- •Вимірювання неелектричних величин
- •Основні поняття та визначення
- •1.1 Реєстрація фізичних величин
- •1.1.1 Способи сприйняття відомостей про об’єкти дослідження
- •1.1.2 Способи реєстрації значень фізичних величин
- •1.1.3 Перетворення фізичних величин
- •1.2.Основні поняття вимірювань
- •1.2.1. Вимірювання і вимірювальна інформація
- •1.2.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації
- •1.2.3. Принцип, метод, режим, алгоритм і процес вимірювання
- •1.2.4 Методики виконання вимірювань
- •1.2.5. Лічба, контроль, розпізнавання образів, діагностика стану об'єктів і їх зв'язок з вимірюваннями
- •1.2.6. Засоби, методи і алгоритми контролю
- •1.3. Класифікація вимірювань
- •1.3.1. Види вимірювань за способом одержання вимірювальної інформації
- •1.3.2. Абсолютні і відносні, аналогові і цифрові, звичайні та статистичні вимірювання
- •1.3.3. Класифікація методів вимірювань згідно з дсту 2681-94
- •1.4. Засоби вимірювальної техніки
- •1.4.1. Класифікація засобів вимірювань
- •1.4.2. Класифікація вимірювальних приладів
- •1.4.3. Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювань
- •1.4.4 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •1.5. Структура засобів вимірювань
- •1.5.1. Принцип дії, вимірювальне коло і види схем засобів вимірювань
- •1.5.2. Структурні схеми і види перетворень
- •1.5.3. Узагальнена структурна схема вимірювальної інформаційної системи
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання геометричних розмірів
- •2.1 Вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •2.2 Вимірювання товщини шару покриття
- •2.3 Вимірювання рівнів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання механічних зусиль
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Вимірювання механічних напружень
- •В цьому випадку температурна похибка також виключається, а чутливість мостового кола збільшується в двічі.
- •3.3 Вимірювання механічних сил та тиску
- •Якщо досягається рівність між крутним та компенсувальним моментами
- •3.4 Вимірювання крутних моментів
- •Вимірювання параметрів руху твердих тіл
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Вимірювання параметрів лінійного руху
- •4.3 Вимірювання параметрів вібрацій
- •4.4 Вимірювання параметрів обертового руху
- •З певним наближенням можна вважати, що амплітуда вихідних імпульсів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання хімічного складу та властивостей речовин
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Вимірювання хімічного складу і концентрації рідини
- •5.3 Вимірювання концентрації водневих іонів, рH-метри
- •5.4 Аналіз складу газів
- •Контрольні запитання:
- •Вимірювання електричних величин
- •Вимірювання малих напруг, струмів і зарядів
- •6.1 Вимірювані величини і методи вимірювань
- •6.2 Безпосередні вимірювання малих напруг, струмів та зарядів. Гальванометри
- •6.3 Межа чутливості електромеханічних приладів
- •6.4 Вимірювання малих напруг, струмів та зарядів, що грунтуються на їх попередньому підсиленні
- •6.5 Межа чутливості електричних підсилювачів малих сигналів
- •6.6 Боротьба з завадами при вимірюванні малих сигналів
- •Контрольні запитання:
- •Лекція7 методи вимірювань високих напруг і великих струмів
- •7.1 Загальні положення, методи вимірювань
- •7.2 Вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення
- •7.2.1 Вимірювання великих струмів
- •7.2.2 Метод паралельного з’єднання шунтів
- •7.2.3 Вимірювання високих постійних і змінних напруг
- •7.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
- •7.4 Електромагнітні методи
- •7.4.1 Вимірювання струмів, що грунтуються на гальваномагнітних ефектах
