Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MOVA_EKZAMEN_VIDPOVIDI_33__33__33.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
855 Кб
Скачать
☆

49. Проаналізувати, яку роль виконують дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти у діловому мовленні

У діловій документації переважає розповідна форма викладу, адже стиль нейтральний, беземоційний, стандартизований. Речення вжива­ються і прості, і складні за структурою. Одна з основних вимог до речень будь-якого типу у діловому мовленні - „чітко і містко виражати значний за обсягом і складний за змістом матеріал. Речення має бути цілісним і передавати інформацію в усій складності залежностей і зв'яз­ків". У складносурядних реченнях сполучники, які врегульовують ці зв'язки, єднають (/ (й), та (у значенні і), не тільки...а й), зіставляють, протиставляють (а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак), роз­діляють (або, чи, хоч), у складнопідрядних відтворюють різноманітні змістові відношення: причинові, наслідкові, умовні, допустові, озна­чальні, місця, часу, мети (через те що, оскільки, якщо...то, для того щоб, незважаючи на те що, перш ніж, після того як, коли, який) та ін. Реалізація усієї системи цих зв'язків робить мовлення логічно довер­шеним, чітким, послідовним, несуперечливим.

Дієприслівникові (та дієприкметникові) звороти надають діловим документам стислості. Дієприслівникові звороти є засобом передачі дії, що відбувається у зв'язку з іншою дією, вони часто допомагають поєднати за змістом сусідні речення, цілі абзаци. Обов'язковою умо­вою вживання дієприслівникових зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, має здійсню­вати одна особа. Наприклад, правильно: Взявши за основу ці критерії, усі підприємства поділимо на такі групи...; неправильно: Зважаючи на світовий досвід, основою реформування системи оплати праці в Україні мусить бути бюджет прожиткового мінімуму. Отже, при використанні дієприслівникових зворотів можуть виникнути помил­ки: 1) у безособових реченнях, коли діяч - додаток, виражений фор­мою давального відмінка, напр.: Мені треба написати реферат, зі­бравши матеріал якнайшвидше; 2) у пасивних конструкціях, коли су­б'єкт дії присудка і суб'єкт дії дієприслівника не збігаються, напр.: Закінчивши університет, мене призначили на посаду програміста; 3) у ролі однорідних поєднуються дієприслівниковий зворот і підряд­не обставинне речення, напр.: Доводячи ціни на енергоносії до рівня їхньої реальної вартості і для того, щоб стимулювати економію енер­гії, уряд реалізує...

50. Охарактеризувати види документів та їх класифікацію

Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема відношення зафіксованої в ньому інформації до предмета чи до напряму діяльності. Відповідно до цього виділяються різні види документів за ознаками класифікації і групами.

Класифікація документів

№

Ознаки класифікації

Групи документів

1

2

3

1.

За найменуванням

Заява, лист, телеграма, довідка, інструкція, службова записка, протокол та ін.

2.

За походженням

Службові (офіційні) й особисті.

Службові документи створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють. Вони оформляються в установленому порядку. Особисті документи створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності.

3.

За місцем виникнення

Внутрішні, зовнішні. До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено. До зовнішніх належать ті документи, які є результатом спілкування установи з іншими установами чи організаціями.

4.

За призначенням

Щодо особового складу, (особові офіційні документи), кадрові, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, організаційні, розпорядчі.

5.

За напрямом

Вхідні, вихідні.

6.

За формою

Стандартні(типові) й індивідуальні (нестандартні).

Стандартні – це документи, які мають однакову форму й заповнюються в певній послідовності й за обов’язковими правилами ( типові листи, типові інструкції, типові положення). Індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку для розв’язання окремих ситуацій. Їх друкують або пишуть від руки ( протоколи, накази, заяви).

7.

За терміном виконання

Звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові.

Звичайні безстрокові - це такі , що виконують в порядку загальної черги. Для термінових установлено строк виконання. До них зараховують також документи, які є терміновими за способом відправлення (телеграма, телефонограма). До дуже термінових належать документи, які мають позначення «дуже терміново».

8.

За ступенем гласності

Для загального користування, службового користування, таємні, цілком таємні.

9.

За стадіями створення

Оригінал, копії.

Оригінал – це основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Він має підпис керівника установи, і в разі потреби його засвідчено штампом і печаткою. Копія – це точне відтворення оригіналу. На копії документа обов’язково робиться помітка вгорі праворуч «копія». Різновидами копії є відпуск, витяг, дублікат.

Відпуск – повна копія відправленого із установи документа , яка залишається у відправника.

Коли виникає потреба відтворити не весь документ, а лише його частину, робиться витяг.

Дублікат – це другий примірник документа, виданий у зв’язку з втратою оригіналу. В юридичному відношенні оригінал і дублікат рівноцінні.

10.

За складністю

(кількістю відображених питань)

Прості, складні.

Прості – відображають одне питання , складні – декілька.

11.

За терміном зберігання

Тимчасового (до 10 років), тривалого (понад 10 років), постійного зберігання.

12.

За технікою відтворення

Рукописні, відтворені механічним способом.

13.

За носієм інформації

На папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці, дискеті

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]