- •Вимірювання неелектричних величин
- •Основні поняття та визначення
- •1.1 Реєстрація фізичних величин
- •1.1.1 Способи сприйняття відомостей про об’єкти дослідження
- •1.1.2 Способи реєстрації значень фізичних величин
- •1.1.3 Перетворення фізичних величин
- •1.2.Основні поняття вимірювань
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.3. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.4 Методики виконання вимірювань
- •1.2.5. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.6. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.3. Класифікація вимірювань
- •1.3.1. Види вимірювань за способом одержання вимірювальної інформації
- •1.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.3.3. Класифікація методів вимірювань згідно з дсту 2681-94
- •1.4. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.4.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.4.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •1.5. Структура засобів вимірювань
- •1.5.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.5.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.5.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання геометричних розмірів
- •2.1 Вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •2.2 Вимірювання товщини шару покриття
- •2.3 Вимірювання рівнів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання механічних зусиль
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Вимірювання механічних напружень
- •В цьому випадку температурна похибка також виключається, а чутливість мостового кола збільшується в двічі.
- •3.3 Вимірювання механічних сил та тиску
- •Якщо досягається рівність між крутним та компенсувальним моментами
- •3.4 Вимірювання крутних моментів
- •Вимірювання параметрів руху твердих тіл
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вимірювання параметрів лінійного руху
- •4.3 Вимірювання параметрів вібрацій
- •4.4 Вимірювання параметрів обертового руху
- •З певним наближенням можна вважати, що амплітуда вихідних імпульсів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання хімічного складу та властивостей речовин
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
- •5.3 Вимірювання концентрації водневих іонів, рH-метри
- •5.4 Аналіз складу газів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання малих напруг, струмів і зарядів
- •6.1 Вимірювані величини і методи вимірювань
- •6.2 Безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів. Гальванометри
- •6.3 Межа чутливості електромеханічних приладів
- •6.4 Вимірювання малих напруг, струмів та зарядів, що грунтуються на їх попередньому підсиленні
- •6.5 Межа чутливості електричних підсилювачів малих сигналів
- •6.6 Боротьба з завадами при вимірюванні малих сигналів
- •Контрольні запитання:
- •Лекція7 методи вимірювань високих напруг і великих струмів
- •7.1 Загальні положення, методи вимірювань
- •7.2 Вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення
- •7.2.1 Вимірювання великих струмів
- •7.2.2 Метод паралельного з’єднання шунтів
- •7.2.3 Вимірювання високих постійних і змінних напруг
- •7.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
- •7.4 Електромагнітні методи
- •7.4.1 Вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах
- •Прилади з немагнітним інтегруючим контуром. Прилади з немагнітним інтегруючим контуром складаються з ряду пх, що оточують шину зі струмом (рис. 7.7). Для цього випадку справджується наближене рівняння
- •7.4.2 Вимірювання струмів методом ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •7.4.3 Метод компарування
- •7.5 Електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.5.1 Газорозрядний метод
- •Електродами
- •7.5.2 Метод прискоення заряджених частинок
- •7.5.3 Електрооптичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.6 Вимірювання великих струмів, що базуються на ефекті Фарадея
- •7.7 Вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів Керра і Поккельса
- •Контрольні запитання:
- •Методи вимірювань потужності і енергії
- •8.1 Потужність, енергія і методи їх вимірювань
- •8.2 Вимірювання енергії за допомогою електро-механічних перемножувачів
- •8.3 Вимірювання енергії однофазного змінного струму. Індукційні лічильники електроенергії
- •8.4 Вимірювання енергії за допомогою електронних перемножувачів
- •8.4.1 Модуляційний метод вимірювання потужності
- •Модуляційним методом
- •8.4.2 Вимірювання потужності методом статистичних випробувань (метод Монте-Карло)
- •8.5 Калориметричний (тепловий) метод вимірювання потужності й енергії
- •Контрольні запитання:
- •Лекція9 методи вимірювань кута фазового зсуву
- •9.1 Основні поняття та визначення
- •9.2 Вимірювання кута фазового зсуву методами прямого перетворення
- •9.2.1 Вимірювання кута фазового зсуву осцилографічними методами
- •Та синусоїдної розгорток
- •9.2.2 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на струм чи напругу
- •9.2.3 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на код
- •9.3 Вимірювання кута фазового зсуву методом зрівноважувального перетворення
- •9.4 Кореляційний та ортогональний методи вимірювання кута фазового зсуву
- •Кфз кореляційним методом
- •Контрольні запитання:
- •Лекція10 магнітні вимірювання
- •10.1 Основні магнітні величини та їх міри
- •10.2 Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Квантові перетворювачі базуються на використанні атомних, ядерних та електронних резонансних явищ , що виникають при збудженні атомів деяких речовин зовнішнім магнітним полем.
