Шийний остеохондроз

Шийний остеохондроз має такі синдроми:

1) корінцевий;

2) спинальний;

3) вегето-дистрофічний:

зовнішній (цервікальна дискалгія, синдром переднього драбинного м'яза, плече-лопатковий периартрит, синдром "плече - кисть";

черепно - мозкові порушення (синдром хребцевої артерії);

синдром вісцеральних порушень (кардіадьний синдром).

Загльна клінічна характеристика синдрома включає біль, наявність типових больових точок або ділянок, малорухомість суглобів, порушення рефлексів, вторинні чутливі, рухливі, судинні і трофічні порушення та вегетативну лабільність хворих.

Цервікальна дискалгія часто є першою проявою ОХЗ - біль в шиї у вигляді приступів ("простріл"), що виникють при спробі повернути голову в бік. Зменшується шийний лордоз, голова нахилена в бік ураження, м'язи напружені й малорухомі.

При синдромі переднього драбинного м'яза біль розповсюджується за типом брахіалгії по внутрішній поверхні плеча, передпліччя і кисті до I - IV пальців. Можлива його ірадіація у грудну клітку, що може симулювати стенокардію. Порушення вазомоторної симпатичної інервації у вигляді похолодання кінцівки, ціаноза, набряку, оніміння, іноді зникнення пульсу при підніманні руки та нахилі голови.

Плече-лопатковий периартрит проявляється ниючим болем в ділянці плечового суглоба, що виникає частіше вночі, ірдіює в руку або шию і посилюється при відведенні плеча.

Синдром плече – кисть Стейнброкера часто поєднується з периартритом: біль в кисті і плечі з'являються одночасно, потім розвивається набряк і малорухомість кисті, пальців. Рентгенологічно виявляється дифузний остеопороз головки плеча і кисті.

Синдром хребцевої артерії зустрічається у однієї особи з чотирьох і обумовлений унковертебральними екзостозами, розгинальним підвивихом хребців. Крім подразнення симпатичного сплетіння стеноз і оклюзія артерії ведуть до порушення кровообігу у мозочкових, стовбурових та потилочних відділах мозку і виявляються клінікою вертебрально-базилярної недостатності. Найчастіше ураження відбувається на рівні С4 - С5. Клініка: головний біль починається у потилиці і розповсюджується на теменно-скроневу ділянку, частіше з однієї сторони. В більшості випадків біль починається вранці, можливі кохлео-вестибулярні порушення - запаморочення з нудотою, блювота, шум у голові, дзвін у вухах.

Вісцеральні порушення складаються з ряду синдромів, насамперед, кардіального. Патологічні зміни шийних симпатичних вузлів можуть впливати на інервацію серця через серцеві нерви. Окрім того, від п'яти верхніх грудних вузлів відходять гілочки до поверхневого і глибокого нервового сплетінь серця. Для шийної стенокардії характерний біль в ділянці надпліччя і міжлопатковій ділянці з наступним зміщенням болю в ділянку серця. Біль зв'язаний з положенням голови, руки, кашлем, він тривалий (до 2 годин), не знімається нітрогліцерином, але зникає при витягненні. На ЕКГ змін немає. Однак, слід пам'ятати про поєднання ішемічної хвороби серця з остеохондрозом, особливо, в похилому віці.

Рентгенологічні ознаки шийного ОХЗ: зменшення висоти діска, субхондральний склероз, крайові остеофіти на передніх та задніх поверхнях тіл хребців, деформація унковертебральних відростків, підвивихи тіл хребців. Грижі Шморля зустрічаються рідко.

Принципи консервативного лікування:

забезпечення спокою та зменшення навантаження на хребет;

боротьба з больовим синдромом;

боротьба з контрактурою м'язів та іншими рефлекторними проявами;

боротьба з реактивними змінами нервових елементів та інші.

Досягається це таким чином. Спокою для шийного відділа хребта забезпечується шляхом застосування коміра Шанца, гіпсового ошийника, валика з заглибленням для шиї під час сну.

Манжеточне витягнення (вагою 2 - 12 кг) дозволяє розвантажити хребет, зменшити м'язову контрактуру та внутріншньодисковий тиск, збільшити міжхребцевий отвір (декомпресія корінця та зменшення набряку), усунути підвивих.

Показані новокаїнові блокади переднього драбинного м'яза, симпатичних вузлів Тh2 - Th3 або параартикулярна блокада болючого унко-вертебрального суглоба.

Медикаментозна терапія включає призначення препаратів з груп седативних, снодійних, аналгетиків, симпатолітиків, вітамінів групи В.

Показані ЛФК та масаж.

Фізіотерапія повинна включати УФО, електрофорез новокаїна та йодистого калію, фонофорез гідрокартізона, лідази.

Бальнеотерапія: радонові, сірчасто-водородні, хвойно-сольові ванни.

Оперативне лікування показане при відсутності ефекту від консервативного лікування та при прогресуючій нестабільності шийних хребців. Методом вибора є передній спондилодез.