всіх своїх функцій, оскільки знаходиться ще на стадії розвитку

Сегментація ринку праці.

Ринок праці обмежується певним економічним простором, який м; чіткі територіальні, галузеві, демографічні, соціальні, національні та ін.. параметри. Сегментація ринку праці — це розподіл, розбивання ринку робочої сили на окремі групи за певними критеріями, залежно в поставленої мети вивчення, аналізу чи управління.

Ринок праці сегментується за такими принципами: територіальний (географічний), професіонально-кваліфікаційний, соціальний, за ланкам суспільного виробництва, за кількісним співвідношенням покупців та продавців товару «робоча сила», за умовами конкуренції.

5.4. Поняття та види зайнятості населення.

Під зайнятістю як економічною категорією розумію/ні сукупність соціально-економічних відносин у суспільстві, які забезпечують можливості прикладання праці в різних сферах господарської діяльності, і виконують функції пов'язані з відтворенням робочої сили на всіх рівнях організації суспільної праці і виробництва.

Залежно від тривалості і режиму зайнятості виділяють такі її форми:

Повну — діяльність працівника протягом повного робочого дня (тижня, сезону), яка приносить прибуток в нормальних для даного регіону розмірах.

Неповну — зайнятість певної особи протягом неповного робочого дня або з неповною ефективністю, з неповною оплатою. Неповна зайнятість може бути «примусовою», що обумовлено економічними причинами (скороченням обсягів виробництва, циклічним розвитком економіки, реконструкцією підприємства тощо).

Добровільна неповна зайнятість, пов'язана з соціальними факторами — вихованням дітей, доглядом за хворими членами сім'ї, суміщенням роботи і навчання називається частковою. Цей вид зайнятості виникає з ініціативи працівника. До частково зайнятих можуть належати жінки-домогосподарки, студенти, пенсіонери.

Залежно від сфери застосування праці виділяють основну і додаткову зайнятість, які ще можуть називатися первинною і вторинною.

Основна зайнятість, або первинна -— це діяльність в межах нормативного робочого дня, тижня за основним місцем роботи.

Додаткова зайнятість -— це зайнятість понад нормативний робочий час.

Рівень зайнятості розраховується за формулою:

Рз – рівень зайнято ті, %

Чз – чиельніть зайнятих,

Чтр.р. – чисельність трудових реурів

Структура зайнятості розраховується так:

К_і= Ч_зі/(Ч_з)∙100,

де К_і – частка і-ї групи зайнятих;

Ч_зі – чисельність і-ї групи зайнятих;

Ч_з – загальна чисельність зайнятих.

Рівень зайнято ті певної категорії зайнятих (наприклад, чоловіків) розраховується за формулою:

Р_зі=Ч_зч/(Ч_тр.р.ч)∙100,

де Ч_зч – чисельність зайнятих чоловіків;

Ч_тр.р.ч. – чисельність трудових ресурсів (чоловіків).