- •1)Поняття екскурсійної справи
- •2) Історія екскурсійної справи в Україні
- •3) Історія екскурсійної справи в Галичині
- •4) Поняття “екскурсія” та суть екскурсії
- •5)Основні цілі екскурсії
- •6)Основні критерії класифікації екскурсій
- •7)Класифікації екскурсій за змістом
- •8). Класифікація екскурсій за формою проведення.
- •9)Класифікації екскурсій за місцем проведення
- •10)Класифікації екскурсій за тематикою
- •11)Функції екскурсії
- •12)Oзнаки екскурсії.
- •13)Показ і розповідь як головні елементи проведення екскурсій
- •14)Технологічні основи проведення екскурсії
- •Показ і розповідь як головні елементи проведення екскурси
- •15)Вимоги до розповіді на екскурсії
- •16)Сутність екскурсійного методу
- •18)Завдання екскурсійного процесу
- •19)Вимоги до екскурсії
- •20)Ознаки екскурсії як форми туристичної послуги (не впевнена в цій відповіді!!)
- •21)Знайомство екскурсовода з екскурсантами та його місце під час проведення екскурсії
- •22)Вихід екскурсантів з автобуса та повернення їх в автобус
- •23)Особливості проведення екскурсій під час руху автобуса
- •24)Пересування екскурсантів та їхнє розташування біля об’єкту
- •25.Хронологічні особливості проведення екскурсії.
- •26.Паузи в екскурсії.
- •27. Відповіді екскурсовода на запитання екскурсантів.
- •28. Поняття “Портфель екскурсовода”.
- •29.Використання “портфеля екскурсовода”
- •30. Правове регулювання екскурсійної справи.
- •33.Ліцензійні вимоги до здійснення екскурсійної діяльності.
- •35. Кваліфікаційні вимоги для гідів-перекладачів.
- •37. Акредитаційна комісія
- •38. Функції акредитаційної комісії.
- •39. Поняття туру та його відмінності від екскурсії
- •40. Завдання гіда-перекладача
- •41. Обов’язки екскурсовода
- •42. Методика підготовки екскурсій
- •43. Організація процесу підготовки екскурсій
- •44. Етапи підготовки екскурсій
- •45.Критерії оцінки екскурсійних об’єктів
- •46. Вимоги до контрольного тексту екскурсії
- •47.Види текстів екскурсій
- •49. Класифікація методичних прийомів
- •50.Поняття загальної та часткової методик.
- •51. Для автобусної екскурсії характерні чотири види показу:
- •53. Методичні прийоми показу
- •54. Прийом попереднього огляду
- •57. Прийом зорового монтажу
- •60. Методичні прийоми розповідіù
- •65. Прийом словесного (літературного) монтажу.
- •69.Праця гіда
- •70.Інструктаж гіда перед маршрутом.
25.Хронологічні особливості проведення екскурсії.
У методичній розробці екскурсії вказується точний час (у хвилинах), відведений на розкриття кожної підтеми. Тут передбачено все: показ об'єктів, розповідь екскурсовода, пересування на маршруті до об'єкта і розташування біля нього групи. Уміння вкластися у відведений час до екскурсовода приходить не відразу. Для цього потрібна велика практика, у тому числі проведення екскурсії з годинником у руках (вдома, біля конкретного об'єкта). Потрібно домогтися дотримання відведеного часу при проведенні логічного переходу, висвітленні окремої підтеми й основних питань. Допомагає екскурсоводові хронометраж – облік витрат часу на окремі частини екскурсії. На основі такого хронометражу екскурсовод вносить відповідні корективи у свою розповідь. З екскурсії забирається все зайве, що веде до перевитрати часу.
Іноді екскурсія із незалежних від екскурсовода причин виявляється значно коротшою, ніж це передбачалося. Причиною цього можуть бути тривалі збирання групи докупи, невчасно поданий туристам сніданок, запізнення автобуса та ін. В результаті екскурсія починається із запізненням. У екскурсовода залишається один вихід – скорочувати час, відведений на розкриття теми. Робити це треба, зберігаючи все головне у змісті екскурсії і забираючи все другорядне. Тому варто заздалегідь підготуватися до можливого скорочення матеріалу екскурсії.Екскурсоводу не треба говорити безупинно. Між окремими частинами розповіді повинні бути невеликі перерви.
26.Паузи в екскурсії.
Екскурсовод не повинен говорити безперервно. Між окремими частинами розповіді, розповіддю і екскурсійною довідкою в дорозі, логічним переходом і розповіддю про об'єкт і події, з ним зв'язаних, повинні бути невеликі перерви. Паузи переслідують наступні завдання:
- перша - смислова, коли час перерв використовується людьми для обдумування того, що вони почули від екскурсовода і побачили своїми очима. Для закріплення фактичного матеріалу в пам'яті, формулювання своїх виводів і запам'ятовування побаченого. Важливо, щоб екскурсанти мали у кожного об'єкту вільне від показу і розповіді час для самостійного огляду, підготовки до сприйняття того, що буде показане і розказане на наступній зупинці; - друга - дати короткочасний відпочинок екскурсантам. Вона не несе якого-небудь смислового навантаження. Це особливо важливо для тих, хто ще не звик до такої активної форми культурно-освітньої роботи, як екскурсія. Па узи в заміських екскурсіях поєднуються з відпочинком, який відповідно до існуючого порядку надається екскурсоводові: 15 мин. після закінчення кожної години роботи (для екскурсовода година ведення екскурсії рівна 45 хвилинам). Цей відпочинок може бути підсумовуваний і використаний екскурсоводом в кінці екскурсії. У екскурсіях можуть бути також паузи - вільний час, використовуваний для придбання сувенірів, друкарської продукції, утамовування спраги, а також для санітарних зупинок в тривалих екскурсіях.
27. Відповіді екскурсовода на запитання екскурсантів.
В екскурсійній діяльності склалася визначена класифікація запитань. Вони поділяються на чотири групи:
1) запитання екскурсовода, на які відповідають екскурсанти;
2) запитання екскурсантів, поставлені в ході розповіді, на які відповідає екскурсовод;
3) риторичні запитання, які ставляться для активізації уваги екскурсантів;
4) запитання, що задаються учасниками екскурсій на відповідну тему.
Перші три групи запитань пов'язані з методикою проведення екскурсій, і лише четверта група запитань має стосунок до техніки проведення екскурсій. Зміст запитань різноманітний: іноді вони пов'язані з об'єктами, іноді – з життям видатних діячів, а нерідко – з подіями, що не мають стосунку до теми екскурсії. Головне правило роботи з такими запитаннями: не варто переривати розповідь і давати термінову відповідь на них, не потрібно також відповідати на запитання після завершення кожної із підтем. Це розсіює увагу й відволікає аудиторію від сприйняття змісту теми, оскільки не всіх членів групи хвилюють саме ці запитання. Тому екскурсоводові варто відповідати на запитання не в ході екскурсії, а після її закінчення.
Зміст відповідей не повинен бути дискусійним, тобто викликати в екскурсантів бажання посперечатися, продовжити тему, порушену в запитанні. Роблячи вступ до теми екскурсії, екскурсовод повідомляє екскурсантам про саме такий порядок відповідей на їх запитання.