17. Довгастий мозок, його функції.

Довга́стий мо́зок (цибулина) (лат. myelencephalon, medulla oblongata, seu bulbus) — нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини, тому його інколи називають цибулиною.

Довгастий мозок ( medulla oblongata )- має форму цибулини , довжина, близько 2,5 см, лежить у порожнині черепа на схилі потиличної кістки. Довгастий мозок має передню і задні поверхні . Попередній поверхні проходять непарна передня серединна щілина і парна передньобічна борозна . Між передньою серединною щілиною та парною передньобічною борозною знаходиться піраміди. Латеральніше від передньобічних борозн знаходяться оливи.

По задній поверхні довгастого мозку проходить непарна задня серединна борозна і парна задньобічна борозна. Між задньою серединною і задньобічними борознами розміщені 2 парних пучки: ніжний та клиноподібний. Із борозн довгастого мозку виходять корінці ІХ – ХІІ пари ЧМН.

В довгастому мозку розрізняють сіру та білу речовину.

Сіра речовина представлена ядрами, а саме:

• оливними, ніжними, клиноподібними ядрами в яких знаходяться другі чутливі нейрони, через які відбувається передача шкірного і м’язово-суглобового чуття у проміжний мозок і мозочок;

• ядра ІХ,Х,ХІ,ХІІ пар черепномозкових нервів. Ядра ХІІ пари (блукаючий нерв) відповідають за парасимпатичну інервацію всіх внутрішніх органів, в тому числі життєво важливих (кровообігу, дихання).

Біла речовина довгастого мозку представлена висхідними і низхідними шляхами, наприклад:

• Низхідний - кірково-спиномозковий шлях утворює піраміди (звідси друга назва – пірамідний шлях). На границі з спинним мозком волокна пірамідного шляху переходять на протележний бік (в бічні канатики спинного мозку) , утворюючи так званне перехрестя пірамід.

• Висхідні – клиноподібний і ніжний, які проводять шкірне і пропріоцептивне чуття до мозочка і проміжного мозку, переключаючись при цьому на других чутливих нейронах (в оливних, клиноподібних і ніжних ядрах).

Функції:

1.Рефлекторна – забезпечує регуляцію:

• дихання;

• кровообігу;

• травлення;

• тонусу м’язів (в першу чергу розгиначів).

Довгастий мозок регулює роботу спинного мозку, функціонально об’єднує всі його сегменти і забезпечує цілісність його діяльності.

2.Провідникова – забезпечується висхідними та низхідними нервовими шляхами, які сполучають спинний мозок з вище лежачими структурами головного мозку.

Всі функції довгастого мозку в організмі можна поділити на три основні групи: провідникові, рефлекторні та тонічні.

Провідникові функції

Через довгастий мозок проходять всі висхідні і нисхідні шляхи, що сполучають спинний мозок із головним. Тут формуються присінковоспинномозкові та сітчастоспинномозкові провідні шляхи і закінчуються кірковобульбарні волокна.

Рефлекторні функції

Довгастий мозок бере участь у рефлекторній регуляції вегетативних функцій організму, зокрема він пов'язаний із регулюванням дихання і артеріального тиску, також тут замикаються деякі захисні і харчові рефлекси.

Дихальний центр

У довгастому мозку розташована основна частина дихального центру: центри вдиху (інспіраторний центр) та видиху (експіраторний центр), тоді як пневмотаксичний центр та центр апное містяться у варолієвому мості. Нейрони дихального центру нерівномірно розподілені в межах довгастого мозку: найбільша їх концентрація спостерігається у ядрі одинокого шляху (дорзальна респіраторна група), де переважають інспіраторні нейрони, та у подвійному ядрі (вентральна респіраторна група), що містить як інспіраторні так і експіраторні нейрони. В обидвох групах містяться бульбоспінальні нейрони, що передають збудження дихальним мотонейронам спинного мозку, переважна більшість із яких є повними інспіраторними нейронами, решта ж нервових клітин (ранні і пізні інспіраторні та експіраторні) пропріобульбарні — тобто не виходять за межі довгастого мозку.

У стані спокою дихальні рухи забезпечує тільки дорзальна респіраторна група, що відповідає за вдих, а видих відбувається пасивно. Чинники, що активують вдих, збуджують три групи нервових клітин у цій групі: бульбоспінальні клітини передають збудження до мотонейронів спинного мозку, забезпечуючи вдих, в той час як ранні інспіраторні нейрони пригнічують пізні, проте активність перших триває недовго, і після її завершення другі розгальмовуються і пригнічують повні інспіраторні нейрони, внаслідок чого вдих припиняється і починається видих. Експіраторні нейрони задіюються тільки під час глибокого дихання.

Судинноруховий центр

У передньобічній ділянці довгастого мозку близько до його поверхні розташовані так звані зони M і S, при активації яких аретріальний тиск збільшується, а трохи нижче — зона L, що пригнічує зону S. Найважливішою із зазначених зон, ймовірно, є зона S, оскільки саме від неї нервові волокна прямують до спинного мозку, де утворюють синапси із передвузловими симпатичними нейронами, від яких починаються симпатичні судинно-звужувальні нерви.

Нейрони судиннорухового центру тонічно активні — вони постійно підтримують стан збудження, необхідний для підтримання нормального артерільаного тиску. Судинноруховий центр також відповідає за нормалізацію тиску в разі його відхилення від норми — здійснення так званих судиннорухових рефлекісів.

Інші рефлекси довгастого мозку

На рівні довгастого мозку замикається велика кількість харчових (слиновидільний, жування, смоктання, ковтання) та захисних (кашлю, чхання, гикання, блювання) рефлексів, центри яких розташовані у ядрах черепних нервів.

Тонічна функція

Тонічна функція довгастого мозку полягає у тому, що він забезпечує підтримання деяких структур у головному та спинному мозку у стані постійного збудження. Виконання цієї ролі забезпечуються ретикулярною формацією (сітчастим утвором).