14)Технологічні основи проведення екскурсії

Проведення екскурсії зводиться не лише до передачі певних знань і донесення їх до відвідувачів. Мистецтво екскурсовода полягає у поєднанні нових знань з тими, які людина вже має. Суть технології здійснення екскурсійного впливу полягає в тому, що отримана інформація в процесі екскурсії засвоюється, коригується, порівнюється і стає власністю одержувача цієї інформації. Найефективніше цей процес відбувається у випадку, коли розповідь підкріплена ораторським мистецтвом, мімікою та жестами екскурсовода. Все це значно підсилює змістове навантаження інформації.

Показ і розповідь як головні елементи проведення екскурси

Будь-яка екскурсія базується на поєднанні двох головних елементів: показу екскурсійних об'єктів і розповіді про них. Зазвичай усе, про що йде мова під час екскурсії, має бути представлене в зоровому ряді і спостерігатися екскурсантами. Якщо немає об'єктів, що розкривають тему, не може бути і самої екскурсії. Тому теоретики екскурсійної справи показ вважають первинним елементом екскурсії, а розповідь – вторинним (супровідно-доповнюючим).

У практиці екскурсійної справи поняття "огляд" і "показ" мають відмінне смислове навантаження. Огляд – це поверхове, найчастіше безпланове знайомство з пам'ятними місцями. При огляді екскурсант може без будь-якої допомоги оглядати зовнішній вигляд будинку чи храму, пам'ятник на міській площі, знайомитися з експозицією музею чи творами живопису на виставці. Огляд музейних експозицій традиційно практикується у музейній справі. Для поліпшення його поінформованості в експозицію включають допоміжні текстово-довідкові матеріали – пояснення та етикетаж.

Показ – це глибоке ознайомлення з особливостями об'єкта (технікою виконання, архітектурними чи іншими деталями тощо). Показ на екскурсії – це спостереження об'єкта під керівництвом кваліфікованого фахівця-екскурсовода. При огляді людина сприймає тільки зовнішній вигляд пам'ятки. Під час цього вона не лише бачить пам'ятку, а й за допомогою екскурсовода розрізняє у ній усілякі елементи, бере участь у їхньому аналізі, складає з допомогою акцентування уваги та супровідних пояснень екскурсовода комплексне візуальне й уявно-емоційне враження про цю пам'ятку.

15)Вимоги до розповіді на екскурсії

Розповідь – умовно прийнята в екскурсійній діяльності назва усного мовлення, тобто повідомлення і пояснення, які екскурсовод дає групі (наприклад: об'єкт – історичні події, з якими він пов'язаний; характеристика й аналіз об'єкта; діяльність конкретних історичних осіб тощо).

Розповідь екскурсовода виконує два завдання:

а) коментує, пояснює, доповнює побачене;

б) реконструює, відновлює те, що не може в цей момент побачити екскурсант.

У ході екскурсії відбувається наростання інформації: від усної до зорової, і навпаки: від зорових вражень до словесних оцінок і висновків.

Вимоги до розповіді: тематичність, сюжетність, конкретність, зв'язність, логічність, стислість, переконливість, доступність викладу, завершеність суджень, зв'язок із показом, науковість.

16)Сутність екскурсійного методу

Про фессор Б. Е. Райков в книзі "Методика і техніка екскурсій" писав: "Під екскурсією ми маємо на увазі вивчення об'єктів по місцю їх природного знаходження (локальний принцип) і у зв'язку з пересуванням свого місця в просторі (моторний принцип). Ось ці два принципи, тісно між собою зв'язані, і складають суть екскурсійного методу". Він називав екскурсійний метод одним з видів активно-рухового засвоєння знань. Значення екскурсійного методу підкреслювалося у ряді його трудов2. Логічніше прийняти інше визначення: екскурсія - форма розповсюдження знань і виховання, побудована на екскурсійному методі. Багаторічна екскурсійна практика дозволяє зробити вивід, що екскурсійний метод є наочним на відміну від методів словесних і практичних. Характеризуючи цей метод, як комплексний спосіб пізнання дійсності, що оточує людину, необхідно бачити зв'язок поняття "конкретність" з принципом наочності. Екскурсійний показ в більшості випадків слід розуміти як складний багатобічний процес реалізації принципу наочності. Комплексний характер екскурсійного методу знаходить свій вираз також в тому, що пізнання предметів і явищ навколишнього світу проходить за участю всіх органів чуття людини.

Таким чином, екскурсійний метод є основою екскурсійного процесу і є сукупністю способів і прийомів повідомлення знань. Основу сукупності складають: наочність; обов'язкове поєднання двох елементів - показу і розповіді; оптимальна взаємодія трьох компонентів - екскурсовода, екскурсійних об'єктів і екскурсантів; рух екскурсантів (моторность) по певному маршруту з метою вивчення об'єктів по місцю їх природного розташування. Комплексний характер екскурсійного методу знаходить свій вираз у дії механізмів повідомлення знань екскурсоводом і засвоєння цих знань екскурсантами.

17)Схема екскурсійного аналізу ??