Переломи кісточок

Механізм травми. Виникають звичайно внаслідок непрямої травми, частіше взимку під час ожеледиці.

Залежно від механізму розрізняють пронаційно-абдукційні, супiнаційно-аддукційні ротаційні, згинальні і розгинальні типи переломів. Частіше зустрічається поєднаний механізм переломів.

В 50-70% одно- і двокісточкові переломи не супроводжуються зміщенням уламків. В інших випадках вони ускладнюються зміщенням і розривом дистального міжгомілкового зчленування, розходженням виделки гомілковоступневого суглоба, вивихом або підвивихом стопи дозовні або досередини. При переломах заднього краю великогомілкової кістки до зазначених видів зміщення приєднується підвивих стопи дозаду.

Клініка, діагностика. Біль в ділянці пошкодженої кісточки або в гомілковостопному суглобі, наявність набряклості і гематоми, збільшення в об'ємі суглоба, згладженість його контурів. Рухи в гомілковостопному суглобі болючі, обмежені: стопа знаходиться в варусному або вальгусному положенні, при стиску обох кісток в середній третині відзначається біль на рівні кісточок (синдром іррадіації). Рентгенографія гомілковостопного суглобу в 2-х проекціях уточнює діагноз.

Лікування переломів кісточок повинно бути скеровано на відбудову анатомічно порушених співвідношень елементів гомілковостопного суглоба. Без точного вправлення перелому, повного усунення зміщення і реконструкції конгруентностi зчленованих поверхонь нормальна функція гомілковостопного суглоба не може бути досягнена. Найбільш часто при свіжих переломах кісточок застосовують одномоментну закриту репозицію з наступною іммобілізацією кінцівки до колінного суглоба (контроль кровообігу кінцівки), через 7-10 днів проводять рентгенологічний контроль і при відсутності повторного зміщення гіпсову пов'язку замінюють на циркулярну. Іммобілізація від 4 до 10 тижнів (залежно від характеру ушкодження). При нестабільному переломі і такому, що не репонується або переломо-підвивиху гомілковостопного суглоба, розриві дистального міжгомілкового синдесмозу показана відкрита репозиція і стабільно-функціональний внутрішній остеосинтез з ранньою мобілізацією суглоба (через 2 тижні після операції). Працездатність відновлюється через 2-4 місяці.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК СТОПИ

Переломи таранної кістки

Таранна кістка - проміжна ланка між стегном і гомілкою з одного боку і ступнею - з іншого. Отже, в функціональному відношенні роль її значна.

Механізм травми частіше всього непрямий - падіння з висоти, падіння зі сходів, стрибки з машини та інше. Залежно від механізму розрізняють:

-переломи головки таранної кістки;

-переломи шийки таранної кістки;

-переломи заднього відростка таранної кістки;

-переломи тіла таранної кістки.

Клініка, діагностика переломів таранної кістки досить важка: локальний біль, набряклість у ділянці гомілковостопного суглоба, болючість вздовж осі ступні при спробі її навантаження, рухах в гомілковостопному суглобі. За наявності зміщення виникають різноманітні види деформації. Діагноз уточнюють рентгенографічним дослідженням.

Лікування. При переломах таранної кістки без зміщення лікування зводиться до іммобілізації кінцівки гіпсовим чобітком до 6 тижнів. При наявності зміщення уламків проводять репозицію відламків під місцевою анестезією чи, краще, під загальним чи провідниковим знеболенням, що полягає в сильному подошовному згинанні переднього відділу стопи на дерев'яному клині. Якщо репозиція не вдалася, застосовують оперативне лікування (відкрите вправлення уламків з надійною фіксацією їх в свіжих випадках; через 1,5 місяці після травми показаний підтаранний артродез в правильному положенні уламків). Термін іммобілізації при консервативному лікуванні - 8-10 тижнів, при оперативному лікуванні - 6-8 тижнів. Відновлення працездатності настає через 4-5 місяців.