- •11. Властивості синапсів
- •12. Фізіологічні властивості нервової тканини
- •13. Подразники та їх характеристика.
- •14. Зміни збудливості нервової тканини.
- •15. Явище центрального гальмування.
- •16. Спинний мозок, його функції.
- •17. Довгастий мозок, його функції.
- •18. Мозочок, його функції.
- •19. Середній мозок, його функції.
- •20. Проміжний мозок, його функції
- •Проміжний мозок, його функції.
- •Кора великих півкуль головного мозку, її функції.
- •Функції соматичної нс.
- •Функціональний антагонізм відділів вегетативної нс.
- •Функціональна спільність аналізаторних систем.
- •Властивості аналізаторів.
- •Пороги подразнення аналізаторів.
- •29. Взаємодія сенсорних систем.
- •30. Слуховий аналізатор
- •31. Вестибулярний аналізатор.
- •32. Больова рецепція, її особливість.
- •33. Смакова і нюхова чутливість.
- •34. Загальна характеристика організації довільних рухів.
- •35. Регуляція рухів, сенсорна корекція.
- •36. Рухові навички.
- •37. Особливості регуляції постави.
- •38. Закономірності умовно-рефлекторної діяльності.
- •39. Класифікація умовних рефлексів.
- •46. Уявлення про першу і другу сигнальні системи.
- •47. Слово як умовний подразник багатьох життєвих процесів.
- •48. Механізми утворення мови.
- •49. Абстрактне мислення.
- •51. Зовнішнє гальмування.
- •52. Внутрішнє гальмування.
- •53. Позамежове гальмування.
- •55. Функціональний стан мозку.
- •61. Види та форми пам'яті.
- •62. Рухова пам'ять.
- •63. Механізми пам'яті.
- •64. Можливості керувати пам'ятю.
- •65. Характеристика основних типів внд.
- •66. Сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів.
- •68. Значення інстинктів для забезпечення життєво необхідних функцій.
- •69. Класифікація інстинктів.
- •70. Механізми організації інстинктивної поведінки.
- •76.Сучасні уявлення про формування поведінкового акту.
- •77. Морфофункціональна основа нс (нейрон і нервовий центр).
- •79. Рефлекс і рефлекторна дуга.
- •80. Класифікація рефлексів.
- •81. Рухова пам’ять
- •82. Механізми пам’яті
- •83. Характеристика основних типів внд.
- •84. Сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів.
- •85. Інстинкти як вищі безумовні рефлекси.
- •86. Соматична і вегетативна нервові системи.
- •87. Значення вегетативної нервової систем для регуляції життєвих процесів в організмі.
- •88. Динаміка умовно-рефлекторної діяльності.
- •89. Види гальмування умовних рефлексів.
- •90. Функціональна система побудови поведінкового акту за п. К. Анохіним.
68. Значення інстинктів для забезпечення життєво необхідних функцій.
При глибокому вивченні механізмів інстинктів особливу увагу звертає їх змінність в силу можливого накопичення умовнорефлекторних реакцій, які разом з інстинктом складають «біокомплекс активності», або «унітарні реакції». Встановлено, що чим більше розвинута центральна нервова система, тим більше значення в поведінці тварин мають реакції, які здобуті в індивідуальному житті. Так, поведінка нижчих безхребетних (найпростіших) основана виключно на інстинкті. В поведінці ж вищих безхребетних (комахи, ракоподібні, вищі молюски), незважаючи на наявність у них найскладніших інстинктів (особливо у «суспільних» комах — бджіл, мурашок), важливу роль відіграють умовні рефлекси. Інстинкти людини в великій мірі підпорядковані його свідомій діяльності, процесу навчання. Однак, виховання в свою чергу, крім соціально-історичних установ, спирається на біологічний фундамент у вигляді найголовніших інстинктів, які встановлюються в різні періоди ембріонального та постембріонального життя. Вже в утробному періоді окремі структури нервової системи зародишу дозрівають швидше інших, забезпечуючи тим самим готовність новонародженого організму до виживання в специфічних для нього умовах існування.
Зберігаючи свої біологічні основи, гра дітей здобувають нові якісні особливості — вона становиться активним інструментом пізнання світу та, як будь-яка інша людська діяльність, здобуває соціальний характер. Гра являється найпершою підготовкою до майбутньої праці та творчої діяльності.
Ігрова діяльність дитини проявляється з 3—5 місяців постнатального розвитку і лежить в основі розвитку у неї уявлень про будову тіла і поступового виділення себе з навколишньої дійсності. В 7— 8 місяців ігрова діяльність здобуває «навчаючий» характер та сприяє розвитку мови, покращення емоційної сфери дитини та збагаченню його уявлень про навколишню дійсність. З півтори років гра дитини все більше ускладнюється, в ігрові ситуації вводяться мати та інші, близькі для дитини люди, и таким чином, складаються основи для формування людських, суспільних відносин.
Також полові та батьківські безумовні рефлекси, пов’язані з народженням та годуванням потомства, рефлекси, які забезпечують пересування та рівновага тіла в просторі, та рефлекси, які підтримують гомеостаз організму.
Більш складною, безумовно-рефлекторною діяльністю є інстинкти, біологічна природа яких поки що залишається невідомою в своїх деталях. В спрощеному вигляді інстинкти можна представити як складний взаємозалежний ряд простих вроджених рефлексів.
У здійсненні інстинктивної діяльності дуже важливу роль відіграють залози внутрішньої секреції. Вивчення інстинктів має виключно важливе значення: для медицини, так як деякі психічні захворювання залежать від розладу (або порушення) інстинктивних потягів; для тваринництва у зв’язку з відбором тварин з найбільш корисними в господарському відношенні вродженими особливостями; а також для розробки методів перетворення дикої фауни, акліматизації тварин, боротьби з шкідниками сільського господарства та ін.
