- •1.Предмет, метод та методологія науки"ідпзк"
- •2.Східна деспотія (головні риси та особливості).3 головних відомства управління
- •3.Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4.Суспільний лад Давнього Вавілону за часів Хаммурапі.
- •5.Правове становище вільних людей за законами царя Хаммурапі.
- •6.Договір купівлі-продажу за Законами царя Хаммурапі, порівняти із Законами хіі таблиць Давнього Риму.
- •7.Підвалини розлучення за Занонами царя Хаммурапі.
- •8.Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі
- •15.Сімейне право за законами Ману в Давній Індії.
- •17.Період військової демократії в Афінах
- •20.Реформи Клісфена в Афінах
- •22.Публічні органи влади в Афінах
- •27.Періодизація історії держави та права Риму
- •28.Періодизація історії Римського права
- •29.Правове становище особи Давнього Риму ( три статуса)
- •31.Перша сецесія в Римі та її наслідки згідно розповіді Тита Лівія.
- •33.Джерела Римського права давнього періоду
- •34.Право приватної власності за Законами хіі таблиць
- •35.Манципація-засіб придбання (відчуження) речей за Законами хіі таблиць.
- •37.Делікти за Законами хіі таблиць
- •38.Сільсіки сервітути за Законами хіі таблиць
- •41.Закон Петелія у Римі в порівняння із реформою Солона в Афінах.
- •44.Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •45.Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •46.Кодифікація Юстиніана у Візантії
- •48.Дигести-основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії
- •49.Епанагога у Візантії
- •51.Родоський морський закон
- •53.Реформи Карла Мартелла у Франській державі.
- •54.Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика
- •55.Злочин проти особи за Салічною правдою ( Кровна помста)
- •56.Судовий процес у Франській державі
- •57. Ордалії
- •58.Верденський договір 843 р.
- •59.Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •60.Ассізи Генриха іі
- •61.Прийняття Великої Хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •62.Правове становище різних верств населення Англії за Великою Хартією вольностей 1215 р
- •63.Вассально-сюзеренні відносини у Франції ( Імедиатизація)
- •66.Генеральні штати у Франці
- •67.Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції
- •68.Партикуляризація феодального права у Франції
- •69.Інквизиційний процес за Кароліною. 1532 р.
- •70. Виникнення та основні етапи розвитку феодальної держави в Німеччині
- •71. Злочин та покарання за "Кароліною"
- •72. Загальна характеристика права середньовічної Німеччини
- •73.Виникнення феодальної держави у Болгарії
- •74.Закон судний людям
- •75.Виникнення Сербської держави (задруга)
- •76.Законник Стефана Душана
- •77.Джерела права феодального Китаю.
- •78.Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії
- •79.Виникнення Арабського халіфату
- •80.Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П*ять нормативних приписів шаріату.
- •81.Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани
- •82.Злочин та покарання за мусульманським правом
- •83.Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції хуіі ст
- •84.Передумови буржуазної революції в Англії. "Петиція про права" 1628 р.
- •85.Соціальні передумови Англійської буржуазної революції
- •86.Економічні передумови Англійської буржуазної революції
- •87.Особливості Англійсько буржуазної революції
- •90.Протекторат Кромвеля." Знаряддя управління" 1653 р в Англії
- •91.Торі і Вігі у Англії. Прийняття Закону "Хабеас корпус акт" 1679 р.
- •92.Утворення політичних партій в Англії
- •93.Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії
- •94.Сімейне та спадкове право в Англії 16-17ст (Майорат)
- •96.Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •97.Закон Ле-Шапельє ( 1791р.) у Франції
- •98.Якобинська диктатура 1793 р. У Франції
- •99. Якобинська конституція 1793 р. У Франції
- •100.Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франці
- •101.Розробка та прийняття французького кодексу 1804 р.
- •102.Фізичні особи в Кодексі Наполеона 1804 р. ( правоздатність та дієздатність)
- •103.Шлюбно-сімейне та спадкове право в Кодексі Наполеона 1804 р.
- •104.Статті Конфедерації 1781 р.-перша конституція сша
- •105.Конституція сша 1787 р.
- •106.Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша ( Біль про права)
- •107.Громадянська війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Конституції (13,14,15 поправки)
- •108."Реконструкція півдня". Виникнення ку-клус-клана в сша
- •109.Конгрес сша в кінці 19 - на початку 20 ст (16,17 поправки до Конституції)
- •110.Об*єднання Німеччини за "бісмарківським шляхом"
- •111.Германський союз 1815 р.