- •Прилади з немагнітним інтегруючим контуром. Прилади з немагнітним інтегруючим контуром складаються з ряду пх, що оточують шину зі струмом (рис. 7.7). Для цього випадку справджується наближене рівняння
- •7.4.2 Вимірювання струмів методом ядерного магнітного резонансу (ямр)
- •7.4.3 Метод компарування
- •7.5 Електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.5.1 Газорозрядний метод
- •Електродами
- •7.5.2 Метод прискоення заряджених частинок
- •7.5.3 Електрооптичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •7.6 Вимірювання великих струмів, що базуються на ефекті Фарадея
- •7.7 Вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів Керра і Поккельса
- •Контрольні запитання:
- •Методи вимірювань потужності і енергії
- •8.1 Потужність, енергія і методи їх вимірювань
- •8.2 Вимірювання енергії за допомогою електро-механічних перемножувачів
- •8.3 Вимірювання енергії однофазного змінного струму. Індукційні лічильники електроенергії
- •8.4 Вимірювання енергії за допомогою електронних перемножувачів
- •8.4.1 Модуляційний метод вимірювання потужності
- •Модуляційним методом
- •8.4.2 Вимірювання потужності методом статистичних випробувань (метод Монте-Карло)
- •8.5 Калориметричний (тепловий) метод вимірювання потужності й енергії
- •Контрольні запитання:
- •Лекція9 методи вимірювань кута фазового зсуву
- •9.1 Основні поняття та визначення
- •9.2 Вимірювання кута фазового зсуву методами прямого перетворення
- •9.2.1 Вимірювання кута фазового зсуву осцилографічними методами
- •Та синусоїдної розгорток
- •9.2.2 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на струм чи напругу
- •9.2.3 Вимірювання кута фазового зсуву з перетворенням його на код
- •9.3 Вимірювання кута фазового зсуву методом зрівноважувального перетворення
- •9.4 Кореляційний та ортогональний методи вимірювання кута фазового зсуву
- •Кфз кореляційним методом
- •Контрольні запитання:
- •Лекція10 магнітні вимірювання
- •10.1 Основні магнітні величини та їх міри
- •10.2 Вимірювальні перетворювачі магнітних величин
- •Квантові перетворювачі базуються на використанні атомних, ядерних та електронних резонансних явищ , що виникають при збудженні атомів деяких речовин зовнішнім магнітним полем.
- •10.2.1 Індукційні та фероіндукційні перетворювачі
- •10.2.2 Гальваномагнітні перетворювачі
- •10.2.3 Квантові перетворювачі
- •10.3 Вимірювання параметрів магнітного поля. Пристрої для створення магнітного поля
- •10.3.1 Вимірювання магнітного потоку
- •10.3.2 Вимірювання індукції
- •10.3.3 Вимірювання різниці магнітних потенціалів
- •10.4 Вимірювання магнітних характеристик феромагнетиків
- •10.4.1 Намагнічуючі пристрої і досліджувані зразки
- •10.4.2 Визначення статичних характеристик
- •10.4.3 Визначення динамічних характеристик
- •Складових питомого магнітного опору феромагнетика від індукції Контрольні запитання:
- •Перелік використаних джерел
10.2.3 Квантові перетворювачі
Використання квантових вимірювальних перетворювачів дає змогу вимірювати магнітні величини з похибкою 0,01…0,005% і меншою. Квантові ВП ділять на ядерні, атомні і електронні.
Ядерні перетворювачі базуються
на використанні явища ядерного магнітного
резонансу (ЯМР). Відомо, що для ядер
атомів багатьох речовин механічний
момент кількості руху ядра
і його магнітний момент
збігаються за напрямки і пов’язані
залежністю
, (10.16)
де γ – гіромагнітне відношення ядра (відношення магнітного моменту ядра атома до моменту кількості руху – фізична константа, значення якої відоме з точністю до 10-4%).
При дії на елементарний одиночний
магнітний диполь ядра зовнішнього
магнітного поля
(рис. 10.7), спрямованого під деяким кутом
до вектора
,
спостерігається безперервна регулярна
прецесія вектора
навколо напрямку цього поля. При цьому
частота прецесії пов’язана з зовнішнім
магнітним полем залежністю
.
