- •11. Властивості синапсів
- •12. Фізіологічні властивості нервової тканини
- •13. Подразники та їх характеристика.
- •14. Зміни збудливості нервової тканини.
- •15. Явище центрального гальмування.
- •16. Спинний мозок, його функції.
- •17. Довгастий мозок, його функції.
- •18. Мозочок, його функції.
- •19. Середній мозок, його функції.
- •20. Проміжний мозок, його функції
- •Проміжний мозок, його функції.
- •Кора великих півкуль головного мозку, її функції.
- •Функції соматичної нс.
- •Функціональний антагонізм відділів вегетативної нс.
- •Функціональна спільність аналізаторних систем.
- •Властивості аналізаторів.
- •Пороги подразнення аналізаторів.
- •29. Взаємодія сенсорних систем.
- •30. Слуховий аналізатор
- •31. Вестибулярний аналізатор.
- •32. Больова рецепція, її особливість.
- •33. Смакова і нюхова чутливість.
- •34. Загальна характеристика організації довільних рухів.
- •35. Регуляція рухів, сенсорна корекція.
- •36. Рухові навички.
- •37. Особливості регуляції постави.
- •38. Закономірності умовно-рефлекторної діяльності.
- •39. Класифікація умовних рефлексів.
- •46. Уявлення про першу і другу сигнальні системи.
- •47. Слово як умовний подразник багатьох життєвих процесів.
- •48. Механізми утворення мови.
- •49. Абстрактне мислення.
- •51. Зовнішнє гальмування.
- •52. Внутрішнє гальмування.
- •53. Позамежове гальмування.
- •55. Функціональний стан мозку.
- •61. Види та форми пам'яті.
- •62. Рухова пам'ять.
- •63. Механізми пам'яті.
- •64. Можливості керувати пам'ятю.
- •65. Характеристика основних типів внд.
- •66. Сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів.
- •68. Значення інстинктів для забезпечення життєво необхідних функцій.
- •69. Класифікація інстинктів.
- •70. Механізми організації інстинктивної поведінки.
- •76.Сучасні уявлення про формування поведінкового акту.
- •77. Морфофункціональна основа нс (нейрон і нервовий центр).
- •79. Рефлекс і рефлекторна дуга.
- •80. Класифікація рефлексів.
- •81. Рухова пам’ять
- •82. Механізми пам’яті
- •83. Характеристика основних типів внд.
- •84. Сила, врівноваженість, рухливість нервових процесів.
- •85. Інстинкти як вищі безумовні рефлекси.
- •86. Соматична і вегетативна нервові системи.
- •87. Значення вегетативної нервової систем для регуляції життєвих процесів в організмі.
- •88. Динаміка умовно-рефлекторної діяльності.
- •89. Види гальмування умовних рефлексів.
- •90. Функціональна система побудови поведінкового акту за п. К. Анохіним.
16. Спинний мозок, його функції.
Спинни́й мо́зок — нижній відділ ЦНС, розташований в хребтовому каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку (нижня частина головного мозку), а внизу закінчується конусоподібним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, сформована із сполучної тканини. Ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки. Спинний мозок у дорослої людини являє собою тяж довжиною 41-45 см, дещо сплющений спереду назад, діаметром — 1 см, масою близько 35 г.
Спинний мозок виконує функцію каналу, яким передається інформація (вниз та вгору), а також є центром координації деяких рефлексів.
Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, що відповідають місцям виходу з нього нервів, які йдуть до верхніх і нижніх кінцівок.
У центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною, який сполучається з системою шлуночків головного мозку. Спинний мозок вкритий трьома оболонками: твердою, павутинною, м'якою, які також сполучаються з аналогічними оболонками, що вкривають головний мозок.
Права і ліва частина спинного мозку спереду і ззаду розділені глибокими борознами. Навколо центрального каналу розташована сіра речовина, яка складається з тіл вставних нейронів (інтернейронів, 95 %) і рухових (моторних) нейронів (5 %). На поперечному розрізі сіра речовина формує фігуру, схожу на метелика.
