- •Вимірювання неелектричних величин
- •Основні поняття та визначення
- •1.1 Реєстрація фізичних величин
- •1.1.1 Способи сприйняття відомостей про об’єкти дослідження
- •1.1.2 Способи реєстрації значень фізичних величин
- •1.1.3 Перетворення фізичних величин
- •1.2.Основні поняття вимірювань
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.3. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.4 Методики виконання вимірювань
- •1.2.5. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.6. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.3. Класифікація вимірювань
- •1.3.1. Види вимірювань за способом одержання вимірювальної інформації
- •1.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.3.3. Класифікація методів вимірювань згідно з дсту 2681-94
- •1.4. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.4.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.4.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •1.5. Структура засобів вимірювань
- •1.5.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.5.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.5.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання геометричних розмірів
- •2.1 Вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •2.2 Вимірювання товщини шару покриття
- •2.3 Вимірювання рівнів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання механічних зусиль
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Вимірювання механічних напружень
- •В цьому випадку температурна похибка також виключається, а чутливість мостового кола збільшується в двічі.
- •3.3 Вимірювання механічних сил та тиску
- •Якщо досягається рівність між крутним та компенсувальним моментами
- •3.4 Вимірювання крутних моментів
- •Вимірювання параметрів руху твердих тіл
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вимірювання параметрів лінійного руху
- •4.3 Вимірювання параметрів вібрацій
- •4.4 Вимірювання параметрів обертового руху
- •З певним наближенням можна вважати, що амплітуда вихідних імпульсів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання хімічного складу та властивостей речовин
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
- •5.3 Вимірювання концентрації водневих іонів, рH-метри
- •5.4 Аналіз складу газів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання малих напруг, струмів і зарядів
- •6.1 Вимірювані величини і методи вимірювань
- •6.2 Безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів. Гальванометри
- •6.3 Межа чутливості електромеханічних приладів
- •6.4 Вимірювання малих напруг, струмів та зарядів, що грунтуються на їх попередньому підсиленні
- •6.5 Межа чутливості електричних підсилювачів малих сигналів
- •6.6 Боротьба з завадами при вимірюванні малих сигналів
- •Контрольні запитання:
- •Лекція7 методи вимірювань високих напруг і великих струмів
- •7.1 Загальні положення, методи вимірювань
- •7.2 Вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення
- •7.2.1 Вимірювання великих струмів
- •7.2.2 Метод паралельного з’єднання шунтів
- •7.2.3 Вимірювання високих постійних і змінних напруг
- •7.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
- •7.4 Електромагнітні методи
- •7.4.1 Вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах
- •Прилади з немагнітним інтегруючим контуром. Прилади з немагнітним інтегруючим контуром складаються з ряду пх, що оточують шину зі струмом (рис. 7.7). Для цього випадку справджується наближене рівняння
- •7.4.2 Вимірювання струмів методом ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •7.4.3 Метод компарування
- •7.5 Електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.5.1 Газорозрядний метод
- •Електродами
- •7.5.2 Метод прискоення заряджених частинок
- •7.5.3 Електрооптичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.6 Вимірювання великих струмів, що базуються на ефекті Фарадея
- •7.7 Вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів Керра і Поккельса
- •Контрольні запитання:
- •Методи вимірювань потужності і енергії
- •8.1 Потужність, енергія і методи їх вимірювань
- •8.2 Вимірювання енергії за допомогою електро-механічних перемножувачів
- •8.3 Вимірювання енергії однофазного змінного струму. Індукційні лічильники електроенергії
- •8.4 Вимірювання енергії за допомогою електронних перемножувачів
- •8.4.1 Модуляційний метод вимірювання потужності
- •Модуляційним методом
- •8.4.2 Вимірювання потужності методом статистичних випробувань (метод Монте-Карло)
- •8.5 Калориметричний (тепловий) метод вимірювання потужності й енергії
- •Контрольні запитання:
- •Лекція9 методи вимірювань кута фазового зсуву
- •9.1 Основні поняття та визначення
- •9.2 Вимірювання кута фазового зсуву методами прямого перетворення
- •9.2.1 Вимірювання кута фазового зсуву осцилографічними методами
- •Та синусоїдної розгорток
- •9.2.2 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на струм чи напругу
- •9.2.3 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на код
- •9.3 Вимірювання кута фазового зсуву методом зрівноважувального перетворення
- •9.4 Кореляційний та ортогональний методи вимірювання кута фазового зсуву
- •Кфз кореляційним методом
- •Контрольні запитання:
- •Лекція10 магнітні вимірювання
- •10.1 Основні магнітні величини та їх міри
- •10.2 Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Квантові перетворювачі базуються на використанні атомних, ядерних та електронних резонансних явищ , що виникають при збудженні атомів деяких речовин зовнішнім магнітним полем.
