- •1.Поняття «нова історія» та її періодизація.
- •2 Передумови та причини великих географічних відкритів
- •3 Експедиції Колумба і Васко да Гамми
- •4 Перша навколосвітня подорож ф Магелана
- •5 Наслідки великих географічних відкритів
- •7 Особливості суспільно-політичного розвитку Німечини кін 15 пер.Пол 16 ст
- •10 . Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •11 Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •12Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •13Політична ситуація у Франції у середині 16 ст доробити
- •Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •1. Перша війна 1560-1563
- •15 Головні події другого періоду релігійних війн
- •16 Третій період релігійної війни у франції. Їх наслідки
- •17 Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •18 Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •Іконоборський рух
- •19 Рішення Аррарських та Утрехтськ уній. Утвор Респуб об’єдн провінц та її міжнар-прав визнання
- •Утрехтська унія
- •20 Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1589-1610).
- •21 Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє. Початок правління Людовика XIII Французького.
- •23 Головні етапи Тридцятилітньої війни.Чотири періоди Тридцятилітньої війни.
- •24 Вестфальський мир.
- •1. Передісторія
- •3. Фронда принців
- •27 Ідеологія пуританізму.
- •28 Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство
- •29 Початок англійської революції.. Конституційний етап політичної боротьби.
- •30 Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •31 Інденпенденська республіка в англії
- •33Реставрвція стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії
- •34 Славетна революція 1688 в Англії
- •35 Стабілізаціяфранцузького абсолютизму за Людовіка 14
- •36 Німецькі землі після тридцятилітньої війни.Брандсбурзько-пруська держава
- •2. Економічний розвиток німецьких земель
- •3. Піднесення Бранденбург-Прусської держави
- •37Ідеологія просвітництва
- •38Англійське просвітництво
- •39 Французьке просвітництво
- •41 Американське просвітництво
- •42 Завершення аграрної і початок промислової революції в англії
- •45 Політика освідченого абсолютизму в династії Габсбургів
- •46Німецькі землі в епоху освідченого абсолютизму
- •47 Перші англійські колонії в Північній Америці
- •48 49 Північноамериканські колонії в другій половині 17 пер. Пол. 18 ст
- •50 Причини війни північноамериканських штатів за незалежність
- •Декларація незалежності" сша та формування держави.
- •53 Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •54 Брабанська революція
- •55 Революція патріотів у Нідерландах
- •57 Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •59 Законодавча діяльність установчих зборів
- •60 Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •63 Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •66 Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький га Гільзитський мирні договори.
- •68 Похід наполеона в росію
- •69 Воєнна компанія 1813-1814рр.Перша реставрація бурбонів
- •70 Велика британія прикінці 18- на поч. 19 ст
- •71 Австрійська держава в кін18- поч. 19 ст
- •72 Німецькі держави наприкінці XVI-XIX ст.
1. Передісторія
Починаючи з 1623 до середини XVII століття не проходило жодного року без міських повстань. В 1620 - 1640 рр.. у південних, західних і північних провінціях Франції пройшли й селянські виступи. Селянство, яке становило більшість населення Франції, було розорене війною, величезними податками, вторгненням ворожих військ і мародерством власної армії.
Кардинал Мазаріні був украй непопулярним першим міністром. Він мав масу придворних ворогів. Тридцятирічна війна і війна з Іспанією, що вимагала величезних фінансових витрат, викликала невдоволення населення. В 1646 р. парламент відхилив запропоновані Мазаріні фіскальні проекти; одночасно спалахнули відкриті повстання на півдні країни (в Лангедоці) та інших місцях. Фіскальні тенденції політики Мазаріні зачіпали інтереси не тільки простого народу, а й заможних городян. На початок 1648 становище настільки загострилося, що подекуди на вулицях Парижа почалися збройні сутички. У січні, лютому і березні стався ряд засідань парламенту, який поставився негативно до фінансових проектів королеви-регента Анни Австрійської і Мазаріні.
Влітку 1648 Мазаріні заслав кількох своїх впливових ворогів. Тоді Паризький парламент заговорив вже про обмеження урядового свавілля у справі накладення нових податків і у позбавленні волі. Успіх англійської революції, вже визначився до кінця 1640-х, сприяв сміливості французької опозиції. Проте регентша веліла ( 26 серпня 1648) заарештувати главу парламентської опозиції, Брусселя, і ще деяких осіб. На другий день паризьке населення побудувало близько тисячі двохсотбарикад. Анна Австрійська опинилася в Пале-Рояльском палаці замкнутою цілою системою барикад на сусідніх вулицях. Після дводенних переговорів з парламентом регентша, бачачи себе в дуже критичному становищі, звільнила Брусселя.
В середині вересня вона, з Мазаріні і з усією сім'єю, виїхала з Парижа в Рюель. Парламент зажадав повернення короля в столицю, але це зроблено не було. Тим не менш, зважившись до пори до часу показати себе поступливою, Анна підписала "Сен-Жерменський декларацію", яка в загальному задовольняла найголовніші вимоги парламенту. Восени 1648 до Парижу підійшла частина військ від кордону.
Принц Конде, герой Тридцятилітньої війни, завдяки щедрим подарункам королеви, став на бік уряду, і Ганна (у грудні 1648) знову почала боротьбу з парламентом. Конде незабаром осадив Париж (звідки 5 січня 1649 виїхала королева). Паризьке міське населення, в союзі з незадоволеними аристократами (Бофор, Ларошфуко, Гонді та ін), вирішило усіма заходами чинити опір. В Лангедоці, Гиени, Пуату, а також на півночі (в Нормандії та інших місцях) почалися заворушення антиурядового характеру.
"Фронда", як стали називати їх спочатку жартома (по імені дитячої гри), а потім серйозно - стала набувати сильних союзників. Це знову зробило королеву і Мазаріні поступливими. Парламент тим часом встиг розгледіти, що його знатні союзники діють з чисто особистих цілей і не відмовляться від зради. Тому 15 березня парламент прийшов до мирної угоди з урядом, і на короткий час хвилювання стихло.