60. Скласти документ щодо особового складу: резюме

Резюме нині – це поширений документ про прийом на роботу до комерційних підприємств. Особливістю резюме є виклад відомостей про освіту та трудову діяльність у зворотному хронологічному порядку. У графі «Додаткові відомості» можна вміщувати будь-яку інформацію: володіння іноземними мовами, наявність друкованих праць, професійні навички за іншим фахом та ін..

Основне призначення резюме – надати змогу потенційному роботодавцю в зручний та ефективний спосіб швидко визначити, чи варто взагалі продовжувати з вами розмову на цю тему. Результат ознайомлення з резюме – не прийом на роботу, а рішення щодо доцільності подальших зустрічей і бесід із вами. Резюме - це стислий опис пропонованого на ринку праці товару, тобто ваших знань, навичок і умінь, що виділяють вас із загальної маси конкурентів. Головне – чітко вказати свої досягнення і навички, котрі відповідають вимогам до кандидатів саме на конкретну посаду. Резюме складається 1-2 аркушах і повинне в стислій, вибіркові, конкретній формі відображати:

• елементи біографії, головним чином трудової, що характеризують досвід роботи;

• узагальнені відомості про освіту;

• кваліфікацію, отриману після закінчення навчального закладу;

• спеціальність, якщо вона відповідає роботі, на яку ви претендуєте;

• досягнення, нагороди, які отримані в результаті вашої діяльності.

Взірець:

Резюме

1. Ім’я, по батькові, прізвище: Анна Іванівна Кіт

2. Дата і місце народження: 01.01.1990 р. , м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області.

3. Домашня адреса: вул. Б.Хмельницького, 26, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76006

4. Телефон: 717-445

5. Освіта:

роки – навчальні заклади, здобутий фах: 00.00.00 – Івано-Франківський базовий медичний коледж, кваліфікація фельдшер.

6. Досвід роботи.

Роки – місце роботи і посада: 00.00.00рр. – фельдшер ФАПу с Дорогів

7. Професійні навички: робота за комп’ютером, Інтернетом, творчі можливості

8. Мови:

Вільне володіння – англійська мова, російська мова.

На базовому рівні – німецька мова.

00.00.00 Підпис

61. Проаналізувати використання синонімів та паронімів у фаховій мові медичного працівника

Синоніми – слова, що мають близьке або тотожне значення. Слово грецького походження й означає «одноіменний».

Синоніми поділяються на дві групи: семантичні синоніми та стилістичні. Є ще абсолютні синоніми, які зовсім не відрізняються значенням і можуть вживатися в будь-якому контексті (столітті – сторіччя).

Бувають випадки, коли слова є синонімами, тільки тоді, коли вжиті в прямому значенні (хворобливий і хворовитий). Хворобливий у прямому значенні найчастіше вживається, коли йдеться про факт або явище, які свідчать про хворість, є наслідком хвороби, у переносному значенні хворобливий означає ненормальний, з відхиленням від норми. Хворовитий у розмовній мові вживають для характеристики постійної ознаки людини, схильної до хвороби, нездорової. У переносному значенні слово хворовитий не вживається.

Пароніми (від грецьк. Para- поблизу, поруч і onyma – ім’я) – слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою.

Подразнення – роздратування.

Подразнення – термін фізіологічний, що означає два поняття. Насамперед – це вплив якогось чинника чи речовини на організм або на окремий орган, тканини, клітини, внаслідок чого виникають біль, свербіж, запалення або якась інша специфічна реакція.

І.П Павлов та його співробітники показали, що процес збудження в крові великих півкуль головного мозку розвивається залежно від сили подразника (“Медичний вісники”).

Подразнення також означає стан запалення, почервоніння внаслідок дії на шкіру або слизову оболонку якихось чинників.

За останні дні подразнення на руці хворого зменшилося.

Роздратування – це стан гострого нервового збудження, почуття гніву, невдоволення, досади.

Отже, коли йдеться про фізіологічні процеси, неправильно вживати слово “подразнення”.

Запам’ятайте значенням слів-паронімів, що часто вживаються у фаховому мовленні медика.

Апендикс – апендицит.

Апендикс – червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких тварин: здоровий апендикс.

Апендицит – запалення апендикса: хронічний апендицит, хворіти на апендицит.

В’язи – м‘язи.

В’язи – шийні хребці, задня частина шиї: міцні, сильні в’язи.

М’язи (м’яз) – тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функції частини тіла: сильні, тренованні м’язи, м’язи живота, ноги, руки.

Гамувати – тамувати.

Гамувати – послаблювати, зменшувати вияв чого небудь; заспокоювати, втихомирювати: гамувати стукіт серця, хвилювання.

Тамувати – зупиняти, стримувати плин, рух чого небудь; не давати чому-небудь виявитися повною мірою: тамувати кров, біль, кашель, плач, сміх, стогін, страх, подих, спрагу.

Кривавий – кровний - кров’яний.

Кривавий – залитий кров’ю, пов’язаний з пролиттям крові, жорстокий: кривава земля, кривава помста, криваві мозолі.

Кровний – який має спільних предків: кровний брат, кровна рідня.

Кров’яний – який міститься в крові або виник із крові: кров’яна плазма, кров’яне русло, кров’яний тиск.

Лікарняний – лікарський – лікувальний.

Лікарняний – який стосується лікарні: лікарняне містечко, заклад, одяг, режим; лікарняний лист (бюлетень) – документ, що засвідчує право робітника або службовця на тимчасове звільнення від роботи.

Лікарський – який стосується лікаря і його діяльності, іноді – лікування: лікарська діяльність, праця, обхід, консультація, етика, таємниця.

Лікарський – який стосується ліків:лікарські рослини, препарати.

Лікувальний – який пов’язаний з лікуванням, використовуючи для лікування: лікувальний режим, ефект, харчування, фізкультура.