- •10.2.1 Індукційні та фероіндукційні перетворювачі
- •10.2.2 Гальваномагнітні перетворювачі
- •10.2.3 Квантові перетворювачі
- •10.3 Вимірювання параметрів магнітного поля. Пристрої для створення магнітного поля
- •10.3.1 Вимірювання магнітного потоку
- •10.3.2 Вимірювання індукції
- •10.3.3 Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •10.4 Вимірювання магнітних характеристик феромагнетиків
- •10.4.1 Намагнічуючі пристрої і досліджувані зразки
- •10.4.2 Визначення статичних характеристик
- •10.4.3 Визначення динамічних характеристик
- •Складових питомого магнітного опору феромагнетика від індукції Контрольні запитання:
- •Перелік використаних джерел
10.2.2 Гальваномагнітні перетворювачі
Гальваномагнітні ефекти спостерігаються при розміщенні провідника або напівпровідника зі струмом у магнітному полі і полягають у зміні їх електричного стану або властивостей. До них, зокрема, відносять ефект Холла – ефект утворення ЕРС, та ефект Гаусса – ефект зміни електричного опору. Перетворювачі, побудовані на ефекті Холла, зазвичай називають магнітогенераторами чи перетворювачами Холла, а перетворювачі, що базуються на ефекті Гаусса, – магніторезисторами.
Ці ефекти можуть спостерігатися в будь-якому провіднику чи напівпровіднику, проте найкраще вони виявляються у матеріалах з чисто електронною або чисто дірковою провідністю (германій, кремній, вісмут та арсенід), з яких і виготовляють гальваномагнітні перетворювачі. Гальваномагнітні ефекти відчутніші у матеріалах з високою рухомістю носіїв струму і низькою їх концентрацією.
Якщо тонку прямокутну пластинку розмістити в магнітному полі і до вузьких її бічних граней підвести струм, то на широких гранях утвориться ЕРС і опір пластинки зросте. Ці ефекти пояснюються дією сил Лоренца на рухомі носії струму в магнітному полі. Під дією цих сил траєкторія руху носіїв струму змінюється, електрони зміщуються до бічних граней, внаслідок чого на останніх утворюються електричні потенціали. Разом з тим збільшується шлях, який проходять носії струму, що подібно зниженню їх рухомості й збільшенню електричного опору пластинки.
Рисунок
10.4 - Перетворювач Холла
Таким чином обидва ефекти утворюються одночасно, однак проявляються вони не в однаковій мірі, що істотно залежить від форми і геометричних розмірів перетворювача.
Перетворювач Холла являє собою чотириполюсник, виконаний у вигляді тонкої пластинки (рис. 10.4). Якщо через таку пластинку проходить електричний струм і одночасно діє магнітне поле, вектор якого перпендикулярний до площини пластинки, то на протилежних бічних гранях, паралельних до напрямку струму, утворюється ЕРС Холла
,
(10.14)
де Rхл – постійна Холла, що залежить від властивостей матеріалу пластинки; І – керуючий струм перетворювача; В – магнітна індукція поля; d – товщина пластинки.
