- •Вимірювання неелектричних величин
- •Основні поняття та визначення
- •1.1 Реєстрація фізичних величин
- •1.1.1 Способи сприйняття відомостей про об’єкти дослідження
- •1.1.2 Способи реєстрації значень фізичних величин
- •1.1.3 Перетворення фізичних величин
- •1.2.Основні поняття вимірювань
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.3. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.4 Методики виконання вимірювань
- •1.2.5. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.6. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.3. Класифікація вимірювань
- •1.3.1. Види вимірювань за способом одержання вимірювальної інформації
- •1.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.3.3. Класифікація методів вимірювань згідно з дсту 2681-94
- •1.4. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.4.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.4.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •1.5. Структура засобів вимірювань
- •1.5.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.5.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.5.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання геометричних розмірів
- •2.1 Вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •2.2 Вимірювання товщини шару покриття
- •2.3 Вимірювання рівнів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання механічних зусиль
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Вимірювання механічних напружень
- •В цьому випадку температурна похибка також виключається, а чутливість мостового кола збільшується в двічі.
- •3.3 Вимірювання механічних сил та тиску
- •Якщо досягається рівність між крутним та компенсувальним моментами
- •3.4 Вимірювання крутних моментів
- •Вимірювання параметрів руху твердих тіл
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вимірювання параметрів лінійного руху
- •4.3 Вимірювання параметрів вібрацій
- •4.4 Вимірювання параметрів обертового руху
- •З певним наближенням можна вважати, що амплітуда вихідних імпульсів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання хімічного складу та властивостей речовин
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
- •5.3 Вимірювання концентрації водневих іонів, рH-метри
- •5.4 Аналіз складу газів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання малих напруг, струмів і зарядів
- •6.1 Вимірювані величини і методи вимірювань
- •6.2 Безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів. Гальванометри
- •6.3 Межа чутливості електромеханічних приладів
- •6.4 Вимірювання малих напруг, струмів та зарядів, що грунтуються на їх попередньому підсиленні
- •6.5 Межа чутливості електричних підсилювачів малих сигналів
- •6.6 Боротьба з завадами при вимірюванні малих сигналів
- •Контрольні запитання:
- •Лекція7 методи вимірювань високих напруг і великих струмів
- •7.1 Загальні положення, методи вимірювань
- •7.2 Вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення
- •7.2.1 Вимірювання великих струмів
- •7.2.2 Метод паралельного з’єднання шунтів
- •7.2.3 Вимірювання високих постійних і змінних напруг
- •7.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
- •7.4 Електромагнітні методи
- •7.4.1 Вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах
- •Прилади з немагнітним інтегруючим контуром. Прилади з немагнітним інтегруючим контуром складаються з ряду пх, що оточують шину зі струмом (рис. 7.7). Для цього випадку справджується наближене рівняння
- •7.4.2 Вимірювання струмів методом ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •7.4.3 Метод компарування
- •7.5 Електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.5.1 Газорозрядний метод
- •Електродами
- •7.5.2 Метод прискоення заряджених частинок
- •7.5.3 Електрооптичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.6 Вимірювання великих струмів, що базуються на ефекті Фарадея
- •7.7 Вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів Керра і Поккельса
- •Контрольні запитання:
- •Методи вимірювань потужності і енергії
- •8.1 Потужність, енергія і методи їх вимірювань
- •8.2 Вимірювання енергії за допомогою електро-механічних перемножувачів
- •8.3 Вимірювання енергії однофазного змінного струму. Індукційні лічильники електроенергії
- •8.4 Вимірювання енергії за допомогою електронних перемножувачів
- •8.4.1 Модуляційний метод вимірювання потужності
- •Модуляційним методом
- •8.4.2 Вимірювання потужності методом статистичних випробувань (метод Монте-Карло)
- •8.5 Калориметричний (тепловий) метод вимірювання потужності й енергії
- •Контрольні запитання:
- •Лекція9 методи вимірювань кута фазового зсуву
- •9.1 Основні поняття та визначення
- •9.2 Вимірювання кута фазового зсуву методами прямого перетворення
- •9.2.1 Вимірювання кута фазового зсуву осцилографічними методами
- •Та синусоїдної розгорток
- •9.2.2 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на струм чи напругу
- •9.2.3 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на код
- •9.3 Вимірювання кута фазового зсуву методом зрівноважувального перетворення
- •9.4 Кореляційний та ортогональний методи вимірювання кута фазового зсуву
- •Кфз кореляційним методом
- •Контрольні запитання:
- •Лекція10 магнітні вимірювання
- •10.1 Основні магнітні величини та їх міри
- •10.2 Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Квантові перетворювачі базуються на використанні атомних, ядерних та електронних резонансних явищ , що виникають при збудженні атомів деяких речовин зовнішнім магнітним полем.
