41. Обов’язки екскурсовода

До тих, хто обрав для себе професію екскурсовода, вона пред'являє ряд вимог. Серед них: схильність до участі в культурно-виховної роботи; розуміння значення екскурсії і своєї ролі в процесі виховання; свідомість свого боргу; наявність гарної дикції, визначених знань з однієї або декількох екскурсійних тем; непримиренність до недоліків, бескультурью, пережитків минулого у свідомості та поведінці людей; безперервне поповнення і вдосконалення своїх знань; почуття нового; ініціатива і творчий пошук у роботі; глибоке вивчення інтересів і запитів екскурсантів; диференційований підхід до обслуговування різних груп населення; вихованість, висока культура в роботі та поведінці, ввічливість, тактовність в обігу з екскурсантами; володіння методикою проведення екскурсій; любов до своєї професії. ожний екскурсовод повинен мати знання не тільки своєї спеціальності, але й знанням основ педагогіки і психології. Дуже важливо також, щоб екскурсовод міг аналізувати свої роботи, умів дати об'єктивну оцінку проведеної екскурсії, проявляв принциповість і вимогливість до себе.Професія екскурсовода передбачає володіння певним колом практичних умінь. Ці вміння дозволяють йому відібрати, сформулювати і ефективно донести свої знання до широкої аудиторії. Кожний працівник, що обрав професію екскурсовода, повинен уміти: підібрати необхідний фактичний матеріал, вивчити його, підготувати індивідуальний текст екскурсії на певну тему, скласти методичну розробку, застосовувати методичні прийоми на практиці, використовувати наочні матеріали "портфеля екскурсовода", прослуховувати екскурсоводів по своїй галузі знань і надавати їм допомогу, брати участь у пропаганді екскурсійних можливостей краю.Практичні знання й уміння є основою для участі екскурсовода в методичній роботі, дозволяють керувати методичною секцією, методичним кабінетом, вести заняття на курсах підготовки та підвищення кваліфікації екскурсоводів, керівників туристських груп, турагентств, надавати допомогу починаючим екскурсоводам. Володіння практичними знаннями і вміннями є міцною основою майстерності екскурсовода.

42. Методика підготовки екскурсій

Методика проведення екскурсій охоплює цілий ряд питань. Це, перш за все, уміння показати об’єкти і розповісти як про них самих, так і про події, пов'язані з ними. Методика припускає уміння правильно викласти екскурсійний матеріал, повно використати зорові і словесні докази, і врешті решт найбільш переконливо розкрити тему екскурсії.

Завдання методики полягає в тому, щоб допомогти екскурсантам легше і краще засвоїти зміст екскурсії. Екскурсовод, який виходить на маршрут, повинен знати маршрут в цілому та кожен об'єкт окремо. Завдання екскурсовода не лише показати і розповісти, передати свої знання групі, але й організувати активну пізнавальну діяльність екскурсантів, їх самостійну роботу на протязі всієї екскурсії. У всій своїй багатогранній роботі методисти і екскурсоводи керуються вимогами екскурсійної методики, які зводяться до того, що всі прийоми і способи показу на екскурсії повинні бути правильно відібрані, ретельно перевірені на практиці, критично і вимогливо оцінені.

Екскурсійна методика має свої особливості, які визначаються завданнями, що поставлені перед конкретною екскурсією, цільовою установкою (наприклад, розширення культурного кругозору дорослих або професійна орієнтація підлітків). Ці завдання визначаються також видом екскурсії (міська, заміська, музейна, виробнича), складом групи. Мають свої особливості екскурсії пішохідні і автобусні. Методика проведення екскурсії підрозділяється на дві частини: методика показу — велика за об'ємом, складна у підготовці і здійсненні, і методика розповіді — менша, така, що носить ніби підлеглий характер.Контакт екскурсовода з групою встановлюється в той момент, коли він вимовляє своє вступне слово. Потім необхідні зв'язки з аудиторією повинні зміцнюватися протягом всієї екскурсії. Екскурсоводові важливо добитися зацікавленого ставлення групи до того, що він показує і розказує. Повторення стереотипних фраз: «Як ви добре знаєте», «Як ви відмінно пам'ятаєте», «Вам давно відомо » — розсіює увагу учасників. Багато хто просто перестає слухати, звикнувши до думки, що весь зміст екскурсії їм заздалегідь відомий і нічого нового вони на цей раз не побачать і не почують. Екскурсовод під час екскурсії приділяє постійну увагу всій групі. Неправильно, коли він звертається до одного-двох екскурсантів. Гід, проводячи екскурсію, здійснює керівництво своєю групою. Однією з форм такого керівництва є його рекомендації: «Окиньте поглядом місцевість», «Подивіться уважно на цей пам’ятник, в думках уявіть, як це місце виглядало раніше».Дуже важливо при проведенні екскурсії уникнути метушливості, непотрібної піднесеності тону, зайвого пафосу. Велике значення у встановленні контакту з аудиторією має правильно побудована мова, вимова слів, наголосу, побудова фраз.

В основі проведення екскурсії лежить правило «від показу до розповіді», яке прийняте як аксіома екскурсійного поділу. Серед основних методичних прийомів показу наступні: прийом попереднього огляду, зорового аналізу, зорової реконструкції, локалізації подій, зорового порівняння.