65. Прийом словесного (літературного) монтажу.

Використовуючи його, екскурсовод своя розповідь будує на наборі уривків з різних літературних творів, документальних матеріалів, опублікованих в періодичному друці. Зміст цих уривків розкриває підтему екскурсії або одне з основних її питань. Цей прийом дає можливість відтворити картину подій.

Використання екскурсоводом літературного монтажу засноване на "пере­творенні" одного виду мистецтва (словесного) в інший вид (образотворчий). Тому для літературного монтажу потрібно підбирати такі уривки з художніх творів, які дозволять екскурсантам "побачити" картину подій, відчути їх динаміку .

66. Рух під час екскурсії розглядають також як метод проведення екскурсії. Він відбувається в трьох видах:

а) як пересування від одного об'єкту до іншого (на автобусі, тролейбусі, пароплаві, пішим шляхом), як проходження екскурсійної групи по заздалегідь встановленому маршруту;

б) як рух поблизу об'єкту (відносно об'єкту) для кращого його спостереження, наприклад, огляд стін фортеці або рух екскурсійної групи уздовж лінії конвеєра на заводі;

в) як рух, що дає уявлення про розміри площі, що оглядається, про крутизну схилу, глибину рову і ін.

У багатьох екскурсіях, наприклад, під час огляду архітектурних ансамблів, міських магістралей, площ та природних комплексів рух використовується як методичний прийом. Рух як методичний прийом—це не рух групи взагалі, а пересування, що дозволяє виявити найбільш характерні сторони і деталі об'єктів, що вивчаються. Такий рух може відбуватися за допомогою автобуса, теплохода, проте найчастіше - пішим способом. Сповільнений рух на автобусі навколо житлового мікрорайону допомагає виявити перевагу нової забудови міст, переконливо показує раціональність розташування будівель — житлових, комунально-побутових, культурно-просвітницьких і ін.

Дуже важливо забезпечити уміле поєднання зорового сприйняття з моторними. Це ще один аспект застосування методичного прийому «рух». Екскурсовод під час огляду поля бою пропонує участникам групи самим пройти шлях, яким слідували герої подій минулого.

Уміле застосування цього прийому, як і всіх інших, сприяє кращому засвоєнню і розумінню змісту екскурсії.