Передній виступ сірої речовини називається вентральним рогом; в ньому розташовані тіла рухових нейронів. З них виходять аксони, які, з'єднуючись між собою, утворюють вентральні нервові корінці.
Протилежний виступ — дорсальний ріг, від нього виходять дорсальні (задні) нервові корінці, що являють собою відростки чутливих (сенсорних) нейронів; тіла цих нейронів лежать за межами спинного мозку в дорсальних гангліях.
Передні та задні корінці поблизу від спинного мозку з'єднуються між собою, вкриваються єдиною жироподібною оболонкою і утворюють спинномозковий змішаний нерв.
Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних нервів, відповідно до яких виділяють 31 сегмент (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприковий). Кожному сегменту спинного мозку відповідає певна ділянка тіла, що пов'язана руховою та чутливою іннервацією з даним сегментом.
Функції спинного мозку
Спинний мозок виконує дві основні функції: рефлекторну і провідну.
Рефлекторна функція спинного мозку полягає у здійсненні складних рухових реакцій організму. Спинний мозок іннервує всю скелетну мускулатуру, крім м'язів голови, які іннервуються черепними нервами. У спинному мозку містяться рефлекторні центри мускулатури тулуба, кінцівок шиї. Тут же розташовано багато центрів автономної нервової системи. Рефлекси сечовипускання і дефекації зв'язані з функцією спинного мозку.
Соматичні рефлекси - це рухові рефлекси кінцівок, тулуба чи його частин.
Рефлекси розтягання, або власні міотатичні рефлекси м'язів, - це рефлекси, які ініціюються подразненням пропріорецепторів - рецепторів скелетних м'язів або їхніх сухожилків.
Сухожильні рефлекси належать до числа рефлексів, що мають велике значення для підтримування положення тіла, швидкого встановлення рівноваги. Вони виконуються дуже швидко, їх рефлекторна дуга має мінімальну кількість елементів - це двонейронна дуга. Рецептори сухожильних рефлексів знаходяться у скелетних м'язах (пропріоцептори) і збуджуються при розтягуванні м'язових волокон. Якщо вдарити по сухожиллю, то м'яз розтягується і це приводить до збудження рецепторів і виникнення рефлексу.
Сухожильні рефлекси - колінний, п'ятковий - завжди можна викликати у дитини на першому ж році життя. Формування їхніх рефлекторних дуг відбувається ще на 6-7-му місяці антенатального розвитку.
Колінний рефлекс у немовлят супроводжується скороченням привідних м'язів протилежної ноги, внаслідок чого нога повертається всередину. Цю реакцію називають перехресним рефлексом привідних м'язів. Колінний рефлекс у дітей не спостерігається після 7 місяців, тому що його гальмують вищі центри нервової системи. Знову у дітей з'являється колінний рефлекс після 2 років і надалі зберігається на все життя. П'ятковий рефлекс з'являється у більшості дітей після 7-8 місяців і також існує протягом всього життя.
Зникнення або зміна сили сухожильних рефлексів свідчать про несприятливі зміни в здоров'ї дитини. Визначення сухожильних рефлексів має велике значення для перевірки функціонального стану організму в цілому та нервової системи зокрема.
Крім рухових, спинний мозок здійснює велику кількість вісцеральних рефлексів, за допомогою яких регулює функцію внутрішніх органів і систем. Звичайно, ці рефлекси перебувають під контролем вищих відділів ЦНС, зокрема, кори великого мозку.
Спинний мозок здійснює і провідну функцію. Доцентрові імпульси, які надходять у спинний мозок по задніх корінцях, передаються по провідних шляхах спинного мозку у відділи головного мозку, що лежать вище. У свою чергу, із відділів центральної нервової системи спинний мозок одержує імпульси, які можуть змінювати діяльність скелетної мускулатури і внутрішніх органів. Провідні шляхи діляться на висхідні і низхідні. Висхідні шляхи проводять імпульси із периферії (від рецепторів шкіри, м'язів, суглобів, внутрішніх органів) до головного мозку. Низхідні шляхи проходять по передніх і частково бічних стовпах. По них передаються імпульси від головного мозку до рухових центрів спинного мозку, а від них ці імпульси йдуть до скелетних м'язів.