- •10.2.1 Індукційні та фероіндукційні перетворювачі
- •10.2.2 Гальваномагнітні перетворювачі
- •10.2.3 Квантові перетворювачі
- •10.3 Вимірювання параметрів магнітного поля. Пристрої для створення магнітного поля
- •10.3.1 Вимірювання магнітного потоку
- •10.3.2 Вимірювання індукції
- •10.3.3 Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •10.4 Вимірювання магнітних характеристик феромагнетиків
- •10.4.1 Намагнічуючі пристрої і досліджувані зразки
- •10.4.2 Визначення статичних характеристик
- •10.4.3 Визначення динамічних характеристик
- •Складових питомого магнітного опору феромагнетика від індукції Контрольні запитання:
- •Перелік використаних джерел
Лекція10 магнітні вимірювання
10.1 Основні магнітні величини та їх міри
Однією з основних характеристик
магнітного поля є вектор магнітної
індукції В, що визначається силою
взаємодії магнітного поля з електричним
зарядом q, що протікає
крізь це поле
,
(10.1)
де q – електричний
заряд;
–
швидкість заряду;
–
магнітна індукція однорідного поля.
Як характеристику магнітного поля
використовують також магнітний потік
Ф та вектор напруженості магнітного
поля
, (10.2)
де В – магнітна індукція, s – поверхня.
Вектор напруженості магнітного поля,
як і вектор магнітної індукції,
визначається силою, з якою магнітне
поле діє на заряд, що рухається в ньому,
однак вектор
не залежить від властивостей середовища,
в якому проявляється ця дія магнітного
поля. Наприклад, якщо магнітне поле
створено контуром зі струмом, то
напруженість поля визначається лише
геометричними розмірами контурe
і струмом у ньому.
Зв’язок між В і Н визначається одним із співвідношень: в вакуумі – В=μ0Н; в середовищі з відносною магнітною проникністю μ – В= μ μ0Н, де μ0 – магнітна проникність вакууму (магнітна постійна), μ0 = 4π∙10-7 Г/м.
Інколи для визначення характеристик магнітного поля зручно користуватись поняттям “магнітний момент”. Магнітним моментом Мм контуру зі струмом називають вектор, модуль якого дорівнює добутку площі контуру й струму, а напрям перпендикулярний до площини контуру.
Якщо магнітне поле створюється намагніченим тілом, то магнітний момент тіла дорівнює
,
(10.3)
де
–
магнітний момент, що створюється рухом
електронів у атомі.
Для характеристики ступеню намагніченості
користуються поняттям “намагніченість”
.
Під намагніченістю розуміють
магнітний момент одиниці об’єму
намагніченого тіла
,
(10.4)
де ММ – магнітний момент тіла; v – об’єм тіла.
Для характеристики магнітного моменту
в різних середовищах зазвичай
використовують три основні вектори:
магнітну індукцію
;
напруженість магнітного поля
та намагніченість
.
Ці вектори пов’язані між собою
співвідношенням
.
(10.5)
Калібрування і повірка приладів для вимірювання магнітних величин проводиться за допомогою відповідних мір магнітних величин.
Як міра магнітного потоку зазвичай використовується магнітний потік, що створюється котушкою з двома обмотками з відомим коефіцієнтом взаємної індукції М при наявності в одній з обмоток зміни струму ∆І (наприклад, вимкненні струму). Потокозчеплення другої обмотки і є мірою магнітного потоку
Ψ=М ∆І. (10.6)
10.2 Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
Для створення вимірювальних перетворювачів (ВП) магнітних величин використовують різні прояви магнітного поля – електричний, механічний, оптичний і ін. При цьому вимірювальна величина перетворюється з допомогою ВП на іншу, більш зручну для безпосереднього вимірювання. Для побудови ВП магнітних величин на електричні використовують різні фізичні явища й ефекти, в яких сукупність магнітних величин (потік, індукція, напруженість магнітного поля) пов’язана з вихідними електричними величинами строгими функціональними залежностями. Найширшого використання для перетворення магнітних величин на електричні знайшли індукційні, фероіндукційні, гальваномагнітні і квантові ВП.
ВП перших двох типів (індукційні та фероіндукційні) використовують явище електромагнітної індукції, при чому в фероіндукційних ВП застосовуються електричні кола з феромагнітними осердями. В гальваномагнітних перетворювачах використовують ефекти, що виникають в речовинах, через які проходить електричний струм при одночасній дії на них магнітного поля. Для перетворення магнітних величин зазвичай використовують гальваномагнітні ефекти Холла (магнітогенераторний) та Гаусса (магніторезистивний).
