Пошкодження менісків

Механізм травми. Пошкодження частіше зустрічається у спортсменів при падінні з висоти на випрямлені в колінному суглобі ноги, при різкому і глибокому згинанні в колінних суглобах, форсованій ротації гомілки при зафіксованій стопі.

В таких випадках внаслідок компресії між виростками стегна і гомілки півмісяцевий хрящ роздавлюється. Частіше зустрічається ушкодження внутрішнього меніска.

Клініка, діагностика. Діагностувати ушкодження меніска безпосередньо після травми в більшості випадків не вдається, тому що розрив менiска часто маскується забоєм колінного суглоба, гемартрозом. Лише в випадках, коли на рівні суглобової щілини пальпується частково зміщенийий півмісяцевий хрящ, діагноз розриву можна поставити впевнено.

Основним симптомом є періодичні блокади в колінному суглобі, що виникають при певних рухах. Блокада і раптовий біль, що виникає, зумовлені тим, що пошкоджений меніск, затискається між суглобовими поверхнями виростків стегна і гомілки. В проміжках між блокадами відзначається швидка втома нижньої кінцівки і нестійкість в колінному суглобі. Хворим важко спускатися сходами (симптом сходів В.П. Перельмана). При пальпації на стороні пошкодження хворі відчувають біль. Інколи має місце атрофія м'язів стегна, особливо медіальної головки чотирьохголового м’яза стегна. У частини хворих визначається симптом Турнера (гiпестезiя шкіри по внутрішній поверхні колінного суглоба). М.І.Байков описав симптом розгинання, який полягає в тому, що коли натискати на середину суглобової щілини при зігнутому під 90° колінному суглобі і пасивному розгинанні за наявності ушкодження меніска виникає гострий біль.

На звичайній рентгенограмі ушкодження менiска не виявляється, можна виявити розрив менiска при артропневмографії, МРТ та артроскопії.

Лікування. Вправлення пошкодженого меніска при блокаді колінного суглоба проводять таким чином. Хворим роблять ін’єкцію 1 мл розчину промедолу. В колінний суглоб вводять 80-120 мл 0,5% розчину новокаїна. Через 15 хвилин після анестезії проводять вправлення. Кінцівка в колінному і кульшовому суглобах повинна знаходитися в зігнутому положенні. Для цього можна хворого покласти на стіл і зігнути ногу або посадити на табурет. При блокаді внутрішнього меніска зігнуте під прямим кутом коліно спочатку максимально відводять і в цьому положенні, підтримуючи абдукцію, проводять зовнішню і внутрішню ротацію гомілки. При максимальній мірі внутрішній ротації і витягненні за гомілку зразу проводять її розгинання. Повне розгинання і неболючі рухи вказують на ліквідацію блокади. Надалі, через 2-3 тижні хворого з рецидивiруючою блокадою треба оперувати і видалити пошкоджений меніск. Після першого пошкодження проводиться іммобілізація задньою гіпсовою шиною протягом 2-3 тижнів, після цього фізіофункціональне лікування. Працездатність відновлюється через 5-6 тижнів. При застарілих пошкодженнях менiска показано оперативне лікування - менiскектомiя. Найбільш ефективними і малоінвазивними є артроскопічні методики. Працездатність відновлюється через 1-2 тижні, при артротомії – через 3-4 тижні.