- •Вимірювання неелектричних величин
- •Основні поняття та визначення
- •1.1 Реєстрація фізичних величин
- •1.1.1 Способи сприйняття відомостей про об’єкти дослідження
- •1.1.2 Способи реєстрації значень фізичних величин
- •1.1.3 Перетворення фізичних величин
- •1.2.Основні поняття вимірювань
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.3. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.4 Методики виконання вимірювань
- •1.2.5. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.6. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.3. Класифікація вимірювань
- •1.3.1. Види вимірювань за способом одержання вимірювальної інформації
- •1.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.3.3. Класифікація методів вимірювань згідно з дсту 2681-94
- •1.4. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.4.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.4.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •1.5. Структура засобів вимірювань
- •1.5.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.5.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.5.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання геометричних розмірів
- •2.1 Вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •2.2 Вимірювання товщини шару покриття
- •2.3 Вимірювання рівнів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання механічних зусиль
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Вимірювання механічних напружень
- •В цьому випадку температурна похибка також виключається, а чутливість мостового кола збільшується в двічі.
- •3.3 Вимірювання механічних сил та тиску
- •Якщо досягається рівність між крутним та компенсувальним моментами
- •3.4 Вимірювання крутних моментів
- •Вимірювання параметрів руху твердих тіл
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вимірювання параметрів лінійного руху
- •4.3 Вимірювання параметрів вібрацій
- •4.4 Вимірювання параметрів обертового руху
- •З певним наближенням можна вважати, що амплітуда вихідних імпульсів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання хімічного складу та властивостей речовин
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
- •5.3 Вимірювання концентрації водневих іонів, рH-метри
- •5.4 Аналіз складу газів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання малих напруг, струмів і зарядів
- •6.1 Вимірювані величини і методи вимірювань
- •6.2 Безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів. Гальванометри
- •6.3 Межа чутливості електромеханічних приладів
- •6.4 Вимірювання малих напруг, струмів та зарядів, що грунтуються на їх попередньому підсиленні
- •6.5 Межа чутливості електричних підсилювачів малих сигналів
- •6.6 Боротьба з завадами при вимірюванні малих сигналів
- •Контрольні запитання:
- •Лекція7 методи вимірювань високих напруг і великих струмів
- •7.1 Загальні положення, методи вимірювань
- •7.2 Вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення
- •7.2.1 Вимірювання великих струмів
- •7.2.2 Метод паралельного з’єднання шунтів
- •7.2.3 Вимірювання високих постійних і змінних напруг
- •7.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
- •7.4 Електромагнітні методи
- •7.4.1 Вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах
- •Прилади з немагнітним інтегруючим контуром. Прилади з немагнітним інтегруючим контуром складаються з ряду пх, що оточують шину зі струмом (рис. 7.7). Для цього випадку справджується наближене рівняння
- •7.4.2 Вимірювання струмів методом ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •7.4.3 Метод компарування
- •7.5 Електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.5.1 Газорозрядний метод
- •Електродами
- •7.5.2 Метод прискоення заряджених частинок
- •7.5.3 Електрооптичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.6 Вимірювання великих струмів, що базуються на ефекті Фарадея
- •7.7 Вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів Керра і Поккельса
- •Контрольні запитання:
- •Методи вимірювань потужності і енергії
- •8.1 Потужність, енергія і методи їх вимірювань
- •8.2 Вимірювання енергії за допомогою електро-механічних перемножувачів
- •8.3 Вимірювання енергії однофазного змінного струму. Індукційні лічильники електроенергії
- •8.4 Вимірювання енергії за допомогою електронних перемножувачів
- •8.4.1 Модуляційний метод вимірювання потужності
- •Модуляційним методом
- •8.4.2 Вимірювання потужності методом статистичних випробувань (метод Монте-Карло)
- •8.5 Калориметричний (тепловий) метод вимірювання потужності й енергії
- •Контрольні запитання:
- •Лекція9 методи вимірювань кута фазового зсуву
- •9.1 Основні поняття та визначення
- •9.2 Вимірювання кута фазового зсуву методами прямого перетворення
- •9.2.1 Вимірювання кута фазового зсуву осцилографічними методами
- •Та синусоїдної розгорток
- •9.2.2 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на струм чи напругу
- •9.2.3 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на код
- •9.3 Вимірювання кута фазового зсуву методом зрівноважувального перетворення
- •9.4 Кореляційний та ортогональний методи вимірювання кута фазового зсуву
- •Кфз кореляційним методом
- •Контрольні запитання:
- •Лекція10 магнітні вимірювання
- •10.1 Основні магнітні величини та їх міри
- •10.2 Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Квантові перетворювачі базуються на використанні атомних, ядерних та електронних резонансних явищ , що виникають при збудженні атомів деяких речовин зовнішнім магнітним полем.
