Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦ МЗВ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

7.4 Електромагнітні методи

До електромагнітних методів вимірювань струмів і напруг відносять методи, що засновані на використанні електромагнітних процесів, які зумовлені зв’язком між електричними і магнітними явищами. Теоретичною основою цих методів є рівняння Максвелла

; ; ; (7.6)

Оскільки вектори B, H, D і E введені незалежно, до рівнянь додаються зв’язки

; ; (7.7)

де μ, ε – відповідно магнітна і діелектрична проникність середовища; γ – його питома провідність.

На використанні електромагнітних явищ засновані найбільш поширені засоби вимірювань великих струмів і високих напруг: вимірювальні трансформатори струму (ВТС) і напруги (ВТВ), індуктивні дільники, магнітні компаратори, а також засоби, що засновані на реалізації методів ядерного магнітного резонансу (ЯМР) – гальваномагнітний і компарування.

7.4.1 Вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах

Такі вимірювання здійснюються за допомогою перетворювачів Холла (ПХ). Вони застосовуються для вимірювання параметрів магнітного поля, що створюється вимірюваним струмом, і використанні залежності між струмом і магнітним полем, яка визначається законом повного струму

. (7.8)

Якщо контур інтегрування не проходить через намагнічуване середовище, то можна користуватись рівнянням

. (7.9)

На практиці вимірювання струмів за допомогою ПХ зводиться до визначення магнітної індукції в скінченному числі або навіть в одній точці магнітного поля, що створюється вимірюваним струмом.

Для вимірювань великих струмів використовують прилади з немагнітним та з феромагнітним інтегруючими контурами.

Прилади з немагнітним інтегруючим контуром. Прилади з немагнітним інтегруючим контуром складаються з ряду пх, що оточують шину зі струмом (рис. 7.7). Для цього випадку справджується наближене рівняння

, 7.10)

де Ві – магнітна індукція в місці розташування і-го ПХ; αі – кут між вектором магнітної індукції і віссю направленості і-го ПХ; Δl – відстані між сусідніми ПХ.

Якщо всі ПХ мають однакову чутливість SB, то сума їх вихідних напруг пропорційна до вимірювального струму

. (7.11)

Сумування вихідних сигналів n в ПХ дозволяє зменшити температурний дрейф сумарної залишкової напруги, а також збільшити в разів відношення корисного сигналу до шуму при дії випадкових некорельованих завад.

Рисунок 7.7 - Схема вимірювання струмів приладом з немагнітним контуром

Прилади з немагнітним інтегруючим контуром вирізняються простотою конструкції і незначною масою. Їх виготовляють у вигляді вимірювальних кліщів для вимірювання струму без розриву струмопроводу, в тому числі у високовольтних мережах. Для зменшення похибки таких приладів слід використовувати більшу кількість ПХ. Ці прилади особливо ефективні при вимірюваннях і осцилографуванні високочастотних і імпульсних струмів, оскільки ПХ практично безінерційні.

Прилади з феромагнітним інтегруючим контуром. Використання феромагнітного інтегруючого контуру дозволяє підвищити чутливість і зменшити похибки від впливу зовнішніх магнітних полів і несиметричного розподілу вимірюваного струму. Зазвичай магнітопровід має астатичну конструкцію з парною кількістю повітряних зазорів, в яких розміщуються ПХ (рис. 7.8).

Якщо магнітопровід складається з n феромагнітних ділянок і має m зазорів, то, спираючись на закон повного струму, можемо скласти наближене рівняння

, (7.12)

де HFeі і Hδk – відповідно середнє значення напруженості магнітного поля в і‑ій феромагнітній ділянці і k-му зазорі; lFeі і lδk – відповідно довжина і-ї феромагнітної ділянки і k-го зазору.

Перемноживши всі члени на μ0, для випадку коли всі зазори однакові (lδk = lδ) і використовуються ПХ однієї чутливості SВ, отримаємо

(7.13)

З цього виразу видно, що сумарна напруга ПХ пропорційна до вимірюваного струму, якщо

В промислових приладах це співвідношення не перевищує 0,01 при струмах І ≥ 15 кА,

Похибка таких приладів в основному визначається гістерезисом та нелінійністю основної кривої намагнічування магнітопроводу і при вимірюванні струмів до 150 кА становить 0,2…0,5%. Основним недоліком є велика маса магнітопроводу і значні габарити.

Рисунок 7.8 - Схема вимірювання струмів приладом

з феромагнітним контуром