(10.17)
Рисунок 10.7 - Елементарний
магнітний диполь ядра
Рисунок 10.8 - До моменту ядерної індукції
Слід зазначити, що безперервна регулярна
прецесія можлива лише для одиничного,
не пов’язаного з навколишнім середовищем
ядра, тобто при відсутності втрат. В
ідеальному випадку, коли магнітні
моменти групи ізольованих ядер
збігатимуться за напрямком, а їх сумарний
момент дорівнюватиме
,
використовуючи метод ядерної індукції
(рис. 10.8) можна було б на затискачах
котушки L спостерігати
появу ЕРС з частотою ω0.
Поява такої ЕРС пояснюється зміною
потокозчеплення, зумовленою зміною в
часі проекції на вісь котушки вектора
магнітного моменту групи ядер. В дійсності
ядерні моменти атомів орієнтовані в
просторі по-різному і їх сумарний
магнітний момент дорівнює нулю. Дія
зовнішнього магнітного поля зводиться
до орієнтації сумарного магнітного
моменту одиниці об’єму речовини в
напрямі поля Н, тобто до ядерної
намагніченості
,
де k0 – статична
парамагнітна сприйнятливість речовини.
Для спостереження сигналу прецесії
речовину можна поляризувати, наприклад
з допомогою сильного магнітного поля,
вектор якого
напрямлений під деяким кутом до вектора
досліджуваного поля. При поляризації
ядерна намагніченість зростає до
значення
.
Після зникнення поля поляризації вектор
починає прецесувати навколо вектора
,
зменшуючись за модулем поступово до М0
через наявність втрат. Отже поляризація
дає змогу збільшити амплітуду сигналу
прецесії за рахунок збільшення ядерної
намагніченості. Але частота прецесії
і в цьому випадку визначається тільки
напруженістю досліджуваного поля Н.
Зменшення прецесії вектора
здійснюється за експоненціальним
законом з постійною часу Т1,
яка називається постійною поздовжньої
релаксації. Для виникнення ядерної
прецесії треба, щоб час, протягом якого
поляризуюче поле зменшилось до нуля,
був значно меншим за Т1. Крім
того, треба щоб час поляризації був
більшим за Т1, щоб ядерна
намагніченість досягла усталеного
значення і була орієнтована вздовж поля
.
При встановленні нової орієнтації ядерного магнітного моменту змінюється й проекція вектора в горизонтальній площині. При вільній прецесії ця зміна відбувається за експоненціальним законом з постійною часу Т2,, що називається постійною поперечної релаксації. Отже, в реальних умовах сигнал вільної прецесії має затухаючий характер.
Перетворювач ЯМП являє собою ампулу з дистильованою водою або іншою речовиною, в якій добре проявляється явище ЯМР, охоплену вимірювальною котушкою.
Перетворювачі електронного
парамагнітного резонансу (ЕПР)
базуються на використанні резонансу
електронів тих речовин, атоми яких мають
неспарені електрони, завдяки чому
електронна оболонка має магнітний
дипольний момент. Гіромагнітне відношення
електрона
(е і me
– заряд і маса електрона; с –
швидкість світла) приблизно в 1000 разів
більше за гіромагнітне відношення
протона.
Отже, і частота електронного парамагнітного резонансу в стільки ж разів більша за частоту ядерного магнітного резонансу. Сигнал ЕПР на декілька порядків перевищує сигнал ЯМР. Це дає змогу застосувати перетворювачі ЕПР для вимірювання дуже малих напруженостей магнітного поля. Щоправда, похибки ЕПР-перетворювачів можуть бути в декілька разів більшими за похибки ЯМР-перетворювачів. Методика і апаратура для виявлення частоти резонансу подібна до методики і апаратури для досліджень при ЯМР.
Атомні квантові перетворювачі з оптичним накачуванням базуються на використанні явища прецесії магнітних моментів атомів деяких речовин, що перебувають у газо- чи пароподібному стані. Для збільшення резонансного сигналу тут використовується метод оптичної орієнтації атомів таких речовин.