ЕРС Холла може бути сталою або змінною. Якщо індукція В досліджуваного поля і струм І живлення постійні, то Ехл – стала. Якщо ж індукція поля постійна, а струм живлення змінний (і навпаки), то Ехл буде змінною і тієї ж самої частоти, що й частота змінної вхідної величини (індукції чи струму).
Перетворювачі Холла найчастіше виготовляють у вигляді тонких пластинок товщиною 0,1…0,5 мм або плівок. Плівкові перетворювачі виготовляють випаровуванням у вакуумі вихідної речовини, яка осаджується тонким шаром на ізоляційній підкладці. Вони можуть бути надзвичайно малих розмірів (до часток квадратного міліметра).
У
Рисунок
10.5 - Магніторезистивні перетворювачі
Холла спричиняє поперечне електричне поле Холла, яке зрівноважує сили Лоренца. В перетворювачах Холла, товщина яких, як вже зазначалося, не перевищує 0,5 мм, носії зарядів, зміщені силою Лоренца, рухатимуться паралельно до бічних граней пластинки і зміна їх шляху буде незначною. Тому в таких перетворювачах ефект Гаусса проявляється слабо. Для сильного прояву цього ефекту необхідно, щоб електричне поле Холла було слабким або й відсутнє зовсім, тоді викривлення траєкторії руху носіїв заряду буде максимальним. Це досягається підбором відповідної конструктивної форми перетворювача (рис. 10.5, а).
Значного послаблення електричного поля Холла (тим самим посилення ефекту Гаусса) вдається досягти в конструкціях, де довжина пластинки значно менша за її ширину. Тому чутливість магніторезисторів за однакових інших умов тим вища, чим менше відношення довжини перетворювача до його ширини (рис. 10.6).
Магніторезистивні перетворювачі слабких магнітних полів виготовляють з пласких напівпровідникових пластинок, з’єднаних послідовно і розділених провідниковою прокладкою (рис. 10.5, б). Електричне поле Холла практично відсутнє у диску Корбіно, у якому один електрод розміщують в центрі, а другий – по колу (рис. 10.5, в). В таких магніторезисторів ефект Гаусса проявляється найсильніше.
Відносна зміна опору магніторезистора в царині слабких магнітних полів (до 0,3…0,5 Тл) пропорційна до квадрату індукції досліджуваного поля
, (10.15)
де Агс – коефіцієнт, що залежить від форми і розмірів перетворювача та фізикохімічних властивостей матеріалу.
В царині сильних магнітних полів залежність відносної зміни опору від магнітної індукції практично лінійна.
З допомогою перетворювачів Холла вдається виміряти індукцію магнітного поля від 0,01 до 2 Тл і напруженість поля від 0,1 до 105 А/см. Їх можна застосовувати для вимірювання як постійних, так і змінних магнітних полів частотою до десятків мегагерц. Магніторезистори, в свою чергу, знаходять переважне застосування для вимірювання сильних постійних і змінних магнітних полів (0,3…2,5 Тл).
Похибки вимірювання гальваномагнітними перетворювачами становлять 1…2%. Основним їх недоліком є відносно велика температурна похибка. Для її зниження застосовують відповідні схеми температурної компенсації або термостатування перетворювачів.
Порівняно недавно розроблено і вже застосовуються нові гальваномагнітні перетворювачі – магнітодіоди, що являють собою напівпровідниковий діод з несиметричним p–n-переходом, в яких провідність однієї області значно вища, ніж іншої. В магнітному полі опір такого діода збільшується пропорційно до індукції, що призводить до зменшення струму через діод, а при стабілізації струму – відповідно до збільшення спаду напруги на діоді. Чутливість таких перетворювачів в десятки разів вища, аніж у перетворювачів Холла і Гаусса. Чутливість перетворювачів Холла та Гаусса суттєво зростає при низьких температурах (нижче –150˚ С), що відкриває нові перспективи їх застосування.
