3. Аналіз зміни рівноваги у моделі ad-as.

Розглянемо, як буде змінюватись при цьому рівновага у моделі АD - АS для кейнсіанської моделі короткострокової сукупної пропозиції, у якій при­пускається абсолютна жорсткість цін та заробітної плати в короткостроко­вому періоді. На мал. 4.9 вона показана горизонтальною кривою SRAS₀.

П очаткова рівновага. Крива сукупного попиту АD₀, довгострокова крива сукупної пропозиції LRAS і короткострокова крива сукупної пропозиції SRAS₀ перетинаються в точці А, де спо­стерігається довгострокова рівно­вага сукупного попиту і сукупної пропозиції. В точці А заплановані видатки домогосподарств, під­приємств, уряду та іноземців (су­купний попит) дорівнюють запла­нованим доходам виробників від продажу товарів та послуг (сукуп­ній пропозиції). При сукупному випуску У₀⁼У_F та рівноважній ціні Р_о в економіці спостерігається пов­на зайнятість, найкращий розподіл та використання ресурсів у вироб­ництві.

Короткострокова рівновага. Розширення сукупного попиту з АD₀ до АD₁ порушує довгостроко­ву рівновагу. Але жорстка за­робітна плата залишається незмін­ною. Найближчим часом підприємства не передбачають загального підви­щення цін. Тому рівень цін і витрат сукупної пропозиції Р_о у точці А також не змінюється. Розширення сукупного попиту дає змогу фірмам збільшити прибутки за рахунок додаткового випуску продукції і стимулює збільшення виробництва товарів. Залежно від гнучкості цін і витрат при розширенні сукупного випуску, економіка може досягти нової точки короткострокової рівноваги при вищих або незмінних цінах. В крайній кейнсіанській моделі з абсолютно жорсткими цінами рівень цін не зростає тому, що середні витра­ти виробництва при збільшенні випуску залишаються незмінними і вироб­ництво виявляється набагато гнучкішим за ціни. Протягом короткого часу, поки заробітна плата і ціни залишаються незмінними, обсяг виробництва товарів і послуг збільшується з У_о до У_р і додатковий сукупний попит повністю задовольняється виробництвом при попередньому рівні цін Р_о. Рівень витрат матеріальних ресурсів та праці на одиницю виробленої про­дукції при збільшенні випуску вище його потенційного рівня підвищується, але внаслідок інертності цін і жорсткості заробітної плати не відбивається на цінах продукції, і, фактично, середні витрати виробництва залишаються незмінними протягом усього короткострокового періоду. Точка рівноваги пересувається на кривій сукупної пропозиції SRAS₀ з точки А в точку ко­роткострокової рівноваги В. Можливість розширення сукупного випуску в точці короткострокової рівноваги В обмежується сукупним попитом АD₁ і припиняється.

4. Аналіз моделі is-lMдля відкритої економіки при плаваючому обмінному курсі.

Фіскальна політика. Припустімо, що держава стимулює зростання автономних витрат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів або зниження податків. Графічна інтерпретація наслідків цієї політики представлена на рисунку 16.4. Він показує, що стимулююча фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS₁  IS₂). Унаслідок цього валютний курс зростає, але ВВП не змінюється. Отже, за плаваючого курсоутворення стимулююча фіскальна політика в малій відкритій економіці з абсолютно мобільним капіталом є неефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк збільшує грошову пропозицію. Графічне відображення наслідків такої політики представлено на рис. 16.5. Він свідчить, що крива LM переміщується вправо (LM₁  LM₂), а зниження валютного курсу (є₁  є₂) збільшує дохід (Y₁  Y₂). Згідно з моделлю IS-LM монетарна експансія зменшує процентну ставку і в такий спосіб стимулює інвестиції і збільшує ВВП. Проте у малій відкритій економіці передатний механізм монетарної політики інший. За моделлю Манделла-Флемінга збільшення пропозиції грошей знижує внутрішню процентну ставку порівняно із світовою. Це спричиняє відплив капіталу, збільшення пропозиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, в даних умовах монетарна експансія є ефективною.

Торговельна політика. Якщо припустити, що держава запровадила імпортне мито або квоти, то це викличе скорочення імпорту і збільшення чистого експорту. Тому на рис. 16.4 крива IS переміститься вправо (IS₁  IS₂). Але скорочення імпорту породжує ще один наслідок — зменшення пропозиції національної валюти на валютному ринку. Як свідчить рис. 16.4, це спрямовує курс національної валюти до зростання, що зменшує чистий експорт. У підсумку маємо таке: приріст чистого експорту, який досягається за рахунок торговельної політики, нейтралізується його зменшенням внаслідок зростання валютного курсу. Отже, за даних умов торговельна політика є неефективною.