- •112.Конституція Пруссії 1850 р
- •114.Акт про парламент 1911р. В Англії
- •116.Конституція Японії 1889р.
- •117.Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •118.Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •119.Франція за часів іі світової війни. Режим Віши
- •120.Право сша після і світовох війни (3 цикл поправок до Конституції:18,19,20,21)
- •121.Закон Тафта-Хартлі 1947 р. В сша.
- •122.Закон Маккарена-Вуда ( офіційна назва " Закон 1950 р, про внутрішню безпеку") в сша
- •123." Новий курс" Президента сша Рузвельта
- •Перші сто днів
- •Порятунок банків[
- •Оздоровлення реального сектору економіки
Перші сто днів
Заступивши на посаду, Рузвельт закликав країну до «сміливих і наполегливих експериментів», до пошуку «нових способів подолання труднощів».Президент негайно вніс до Конгресу і дістав схвалення 70 законодавчих актів, направлених на порятунок грошово-кредитної і банківської системи, оздоровлення промисловості, сільського господарства і торгівлі. Всі ці заходи отримали назву «першого Нового курсу» (англ. First New Deal), суть якої полягала в проведенні державно-монополістичного регулювання економіки.
Порятунок банків[
У березні 1933 р. банківська система США була на межі краху. 5 березня 1933 р. на наступний день після інагурації Рузвельт оголосив на тижденьбанківські канікули (англ. Bank holiday). А вже 16 березня був прийнятий банківський закон (англ. Banking Act 1933). Закон розділив інвестиційні і комерційні банки (в такому вигляді система проіснувала до 1999 р.). Комерційним банкам було заборонено гарантувати інвестиційні позики, займатись розміщенням та також іншими операціями з цінними паперами. Були посилені регуляторні функції ФРС[13]. Розпорядженням президента було заборонено вільний обіг золота в країні. Під страхом позбавлення волі на 10 років і штрафу в $100,000 американців примусили обміняти золото на паперові купюри за встановленим державою курсом[14].
Оздоровлення реального сектору економіки
За ініціативою президента була створена Національна Адміністрація Відновлення Промисловості (НІРА), якою були запроваджені «Кодекси чесної конкуренції». У відповідність з цим в американській промисловості, розділеній на 17 груп, встановлювалися монопольні ціни, визначалися умови торговогокредиту, обсяг продукції, розподілялися ринки збуту. Основна умова «Кодексів чесної конкуренції» полягала в забороні продажу товарів нижче встановлених «Кодексами» цін. Закон передбачав встановлення мінімуму заробітної платні, максимум тривалості робочого дня, укладення колективних договорів, право на створення профспілок, надання допомоги багатомільйонній армії безробітних. Для виходу з сільськогосподарської кризи був прийнятий в травні 1933 р. закон про допомогу фермерам і установлена Адміністрація з регулювання сільського господарства (ААА). Цей орган регулював ціни на сільськогосподарські продукти, встановлював обсяг виробництва. Заохочувалося скорочення фермерами посівних площ. Декілька штатів прийняли власні «Малі Нові курси» (англ. Letle New Deal). Штати намагались доповнити «Новий курс» на федеральному рівні роботою на місцях. Зокрема, шляхом створення агенств з надання допомоги на місцях, регулювання бізнесу, трудового законодавства, пільг з безробіття та прогресивного оподаткування. Найсуттєвіші закони були прийняті в Луїзіані, Каліфорнії, Мічігані, Нью-Йорку, Вісконсині та Пенсильванії. В цілому заходи скоротили безробіття з 24,9% в середині 1933 р. до 20,1% в середині 1935 р.Другий етап «Нового курсу» розпочався зі звернення Франкліна Рузвельта до Конгресу 4 січня 1935 р. в якому він запропонував створити систему соціального страхування та збільшити обсяги громадських робіт для безробітних. Найпродуктивнішою щодо прийняття рішень виявилась середина 1935 р.Якщо на першому етапі впровадження Нового курсу уряд намагався управляти економікою за допомогою федеральних агентств і регламентування промисловості, то «Другий Новий курс» цілком сприймав реалії ринкової економіки, заснованої на підприємницькій ініціативі[16]. Уряд прагнув регулювати господарську діяльність за допомогою антитрестових законів і державного регулювання. Тим не менше уряд продовжував регулювати аграрний сектор, встановлюючи розміри квот, щоб обмежити виробництво, на федеральній владі також лежала відповідальність за дотримання паритету товарних цін. Характерною особливістю Другого Нового курсу стало законодавче запровадження і значне розширення соціальних прав і гарантій найманих працівників.
