Переломи дiафiза стегнової кістки

Механізм травми. Прямий механізм травми переважає над непрямим. Спостерігається частий розвиток шоку в зв'язку з масивною травмою м’язів і об'ємною крововтратою, що складає 0,5-1,5 літра. Дiафiзарні переломи діляться за локалізацією на переломи верхньої і нижньої третини з типовим зміщенням уламків. При переломах стегна в верхній третині центральний уламок під впливом тяги сідничних м'язів відводиться дозовні, а під дією клубово-поперекового м'язу згинається допереду і ротується назовні. Периферичний кінець зміщується досередини і догори (дія двосуглобових і привідних м'язів). Виникає деформація стегна за типом "галiфе". Чим вище перелом стегна, особливо при підвертлюгових переломах, тим більше відведення і згинання центрального уламка.

При переломах дiафiзу стегнової кістки в середній третині відведення центрального уламка може і не бути, це залежить від стану привідних м'язів стегна. Зміщення уламків визначається напрямком діючої травмуючої сили і скороченням потужних двосуглобових м'язів.

При переломах нижньої третини стегна центральний кінець завжди приведений і розташований попереду від периферчного уламка. Дистальний кінець під впливом тяги литкового м'язу зміщується дозаду.

Клініка, діагностика. Страждає загальний стан організму, часто спостерігається клініка шоку. Скарги на біль в місці перелому стегна. Локально: біль, крепiтація уламків, деформація, патологічна рухомість, поширений набряк, гематома, зовнішня ротація периферічного відділу кінцівки. Обов'язковий контроль стану периферійної iннервації і кровообігу. Рентгенографiя уточнює локалізацію перелому і характер зміщення уламків.

Лікування. При косих і багатоуламчатих переломах стегнової кістки показано лікування екстензiйним методом. При переломах в верхній третині стегна - скелетне витягнення за надвиросткову ділянку здійснюється в положенні згинання і відведення в кульшовому суглобі. При переломах стегна в середній третині скелетне витягнення здійснюється в середньофізіологічному положенні кінцівки.

Скелетне витягнення при локалізації переломів в нижній третині стегна доцільно проводити за горбистість великогомілкової кістки в положенні згинання кінцівки в колінному суглобі до 90-120°. Витягнення кінцівки здійснюється вантажами від 4 до 7кг на протязі 5-6 тижнів з наступним накладенням кульшової гіпсової пов'язки на 6-8 тижнів. Надалі призначається комплекс фiзiофункціонального лікування, дозоване навантаження на кінцівку.

Оперативне лікування показано при iнтерпозиції м'язів, порушенні периферичного кровообігу або інервації. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування при переломах без зміщення консервативне - пункция з усуненням гемартроза, iммобiлiзація кінцівки 4-8 тижнів, після цього - фiзiофункціональна терапiя. При наявності зміщення уламків показане оперативне лікування - відкрита репозиція і остеосинтез уламків або черезкістковий остеосинтез. Працездатність відновлюється через 4-5 місяців.

УШКОДЖЕННЯ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Переломи надколінника

Механізм травми прямий. Розрізняють переломи з пошкодженням і без ушкодження розгинального апарату.

Клініка, діагностика: базується на таких симптомах: локальний біль, неможливість підняти випрямлену ногу, гемартроз, западання тканин між уламками, зміщення фрагментів один відносно одного, розходження фрагментів. Уточнюють діагноз рентгенологічно.

Лікування. Знеболення місця перелому, пункція колінного суглоба при наявності гемартрозу. При переломі без зміщення і цілому розгинальному апараті - фіксація кінцівки циркулярною гіпсовою пов'язкою на 3-4 тижні з наступним фiзiофункціональним лікуванням. Працездатність відновлюється через 6-8 тижнів. При переломах зі зміщенням і пошкодженням розгинального апарату показана операція Шульце - кисетний шов надколінника, остеосинтез за Вебером або трансосальний П-подібний шов капроном із ретельним ушиванням розгинального апарату. Іммобілізація 4 тижні. Працездатність відновлюється через 8-10 тижнів.