62. Рухова пам'ять.

Рухова пам'ять виявляється в запам'ятовуванні й відтворенні людиною своїх рухів та їх поєднань Рухова пам'ять є основою для формування різних умінь і навичок, засвоєння усної та письмової мови, комплексів рухів тощо. З часом багато що зі змісту цього виду пам'яті набуває неусвідомлюваного характеру, щоб уникати зайвого психічного навантаження. Так, ми вміємо ходити, писати автоматизовано завдяки руховій пам'яті.

63. Механізми пам'яті.

Виділяють такі механізми пам’яті: запам’ятовування (реєстрація), збереження інформації (ретенція) і відтворення.

Запам'ятовування -закріплення в корі великих півкуль головного мозку образів, що

виникають на основі відчуттів, сприймання, мислення чи уяви.

Збереження - це утримання в корі головного мозку інформації, яку людина попередньо

запам'ятала.

Відтворення - процес активізації в мозку інформації, яка була попередньо запам'ятовано та

збережена.

64. Можливості керувати пам'ятю.

Специфічною особливістю людини є здатність утримувати в пам’яті не тільки сліди сприйняття конкретних предметів і явищ та їхніх словесних позначень, а й можливість керувати своєю пам’яттю. Тому довільне запам’ятовування певної інформації є складним і активним процесом. Для цього люди використовують особливі прийоми запам’ятовування, наприклад, виділяють найістотніші ознаки прочитаного чи почутого, порівнюють з тим, що вже відомо, систематизують цю інформацію у відповідності з поставленим завданням тощо. Таких прийомів дуже багато. Наведу деякі з них. Отже, метод групування полягає в тому, що загальну інформацію поділяють на групи, які легше запам’ятати (наприклад, семизначний номер телефону поділяють на три групи цифр). Метод рими й ритму лежить, наприклад, в основі всіх дитячих лічилок типу “раз, два, три, чотири, п’ять – вийшов зайчик погулять”. Метод акронімів дуже поширений і базується на тому, що складні назви скорочують і називають за першими літерами слів, наприклад, ООН, ЮНЕСКО, СНД і т. ін. Метод акровіршів дозволяє запам’ятати інформацію за першими літерами слів або за кількістю літер у словах. Наприклад, дуже легко запам’ятати порядок розташування кольорів спектру за таким віршиком “Каждьий охотник желает знать, где сидят фазан” (красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий и фиолетовый). При ланцюговому методі елементи певної послідовності мають бути пов’язані в ланцюг за допомогою образів, а при застосуванні методу місць – прив’язані до конкретного місця (метод Цицерона).

65. Характеристика основних типів внд.

Є чотири види ВНД:

1) сильний, неврівноважений;

2) сильний, урівноважений, рухливий;

3) сильний, урівноважений, інертний;

4) слабкий.

Ці типи вищої нервової діяльності відповідають чотирьом типам темпераментів: холеричному, сангвінічному, флегматичному і меланхолійному. Він вважав темперамент найзагальнішою характеристикою кожної людини, яка накладає відбиток на всю її діяльність.

Усі типи темпераменту можна охарактеризувати за такими основними якостями:

1) лабільність - швидкість виникнення та протікання збудження і гальмування;

2) сенситивність - визначається тим, яка сила впливу необхідна, щоб викликати в людини реакцію;

3) реактивність - сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;

4) активність - характеризується тим, наскільки людина активна під час подолання перешкод;

5) темп реакцій - швидкість протікання психічних процесів та реакцій;

6) пластичність - гнучкість, легкість пристосування до нових умов;

7) ригідність - інертність, нечутливість до зміни умов;

8) екстраверсія - спрямованість особистості на довкілля, на навколишніх людей, предмети, події;

9) інтроверсія - фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкненість;

10) емоційна збудливість - характеризується тим, якої сили потрібен вплив, щоб викликати емоційну реакцію.