8.2. Соціально- економічна сутність заробітної плати.

Заробітна плата як соціально - економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи і масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плита як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім'ї. Як ціна робочої сили заробітна плата формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства. Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у створенні підприємством вартості. Під час формування частки заробітної плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці і забезпечувати її підвищення тільки у зв'язку зі збільшенням кількості випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів зростанням продуктивності праці.

8.3. Функції заробітної плати.

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринкової економіці мас виконувати такі функції:

• відтворювальну - як джерела відтворення робочої сили і засобу залучення людей до праці;

• стимулюючу - встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;

• регулюючу - як засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон'юнктури;

• соціальну - забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю.

Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не може виконувати цих функцій. її рівень забезпечує не більш як 20% відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на пріоритетній сфери діяльності. Заробітна плата нині викопує Інші функції, а саме:

• збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження заробітної плати;

• забезпечення соціальних гарантій ;

• збереження попереднього статусу, пов'язаного із попереднім робочим місцем;

• стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);

• перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

• поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

• посилення мобільності робочої сили.

Розрізняють номінальну, реальну заробітну плату і реальні доходи трудівників. Номінальна заробітна плата (грошова) – це сума коштів,

яку одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до кількості і якості затраченої ними праці, результатів праці.

У зв'язку з тим , що предмети споживання надходять працівникам через обмін заробітної плати на товари , заробітна плата має грошову форму .

У ринкових умовах в будь-які періоди і в різних районах країни ціни на товари різні, тому на однакову заробітну плату можна придбати різну кількість товарів. Точнішою характеристикою доходів працівників є реальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати працівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги. Цю залежність можна виразити так:

Ірз = Інзп/Іц,

де Ірзп, Інзп - індекси реальної і номінальної заробітної плати;

Іц- індекс цін.

Якщо ціни на товари зростають швидше ніж номінальна заробітна плата, то реальна заробітна плата знижується. Така ситуація має місце сьогодні в Україні.

Реальні доходи включають реальну заробітну плату і надходження із суспільних фондів споживання. При цьому основним джерелом доходів населення є заробітна плата.