- •10.2.1 Індукційні та фероіндукційні перетворювачі
- •10.2.2 Гальваномагнітні перетворювачі
- •10.2.3 Квантові перетворювачі
- •10.3 Вимірювання параметрів магнітного поля. Пристрої для створення магнітного поля
- •10.3.1 Вимірювання магнітного потоку
- •10.3.2 Вимірювання індукції
- •10.3.3 Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •10.4 Вимірювання магнітних характеристик феромагнетиків
- •10.4.1 Намагнічуючі пристрої і досліджувані зразки
- •10.4.2 Визначення статичних характеристик
- •10.4.3 Визначення динамічних характеристик
- •Складових питомого магнітного опору феромагнетика від індукції Контрольні запитання:
- •Перелік використаних джерел
7.2.1 Вимірювання великих струмів
Вимірювання великих струмів засновано на вимірюванні спаду напруги на мірі опору при проходженні через неї вимірюваного струму. Як міри опору для вимірювання великих постійних струмів (ВПС) застосовуються низькоомні чотиризатискачеві резистори з манганіну. Під’єднання такої міри до кола вимірюваного струму здійснюється за допомогою струмових затискачів, а спад напруги знімається з потенціальних затискачів. Основними характеристиками такої міри є номінальний струм I1ном, номінальна вихідна напруга U2 ном і опір міри, що являє собою взаємний опір чотириполюсника і визначається як Rм=U2/I1 при вихідному струмі I2=0. Якщо спад напруги між потенціальними затискачами визначається компенсаційним методом, то вимірювальний струм знаходиться з виразу I1=U2/Rм.
Найбільша допустима потужність вимірювальних резисторів з номінальними опорами 10-4 і 10-5 Ом як правило не перевищує 100 Вт. Дійсне значення опору міри може бути виміряне з похибкою 0,002…0,005%. Але за рахунок температурної і часової нестабільності похибка вимірювання постійних великих струмів за допомогою таких мір на порядок вища, навіть при введенні поправок, що враховують залежність опору міри від температури. Для вимірювання ВПС застосовуються взаємозамінні калібровані шунти, номінальний спад напруги на яких нормується. Основними причинами зміни в часі електричного опору мір для вимірювання ВПС є нестабільність електричного опору манганіну, зміна перехідного опору в місці спаю резистивного елемента і наконечників, а також термо-ЕРС. Зміна опору манганіну, викликана механічними напругами при неправильному монтажі може бути в кілька разів більша за зміну опору від температури. Через труднощі в створенні і повірці мір опору на ВПС в деяких випадках замість однієї міри на повний вимірюваний струм застосовують комбіновану міру опору, що складається з кількох паралельно включених мір опорів.
7.2.2 Метод паралельного з’єднання шунтів
Цей метод набув дуже широкого вжитку при вимірювання великих струмів. Метод проілюстровано на рис. 7.1. Потенціальні затискачі шунтів Rj з’єднують в дві спільні точки за допомогою зрівноважувальних резисторів rj та rj’. Сумарний струм І визначається шляхом визначення різниці потенціалів між об’єднаними затискачами.
Згідно позначень рис. 7.1 можна скласти наступну систему рівнянь
(7.1)
Розділивши всі члени рівнянь на Rj і просумувавши систему з n рівнянь, отримаємо
(7.2)
Зрівноважувальні резистори підбираються таким чином, щоб виконувались умови
(7.3)
О
Якщо спад напруги
на паралельно включених шунтах
вимірюється компенсаційним методом,
то на основі першого закону Кірхгофа
члени, до яких входить сума струмів,
дорівнюють нулю!
Рисунок 7.1 - Схема методу
паралельного
з’єднання шунтів
,
то можемо записати, що
.
Таким чином, вимірювальний струм в колі, складеному за методом паралельного з’єднання шунтів, визначатиметься як
.
(7.4)
Перевагою комбінованої міри є можливість повірки окремих шунтів, що до неї входять, при номінальних для них струмах. Похибка вимірювання ВПС таким методом досягає 0,4…0,5%.
З
Рисунок 7.2 - Схем шунтів для вимірювань
ВЗС
Однак, зазвичай крім активної складової опору R шунта слід враховувати також і його реактивну складову. Еквівалентну схему шунта представлено на рис. 7.2, б. Активний опір цього шунта як правило незначний (R=10-5…10-2 Ом), тому на точність вимірювання змінних струмів з частотою до кількох десятків мегагерц і імпульсних струмів основний вплив чинить індуктивність шунта, а його ємністю можна знехтувати.
Для зниження індуктивності шунтів вони виготовляються біфілярними і коаксіальними. Існують також коаксіальні шунти з водяним охолодженням. При вимірюванні за допомогою таких шунтів струмів частотою до 5 кГц похибка сягає не більше ±0,01%.
