5. Фразеологічні звороти у мовленні медиків.

Слова в українській мові вживаються, як правило, не окремо кожне, а в сполученні з іншими словами. Тому розрізняють різні види сполучень слів: лексичні словосполучення (білий гриб, Червоне море, бертолетова сіль), синтаксичні словосполучення (зелени й від холоду, ходити до лісу, напрочуд красивий) та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні одиниці, або фразеологізми – це неподільні за змістом, стійкі за будовою та структурою словосполучення: замилювати очі, пасти задніх, і вусом не веде, як кіт наплакав, загнати на слизьке, розбити глек, собаку з’їсти, дати гарбуза, бити байдики.

Фразеологізми за значенням часто дорівнюють одному слову: ні пари з уст (мовчати), давати волю рукам (бити), жити на широку ногу (розкішно), жовтороте пташеня (молодий або недосвідчений).

Фразеологізми у реченні виступають одним членом реченням:

Я собі думала, як ото наші хлопці грають у мовчанку (Леся Українка).

Порушення фразеологічних норм. У вcix стилях широко вживаються фразеологізми. Фразеологізми надають викладові емоційно-експресивних відтінків. Проте людина стає іноді безсилою проти вкорінених штампів з російської мови. Адже українська мова має свої оригінальні звороти. Візьмемо за приклад російське слово качество, яке відповідає українському якість. Але це не означає, що і фразеологізм в качестве можна відтворити в якості. Словосполучення в качестве сырья в українській мoвi має відповідник як сировина. А тому буде хибним уживання вислову в якості сировини.

Наприклад: У платіжному балансі кошти відбиваються лише як мінливі залишки на банківських рахунках. (рос. В платежном балансе они отображаются лишь в качестве изменяющегося остатка на банковских счетах). Можна ще вжити в ролі, у функції.

Фразеологізми перестають бути засобом образності й виразності, коли їx неправильно використовують. Вони псують як усний, так i писемний текст.

Прослідкуйте, як часто вдаються до неправильних варіантів, i порівняйте:

Неправильно	правильно
— прийняти за чисту монету	— сприйняти за щиру правду
— взяв себе в руки	— опанував собою (отямився)
— я вибачаюсь	— вибачте мені (перепрошую)
— за ним водиться звичка	— у нього є звичка
— знаходиться під впливом	— перебуває під впливом
— лізти зі шкіри	— пнутися зі шкіри
— слабе місце	— уразливе місце
— під відкритим небом	— просто неба
— у тій чи іншій мipi	— так чи інакше (певним чином)
— поговорити по душам	— поговорити щиро
— битком набитий	— переповнений
— іншими словами	— інакше кажучи
— факт на лице	— незаперечний факт
— шаром покотити	— порожнісінько
— справа не варта виїденого яйця	— справа не варта ламаного гроша
— вірнa смерть	— неминуча смерть
— нічого гpixa таїти	— ніде правди діти
— диву даєшся	— не надивуєшся (дивина та й годі)
— дозіровка ліків	— дозування ліків
— у день по чайній ложці	— на день по чайній ложці
— дівчина з ізюминкою	— дівчина з перчиком
— смокче під ложечкою	— смокче під грудьми
— милості прошу	— щиро запрошую
— ні під яким видом	— нізащо, ніколи, в жодному разі, ні за які скарби у світі

Фразеологізми, як і окремі слова, можуть бути стилістично забарвленими або ж нейтральними. Наприклад, слово брати утворює фразеологічні сполучення зі словами на позначення негативних емоцій: бере страх, бере жаль, бере зло, бере досада, але не можна сказати бере радість, бере захоплення, бере щастя. Саме в науковому й діловому мовленні вживаються стилістично нейтральні фразеологічні сполуки: мати на меті, мати на увазі, брати до уваги, поставити за мету. Довільні, невиправдані заміни слів у фразеологічних виразах або вставлені зайві слова можуть спотворювати значення фразеологізмів, позбавляти їx виразності. Не слід плутати, наприклад, вирази мати значення i відігравати роль (неправильними будуть словосполучення відігравати значення та мати роль), завдати удару (а не нанести удар), нагромаджувати досвід (а не накопичувати дocвiд), впадати у вічі (а не кидатися у вічі). Стилістична грамотність передбачає насамперед правильне й доречне вживання слів відповідно до їхнього стилістичного забарвлення. Немилозвучним, набридливим і не вельми вдалим зі стилістичного погляду будуть речення, в яких повторюється саме слово або однокореневі слова:

Характерною рисою характеру Іваненка є пунктуальність (порівняйте: Визначальною рисою характеру Іваненка є пунктуальність);

Залишилося лише описати проведений дослід (порівняйте: Залишилося тільки описати проведений дослід).

Для уникнення повторів тих самих або подібних слів замінюють одне з них синонімом, або випускають його, або вдаються до контекстуальних синонімів (до таких слів або виразів, які мають одне значення в певному контексті. Це можуть бути займенники, іменники).