74. Рівновага на грошовому ринку: крива lм
Крива LM виводиться на основі моделі грошового ринку і відображує співвідношення між рівнем доходу і процентною ставкою, яке виникає при рівновазі на ринку грошових коштів.
Розглянемо модель грошового ринку (мал. 8.4). Згадаємо, що, згідно з
цією моделлю, пропозиція грошей є екзогенною змінною, яка фіксована на
рівні
Оскільки в короткостроковій моделі
рівень цін не змінюється,
то пропозицію грошей можна записати як
75. Рівновага товарного та фінансового ринків.
У макроекономічній моделі рівноваги гроші є нейтральними в тому розумінні, що їхня маса М лише впливає на рівень цін товарів, розмір середньої номінальної зарплати в економіці, але не визначає обсягів реального продукту, зайнятості та реальної зарплати.
У класичній моделі ринок грошей відрізняється від усіх інших ринків тим, що для нього попит і пропозиція не є функціями цін(тут - позичкового процента). Пропозиція грошей М є екзогенною, наперед визначеною величиною. Визнаючи попит на гроші МD , виходять із їх функції як засобу обігу, тобто мають на увазі гроші, необхідні для здійснення угод. Тому попит на гроші є функцією обсягу продукту з урахуванням загального рівня цін, тобто номінального продукту: МD = МD (Y). Умова рівноваги на ринку грошей може бути формалізована у такий спосіб:
Особливістю рівноваги на товарному ринку за класичною моделлю є те, що попит на реальний продукт YDr розглядається тут як спадна функція загального рівня цін, а пропозиція YSr - як повністю нееластична за ціною.
Функція попиту: YDr = YDr (P);
Функція пропозиції: YSr = const;
Реальний попит на продукт є функцією загального рівня цін Р. Функція пропозиції за класичною моделлю визначається виробничою функцією. Тобто те, який продукт буде запропоновано, залежить не від загального рівня цін, а від залучених ресурсів.
Система графіків показує рівновагу на ринку товарів як таку, що пов'язана з виробничою функцією.
1. Поєднання графіків дає можливість проілюструвати, що пропозиція на ринку товарів визначається виробничою функцією і не залежить від рівня цін.
2. Попит на товари залежить від рівня цін: із їх збільшенням попит спадає, і навпаки. Отже, рівновага нацьому ринку встановлюється завдяки зміні рівня цін.
76. Розвиток макроекономічної науки в працях лауреатів нобелівської премії з економіки
8 жовтня 2003 Королівська академія наук Швеції оголосила лауреатами Нобелівської премії з економіки англійського економіста Клайва Грейнджера і американського економіста Роберта Енгла за розробку методик статистичного аналізу економічних даних. Їхні методи демонструють тенденції розвитку ціни, ставки відсотка, вартості акцій і т.д., що їхні розробки мають велике значення для фінансового ринку. Відкриття дозволяють з більшою ефективністю пророкувати випадкові коливання і мінливість на фінансовому ринку, які серйозно впливають на вартість цінних паперів.
11 жовтня 2004 Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з економіки американським економістам, фахівцям у галузі макроекономіки Фіннові І. Кідланд та Едуарду С. Прескотту за внесок у розвиток макроекономічної динаміки та зв'язку економічної політики з циклами ділової активності.
Нобелівська премія з економіки 2006 р. була присуджена американському економістові Е. Фелпсу за аналіз міжчасового вибору в контексті макроекономічної політики. Фелпс зробив внесок в область теорії заощаджень та інвестицій. Він показав, що вибір між поточним і майбутнім споживанням не викликає конфлікту між поколіннями, а за певних умов від зростання заощаджень можуть виграти все. Фелпс аналізував взаємозв'язку між рівнем податків на заробітну плату і зайнятістю населення і прийшов до висновку, що в короткостроковому періоді зниження податків призводить до підвищення зайнятості. Що стосується цих взаємозв'язків в довготривалій перспективі, то зміна співвідношень між ними не виявлено.
У 2008 р. Нобелівський комітет присудив премію з економіки американському економістові Полу Кругману за аналіз структури торгівлі і розміщення центрів економічної активності. Іншими словами - за нову теорію міжнародної торгівлі та нову економічну географію.
2011р. – Томас Сархужент, Крістофер Сімс за емпіричні дослідження причинно-наслідкових звязків у макроекономіці.