48. Домінування і заперечення "вестернізації" в ситуації постмодерну.

Вестернізація (англ. Westernisation, Westernization) — процес переходу особи, групи осіб чи суспільства вцілому від власної традиційної системи цінностей до системи цінностей Західної цивілізації, які базуються на верховенстві закону, домінуванні індивідуального над колективним, перевага приватної власності над общинною та прав людини над її обов'язками.

У 18 — 20 століттях вестернізація виступала синонімом модернізації і глобалізації.

Вестернізація (від англ. West захід) -термін, що означає перенесення структур, технологій і способу життя західних (європейських) товариств в незахідні.

Ініціаторами вестернізації інших країн були країни Західної Європи, вона проходила переважно у формі колонізації. Західні цінності і структури часто нав'язувалися силою, т. К. У місцевого населення не було стимулів долучатися до західного способу життя. Низку завоювань Заходом решти світу почав Генріх-мореплавець в Португалії. Після звільнення від маврів на цей шлях вступила Іспанія. З сер, 17 ст. ініціативу перехопила Англія і до останніх десятиліть 19 в. вона ділила з Францією лідерство в цьому відношенні. Західні країни знайомили незахідні народи з досягненнями своєї цивілізації, але одночасно, і в більшій мірі, використовували ресурси колонізованих країн, заперечуючи цінність їх досвіду.

Вестернізація як найважливіша і небачена трансформація несла іншим народам докорінні зміни в політиці, соціальній сфері, економіці, культурі. Захід не рахувався з відсутністю готовності і схильності народів вестернізіруемих країн до таких змін. Капіталізм перетворив історію у всесвітню. Спільність доль людства могла бути описана з початком вестернізації не у вигляді абстрактного схожості або спільного, закону розвитку, а як реальне проникнення товариств сучасного типу в традиційні. Походи за прянощами, багатствами, новими землями переконали Захід у своїй перевазі і створили такі "еквіваленти спілкування" з іншими, як західні цінності, менталітет, ідеологія, спосіб життя і технологія.

Найбільш поширеною реакцією на вестернізацію було опір, а на більш пізньому етапі, в міру усвідомлення переваг західного способу життя опір змінилося спробами йти по західному шляху, але без насильства, своїми темпами, в умовах ізоляції, диктатури або авторитарної влади. Росія і Оттоманська імперія пройшли цей шлях від початкового опору до проведення контрольованої вестернізації.

49. Факторний і кластерний аналіз у дослідженні міжнародних відносин.

До найпоширеніших математичних засобів, що застосовуються у сфері прикладного аналізу міжнародних відносин, належать факторний та кластерний аналізи.

Факторний аналіз застосовується за наявності причин для обмеження кількості змінних. Основна ідея методу полягає в тому, що змінні, щільно скорельовані між собою, вказують на одну й ту ж са-му причину. Використовуючи факторний аналіз, можна згрупувати твердження, навівши їх у стислішому вигляді. Тут трапляються випадки, коли з-поміж багатопараметричних об'єктів спостереження потрібно вилучити частину параметрів або замінити меншою кількість певних функцій так, щоб це не позначилося на повноті інформації. Вирішення такого завдання має сенс у межах певної моделі, найбільше наближеної до багатьох реальних ситуацій. Прикладом є модель факторного аналізу. Поняття "факторний аналіз" не слід змішувати (що часто трапляється) з широким поняттям аналізу причинно-наслідкових зв'язків, коли вивчається вплив різних факторів (їх поєднань, комбінацій) на результативну ознаку. Сутність методу факторного аналізу полягає у вилученні опису множини характеристик, що вивчається, і заміні його меншою кількістю інфор-маційноємніших змінних. Останні виконують роль своєрідних функцій вихідних ознак.

Вивчення спеціальної літератури вітчизняних і зарубіжних вчених дає підстави стверджувати, що статистична природа факторного аналізу має такі методичні властивості:

• метод спирається переважно на спостереження над природним варіюванням змінних;

• досліджувана сукупність не вибирається довільно, отже, метод дає змогу виявляти основні фактори;

• факторний аналіз не потребує попередніх гіпотез, навпаки, він сам може служити методом висунення гіпотез, а також виступати критерієм гіпотез, що базуються наданих, одержаних іншими методами;

• факторний аналіз не вимагає апріорних здогадок (залежними чи незалежними є змінні), він не гіпертрофує причинні зв'язки і вирішує питання про їх ступінь у процесі подальших досліджень.

Кластерный аналіз застосовується для розподілу багатьох об'єктів на задану або невідому кількість класів на основі певного математичного критерію якості класифікації. Cluster (англ. — пучок) — скупчення, група елементів, що характеризуються спільною якістю, властивістю. Критерій якості кластеризації відображає такі неформальні вимоги:

• у групі об'єкти повинні бути щільно пов'язані між собою;

• об'єкти різних груп мають бути далекими один від одного;

• за будь-яких рівних умов розподіл об'єктів на групи повинен бути рівномірним.

Сутність кластерного аналізу зводиться до групування (кластеризації) сукупності з різноманітними ознаками з метою одержання однорідних груп-кластерів. Перевага цього аналізу полягає в тому, що його математичний апарат дає змогу знайти і виділити реально існуюче в ознаковому просторі нагромадження об'єктів (точок) на підставі одночасного групування за великою кількістю ознак. Більше того, метод дає можливість виявити й описати структурні закономірності, забезпечивши формування однорідних класів об'єктів.

Основою формування ознакових просторів кластер-аналізу є вибір змінних. Цей важливий етап здійснюється у дві стадії. В основу першої з них покладено формування первинної гіпотези про набір ознак, які впливають на досліджуване явище; в основу другої — уточнення гіпотези за результатами фахових консультацій (опитувань) спеціалістів. Завершеною стадією вважається постановка завдання за умови її узгодженості з вимогами математичного апарату і можливостями обчислювальної техніки.

Отже, математичні підходи в аналізі міжнародних відносин використовуються для вирішення тактичних (локальних) питань і для аналізу стратегічних (глобальних) проблем. Математика тут виступає корисним інструментом для побудови моделей міжнародних відносин різного рівня складності. Як правило, такі моделі застосовуються не для отримання числових результатів, а для визначення наявності відповідей якоїсь властивості, наприклад стійкості, усталеності певної політичної ситуації.