- •10.2.1 Індукційні та фероіндукційні перетворювачі
- •10.2.2 Гальваномагнітні перетворювачі
- •10.2.3 Квантові перетворювачі
- •10.3 Вимірювання параметрів магнітного поля. Пристрої для створення магнітного поля
- •10.3.1 Вимірювання магнітного потоку
- •10.3.2 Вимірювання індукції
- •10.3.3 Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •10.4 Вимірювання магнітних характеристик феромагнетиків
- •10.4.1 Намагнічуючі пристрої і досліджувані зразки
- •10.4.2 Визначення статичних характеристик
- •10.4.3 Визначення динамічних характеристик
- •Складових питомого магнітного опору феромагнетика від індукції Контрольні запитання:
- •Перелік використаних джерел
1.1.3 Перетворення фізичних величин
Людина порівняно добре здатна реєструвати дві фізичні величини: довжину і кут. Основну кількість фізичних величин, власне. напруженість електричного та магнітного полів, концентрацію речовин, вагу, яскравість, радіоактивність, інтенсивність радіохвиль людина зареєструвати не може. Тому реєстрація великої кількості фізичних величин здійснюється шляхом їх перетворення в довжину або кут. У цьому випадку довжину або кут, отримані внаслідок перетворення певної фізичної величини, називають її аналогом. Відповідно, перетворення фізичних величин однієї в другу називають аналоговим перетворенням, а відповідні засоби - аналоговими перетворювачами. Такими аналоговими перетворювачами тиску в довжину є барометри, тиску в кут - манометри, швидкості у кут - спідометри та ін.
У
зв’язку з тим, що електричні величини,
напруга
і струм є зручними для вимірювання і
для них створено багато досконалих
перетворювачів у довжину, кут, цифру,
то практично всі інші фізичні величини
намагаються перетворювати в електричну
напругу або струм. Створено перетворювачі
тиску у напругу на основі тензометричного
ефекту, освітленості в електричний
струм - на основі фотоелектричного
ефекту. Багато електричних величин
перетворюються в електричний опір, у
свою чергу, у наругу або струм. Наприклад,
деякі напівпровідникові матеріали
змінюють свій електричний опір під дією
метану, водню, вуглекислого газу та
інших газів, що дає можливість перетворити
концентрацію газу в електричний опір.
Концентрації молекул різних речовин,
а також концентрації хімічних елементів
на основі ефектів розсіювання. Поглинання
та випромінювання світла перетворюються
в інтенсивність світла, у свою чергу,
перетворюється в електричну напругу
або струм.
Перетворювачі фізичних величин є дуже важливими засобами сприйняття навколишнього середовища. З їх допомогою отримуємо можливість сприймати навколишній світ за допомогою радіохвиль, інфрачервоного випромінювання, ультрафіолетових променів, Х- променів (рентгенівських), реліктових космічних променів, ультразвукових потоків енергії, гіперзвуку, потоків елементарних частинок (електронів, позитронів,протонів, нейтронів. нейтрино). Але є теоретичні передбачення, що на сьогодні ми здатні зареєструвати лише 10% маси навколишнього середовища. 90% маси ми не відчуваємо, бо ми не маємо відповідних перетворювачів маси у прийняту фізичну величину. Цікава на сьогодні ситуація з природою біологічних полів і їх сприйняттям. Організм будь-якої живої істоти (як радіоприймач, телевізор, комп’ютер та ін..) складаються з мікро- і макроколивальних контурів (біоелектричних схем), які генетично настроєні кожен на свою частоту організму в цілому. Процес забезпечення відбувається за рахунок того, що кожен коливальний контур генерує інформаційні імпульси від 10-100 до 60-70 Гц, які (за законами електромагнетизму) збуджують біоелектричний струм в інших біоконтурах. Створюється рівноважна самонастроювальна (автоколивальна) система всього організму як інформаційно-біоелектрична система з певною частотою, яка отримує інформацію із зовнішнього середовища. На землі немає людей, у яких частоти були б однаковими. Здійснюючи частотний вплив на той чи інший організм або на весь організм, можна коректувати інформаційно-функціональну діяльність відповідного органа, забезпечуючи його гомеостаз (відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища біологічних систем різних рівнів організації).
Практично всі тверді тіла перебувають під механічною напругою. Механічна напруга - це сила, що діє на складові твердого тіла. Під дією цієї сили у структурі твердого тіла практично постійно відбуваються зміни. Сила розриває одні енергетичні зв’язки й під її дією встановлюються нові.
Структурне перетворення твердого тіла призводить до так званої пластичної деформації, пружної деформації й навіть до зародження тріщин і в кінцевому рахунку до руйнування твердого тіла. Перетворення структури практично завжди іде у напрямі зменшення потенціальної енергії твердого тіла. Вивільнена енергія випромінюється у вигляді електромагнітних і пружних коливань.
Випромінювання енергії у вигляді електромагнітних і пружних коливань твердим тілом під дією сили називають акустичною та електромагнітною емісією.
Це випромінювання використовують для технічного діагностування різноманітних матеріалів і конструкцій.
Щодо реєстрації пасивних і активних фізичних величин, то активними фізичними величинами є різноманітні випромінювання та силові поля. Активні фізичні величини здатні виконувати роботу. Різноманітні засоби реєстрації електричних величин можуть сприймати тільки активні величини. Пасивні величини сприймаємо безпосередньо через активні величини. Наприклад, такі фізичні величини як довжина і кут сприймаються органами зору людини за наявності світла. Електричний опір можемо реєструвати шляхом прикладення наруги і реєстрації струму.
Далі природно постає завдання з визначення понять вимірювання фізичних величин і вимірювальної інформації.
