- •1.Поняття «нова історія» та її періодизація.
- •2 Передумови та причини великих географічних відкритів
- •3 Експедиції Колумба і Васко да Гамми
- •4 Перша навколосвітня подорож ф Магелана
- •5 Наслідки великих географічних відкритів
- •7 Особливості суспільно-політичного розвитку Німечини кін 15 пер.Пол 16 ст
- •10 . Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •11 Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •12Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •13Політична ситуація у Франції у середині 16 ст доробити
- •Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •1. Перша війна 1560-1563
- •15 Головні події другого періоду релігійних війн
- •16 Третій період релігійної війни у франції. Їх наслідки
- •17 Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •18 Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •Іконоборський рух
- •19 Рішення Аррарських та Утрехтськ уній. Утвор Респуб об’єдн провінц та її міжнар-прав визнання
- •Утрехтська унія
- •20 Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1589-1610).
- •21 Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє. Початок правління Людовика XIII Французького.
- •23 Головні етапи Тридцятилітньої війни.Чотири періоди Тридцятилітньої війни.
- •24 Вестфальський мир.
- •1. Передісторія
- •3. Фронда принців
- •27 Ідеологія пуританізму.
- •28 Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство
- •29 Початок англійської революції.. Конституційний етап політичної боротьби.
- •30 Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •31 Інденпенденська республіка в англії
- •33Реставрвція стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії
- •34 Славетна революція 1688 в Англії
- •35 Стабілізаціяфранцузького абсолютизму за Людовіка 14
- •36 Німецькі землі після тридцятилітньої війни.Брандсбурзько-пруська держава
- •2. Економічний розвиток німецьких земель
- •3. Піднесення Бранденбург-Прусської держави
- •37Ідеологія просвітництва
- •38Англійське просвітництво
- •39 Французьке просвітництво
- •41 Американське просвітництво
- •42 Завершення аграрної і початок промислової революції в англії
- •45 Політика освідченого абсолютизму в династії Габсбургів
- •46Німецькі землі в епоху освідченого абсолютизму
- •47 Перші англійські колонії в Північній Америці
- •48 49 Північноамериканські колонії в другій половині 17 пер. Пол. 18 ст
- •50 Причини війни північноамериканських штатів за незалежність
- •Декларація незалежності" сша та формування держави.
- •53 Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •54 Брабанська революція
- •55 Революція патріотів у Нідерландах
- •57 Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •59 Законодавча діяльність установчих зборів
- •60 Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •63 Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •66 Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький га Гільзитський мирні договори.
- •68 Похід наполеона в росію
- •69 Воєнна компанія 1813-1814рр.Перша реставрація бурбонів
- •70 Велика британія прикінці 18- на поч. 19 ст
- •71 Австрійська держава в кін18- поч. 19 ст
- •72 Німецькі держави наприкінці XVI-XIX ст.
39 Французьке просвітництво
Найчисленніше коло талановитих просвітителів склалося у Франції. Завдяки їм країна перетворилася на центр європейського інтелектуального життя. Звідси дух Просвітництва поширився по всій Європі. Одним із засновників французького Просвітництва був Шарль Монтеек'є (1689-1755). Він критикував французький абсолютизм і з повагою ставився до англійської конституційної монархії. Услід за Локком Монтеек'є розробляв теорію поділу влади. У творі «Про дух законів» він першим висловився за необхідність розмежувати законодавчу (парламент), виконавчу (монархія) і судову форми влади з тим, щоб кожна з них могла реально служити противагою іншій. Цей принцип Монтеек'є вважав вирішальним у сцраві забезпечення законності.
Найпомітніша постать французького Просвітництва — Марі Франсуа Аруе, більш відомий під псевдонімом Вольтер (1694-1778). Різнобічно талановита людина, він був філософом, істориком, письменником. За свої переконання і сатиричні твори зазнав переслідувань, перебував в ув'язненні в Бастилії, а потім у засланні. Два з лишком роки, проведені в Англії, укріпили прихильність Вольтера до політичної свободи та релігійної терпимості. Усі освічені люди Європи знали його заклик: «Роздавіть гадину!», спрямований проти могутності католицької церкви. Проте критика церкви не заважала Вольтеру залишатися щирим християнином. Він вважав релігію опорою моралі, необхідною для суспільства, але водночас рішуче виступав за свободу віросповідання і прославляв ідею віротерпимості.
Вольтер ніколи не залишався байдужим до несправедливості. Широку популярність набули його публічні виступи на захист безневинно засуджених. Він викликав повагу в декого з європейських монархів. Російська імператриця Катерина II і прусський король Фрідріх II, прагнучи виглядати «освіченими правителями», листувалися з Вольтером. Він мав настільки сильний вплив на сучасників, що XVIII ст. й тепер нерідко називають «добою Вольтера». Масове захоплення творами «великого дотепника» зробило його ім'я символом епохи, дало назву ідейній течії європейського масштабу - «вольтер'янству». Він цілком заслужив надпису, залишеного нащадками на його могилі: «Поет, історик і філософ, який возвеличив людський розум і навчив його бути вільним».
41 Американське просвітництво
Американське Просвітництво в корені відрізняється від європейського. Французькі філософи передреволюційної пори мали вельми умовні і схематичні уявлення про Америку XVIII століття. Втім самі американці, потрапивши до Франції, найчастіше прагнули відповідати французьким стереотипам. Так Бенджамін Франклін в Парижі свідомо розігрував роль "простака у хутряній шапці" і "сина природи". Однак у себе в Філадельфії Франклін був зовсім іншим: заможним джентльменом, вченим, почасти консерватором. Деяку паралель можна провести між американським і англійським просвітою. Але не випадково американське просвітництво розглядають окремо від європейського. У той час як мета європейського просвітництва полягала у всебічній критиці політичної і соціальної системи яка спиралася на стани і корпорації, на аристократію і церкву. В Америці ж просто не було умов для такого типу освіти - об'єкт критики ще не сформувався. Характерно, що в американському суспільстві спочатку була поширена віра в прогрес, підкріплена байдужістю до минулого. Завдяки практиці віротерпимості форми соціального життя тяжіли до індивідуалізації, а корпоративні економічні структури попросту були відсутні. Природно, що американці не використали ці принципи на практиці повністю усвідомлено. Адже перші переселенці мали намір не стільки створювати нове суспільство, скільки відтворювати традиційний уклад покинутої ними Англії. Однак варто підкреслити, що вони зробили це задовго до того як французькі просвітителі заклали подібні принципи в основу своєї абстрактної філософії. Американські державні інститути спочатку були "очищені" від пережитків феодалізму і монархізму на відміну від англійської політичної системи. Вкрай м'яка цензура, визнання "Хабеас корпус", відсутність у місцевої влади права міняти оподаткування за своїм розсудом - все це відповідало духу епохи освіти. Однак ці принципи абсолютно не зачіпали проблему рабства. "Негрофобія" становила один з найбільш болючих аспектів американського життя. Хоча в колоніях і були захисники чорношкірих (один з перших - Ентоні Бенезет - філадельфіец з гугенотських корінням) Таким чином, вираз "американське просвітництво" може бути не цілком коректним. Адже на відміну від Європи, просвітницька думка і прагнення до суверенітету були широко розлиті в американському суспільстві, а не протистояли йому. Однак систему просвітницьких цінностей американське суспільство засвоїли набагато глибше.