67. Особливості проведення екскурсій для різних груп.  Всіх учасників екскурсій можна підрозділити на:  беруть участь у звичайних екскурсіях, які допомагають їм розширити кругозір. Серед цієї частини екскурсантів, що становить на цей час більшість обслуговуються екскурсійними установами і музеями, створюються окремі групи з молоді, дітей, міських та сільських жителів, що відпочивають у здравницях, на туристичних базах, у кемпінгах, готелях, які подорожують за туристичними маршрутами. Комплектування таких груп проводиться з урахуванням бажання самих учасників, носить добровільний характер;  беруть участь у навчальних екскурсіях, які є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Ці екскурсії допомагають розкрити теми, передбачені навчальним планом. Навчальні екскурсії проводяться для слухачів економічних та інших семінарів, учасників народної творчості, самодіяльності, шкіл, вузів.  Розглянути всі групи, категорії, класи екскурсантів, і особливості проведення екскурсій для них це темакурсової, а не контрольної роботи, тому я розгляну лише деякі особливості проведення екскурсії для різних груп, про які говорилося вище.  Екскурсії для сільського населення.  Особливості роботи з сільським населенням полягає, перш за все, в тому, що екскурсії для них проводяться між напруженими сільськогосподарськими роботами. Тому екскурсії поєднуються з різними формами відпочинку. Серед них відвідування театральних постановок, спортивних матчів, масових гулянь, перегляд нових кінофільмів. При підготовці екскурсій для сільського населення враховуються професійні інтереси і слабке знайомство з містом.  Екскурсії для приїжджих (в готелі, мотелі).  При організації екскурсійного обслуговування відпочиваючих у готелях, готелях методисти та екскурсоводи повинні виходити з того, що більшість туристів приїжджає в незнайомий для них місто, бажаючи дізнатися про нього багато нового, побачити пам'ятні місця, познайомиться з визначними пам'ятками. Найбільш пізнавальної і популярною частиною програми перебування відпочиваючих в готелі є екскурсії всіх видів - міські, заміські, музейні. Особливість цих екскурсій полягає в тому, що відпочиваючі погано знають край, в якому знаходяться, його історію, природу, визначні пам'ятки. У розповідь вводиться більш докладна розповідь про край, передбачається показ тих об'єктів, які добре відомі місцевому населенню, але є «відкриттям» для приїжджих.  Екскурсії для відпочиваючих у санаторіях.  У роботі з екскурсійного обслуговування санаторіїв виходять з того, що люди прибули на лікування, зміцнити здоров'я і для них необхідно виконувати рекомендації лікаря. У багатьох санаторіях лікуючий лікар поряд з медичними призначеннями вказує в особливій графі, чи дозволяється відпочиваючому брати участь в екскурсіях, якщо так, то в яких - міських, заміських, пішохідних, автобусних, і якої тривалості.  Екскурсії для молоді.  При організації спеціальних екскурсій для молодіжної аудиторії виходять з того, що у молоді є свої специфічні особливості: тематика, зміст і більш активна форма проведення. Особливості екскурсій для молоді - розповідь у формі бесіди, запитання до аудиторії з метою зосередити свою увагу на певній проблемі, завдання - самостійно провести спостереження за тим чи іншим об'єктом і сформулювати свою думку з подтеме. А так само більш активні способи пересування на маршруті, більш швидкі темпи ходьби, велосипедні екскурсії, екскурсії на роликах і скейтах.  Екскурсії для дітей.  Екскурсії для дитячої аудиторії діляться на дві групи - шкільні та позашкільні. Відрізняються вони один від одного за своїми завданнями, тематикою, змістом і методикою проведення. Шкільні екскурсії мають три види: урочні, що проводяться в навчальний час; позаурочні, що проводяться до або після занять у класі, і позакласні - факультативні. Екскурсії урочні та позаурочні мають навчальний характер, їх зміст пов'язане з навчальною програмою відповідного класу школи. Ведуть ці екскурсії педагоги загальноосвітніх шкіл у відповідності з планом роботи зі свого предмета. На відміну від звичайних екскурсій для дітей проведення шкільних екскурсій передбачає, що оцінку за знання, отримані на екскурсії, вчитель виставляє в класний журнал. Основна мета шкільних екскурсій - поглиблене вивчення шкільної програми.  У позашкільних екскурсіях для дітей передбачається виходи для спостереження кожного з об'єктів, розповідь про пам'ятники історії та культури більш коротким. У ході екскурсії використовується елемент розрядки - проводяться ігри, вікторини.  Якщо в екскурсіях для дорослих значне місце займають загальноосвітні елементи, то в екскурсіях для дітей більше має бути виховних моментів: розповідь екскурсовода носить оглядовий характер, містить багато витягів з творів художньої літератури, порівнянь, віршів. Особлива увага звертається на логічні переходи. Більше вимог пред'являється до наочних посібників з «портфеля екскурсовода», до їх зовнішнім виглядом і змістом.  Пішохідні екскурсії.  Пішохідні екскурсії мають характерні особливості: вони охоплюють велику територію, об'єкти показу розташовані недалеко один від одного, темп екскурсії повільний, екскурсовод робить більше пауз. Особливо важливо для пішохідних екскурсій визначити точки огляду. Так само екскурсоводу необхідно враховувати рівень фізичної підготовки екскурсантів, щоб ніхто не відставав, не втомився, але при цьому екскурсію не варто перетворювати, а звичайну прогулянку з переважанням елементів пасивного відпочинку: тривалим сидінням на лавках, колодах, пнях, безцільних ходіння по лісі, парку . 

68. Контакт екскурсовода з групою встановлюється в той момент, коли він вимовляє своє вступне слово. Потім необхідні зв'язки з аудиторією повинні зміцнюватися протягом всієї екскурсії. Екскурсоводові важливо добитися зацікавленого ставлення групи до того, що він показує і розказує. Повторення стереотипних фраз: «Як ви добре знаєте», «Як ви відмінно пам'ятаєте», «Вам давно відомо » — розсіює увагу учасників. Багато хто просто перестає слухати, звикнувши до думки, що весь зміст екскурсії їм заздалегідь відомий і нічого нового вони на цей раз не побачать і не почують.

Екскурсовод під час екскурсії приділяє постійну увагу всій групі. Неправильно, коли він звертається до одного-двох екскурсантів. Гід, проводячи екскурсію, здійснює керівництво своєю групою. Однією з форм такого керівництва є його рекомендації: «Окиньте поглядом місцевість», «Подивіться уважно на цей пам’ятник, в думках уявіть, як це місце виглядало раніше».

Дуже важливо при проведенні екскурсії уникнути метушливості, непотрібної піднесеності тону, зайвого пафосу. Велике значення у встановленні контакту з аудиторією має правильно побудована мова, вимова слів, наголосу, побудова фраз.

В основі проведення екскурсії лежить правило «від показу до розповіді», яке прийняте як аксіома екскурсійного поділу. Серед основних методичних прийомів показу наступні: прийом попереднього огляду, зорового аналізу, зорової реконструкції, локалізації подій, зорового порівняння.