8. Назвіть основні постулати еволюціоністських концепцій та їх значення. Охарактеризуйте типи еволюціоністських концепцій (однолінійна, універсальна та багатолінійна).

Значний досвід дослідження сутності та визначення основнихсхем культурного розвитку мають культурологи, які працювалив рамках еволюціоністських і неоеволюціоністських напрямків.Теоретики еволюціонізму (Спенсер, Морган, Тайлор) розуміликультуру як сукупність процесів адаптації людей, організованих усуспільства, до умов їх природного існування. Культура людства,відповідно до цього, розуміється як спільний еволюційний процес.Прихильники еволюціонізму визнають культурну спільність всьо-го людства і вбачають у всій історії культури єдиний вектор розви-тку, який реалізується у послідовності культурно-історичних епох.До основних ідей класичного еволюціонізму відносяться: спря-мованість руху людського суспільства і культури від простого доскладного та закономірність культурного розвитку.

Еволюційна форма культурної динаміки є послідовним усклад-ненням соціокультурного життя з необхідним підвищенням рівняйого організації. У різних еволюціоністських теоріях ідея вдоско-налення культури реалізується в різних варіантах: як еволюціядуховного компоненту культури - рух від дикості до цивілізації;як еволюція економічно-виробничих відносин: рабовласництво -феодалізм - капіталізм - соціалізм - комунізм; як еволюція формпізнання: магія - релігія -наука.

Еволюціоністські теорії культурного розвитку в хронологічно-му вимірі стали першими схемами культурного розвитку. На фор-мування ідей еволюціонізму вплинули досягнення природничихнаук, особливо біології, зокрема відкриття Ч. Дарвіном (1809-1882)еволюційних закономірностей зміни живих організмів, що привеловідповідно і до формування еволюціоністської концепції культури.

Найбільш яскравими представниками еволюціонізму в культурістали Г. Спенсер (1820-1903) і Е. Тайлор (1832-1917). Спенсер у сво-їй фундаментальній праці «Засади соціології» здійснив системнийаналіз біологічного і соціального організмів, доводячи аналогію їхзародження і розвитку, розглянувши розвиток культури як части-ну незворотного процесу еволюції, що проявляється в ускладненніта вдосконаленні примітивних культурних систем. Тайлор визна-чав культуру як «загальне удосконалення людського роду шляхомвищої організації окремої людини і цілого суспільства».

Виділяють три типи еволюціоністських концепцій: одноліній-ну, універсальну та багатолінійну.

Для концепцій однолінійного еволюціонізму характерно до-слідження конкретних типів культур з метою розкриття універ-сальних закономірностей становлення людського суспільства тапідтвердження однотипності розвитку. Відмінності між культу-рами пояснювались існуванням різних природних середовищ, дояких повинна пристосуватися людина.

Універсальний еволюціонізм відрізняється від однолінійногопредметом дослідження. У межах цього варіанта еволюціонізмукультура розглядається не як конкретний культурний тип, а як ці-лісність. Ідея універсальної еволюції полягає у виявленні глобаль-них змін, що носять форму розвитку.

Багатолінійний еволюціонізм або неоеволюціонізм має спільніриси з однолінійним. Тут теж увага дослідника зосереджена на ви-вченні конкретних типів культури, але метою є пошук аналогій укультурному розвитку різних суспільств. Теорія багатолінійноїеволюції пов'язана з визнанням можливості багатоманітних, при-близно рівноцінних напрямків соціокультурного розвитку, що зна-чно ускладнює можливість визначення загальних законів еволюції.

Концепції еволюціонізму є фундаментом лінійної схеми історич-ного процесу. Прихильниками цієї схеми історії можна вважатиГердера, Тайлора, Гегеля, Маркса, Спенсера. Філософія культуриусього ХІХ століття знаходилась під великим впливом представниканімецької класичної філософії Г. Гегеля (1770-1831). Він ввів понят-тя «світового розуму», «світового духу», що ототожнювався з Богом,«абсолютної культури» як кінцевої мети розвитку людства на шля-ху оволодіння «абсолютною ідеєю», «абсолютним знанням». Вінвизначав культуру як поступовий вияв творчої сили «світового ро-зуму», який проходить різні стадії самопізнання, прагнучи досягтичерез діалектичну боротьбу протилежностей «абсолютного знання».До лінійної моделі історичного розвитку суспільства слід віднеститакож марксистську концепцію формацій, яка розглядає культур-но-історичний процес як сходження від однієї формації до іншої нашляху прогресу. Таким чином, фактично лінійна модель визнає, щошлях культури - це поступальний рух від дикунства до цивілізації,у процесі якого більш складні культурні елементи заперечують існу-вання попередніх, які характеризуються як менш досконалі. Світо-ва культура має загальновизнану мету, що обумовлює поступовийрозвиток і розквіт єдиного культурного цілого. Еволюційні концеп-ції мають значне коло прихильників, проте поступально-лінійнийвектор розвитку не розкриває всіх механізмів культурної динаміки.Зазвичай поступально-лінійний вектор розвитку культури доповню-ється фазовими або циклічними змінами, які можуть трансформу-ватися в розвиток по колу або у хвильовий розвиток.