Макроекономічний зміст моделі Манделла- Флемінга.
Модель розрахована на відкриту економіку країни, яка нездатна суттєво впливати на світову процентну ставку.
М
одель
Манделла – Флемінга за основу має
модель IS-LM,
яка доповнюється новими змінними:
чистим експортом, світовою ставкою
процента, курсом національної валюти.
Формалізовано модель можна записати таким чином:
Де
У – дохід; е – курс національної валюти;
-
гранична схильність до імпорту; Z
– імпорт; Е – експорт;
- світова ставка процента, яка є екзогенною
величиною; І – інвестиції; S
– заощадження; S
та
Z
– зростаючі функції від доходу;
– попит на гроші.
Рівняння 4 передбачає, що вітчизняна ставка процента тяжіє до світової, коливається навколо неї, але не впливає на її рівень.
Модель Манделла – Флемінга будується в тих же координатах, що і модель IS-LM для закритої економіки: на горизонтальній осі 0У відкладається дохід У, а по вертикальній осі 0і відкладається процентна ставка.
Особливості моделі IS-LM для відкритої економіки:
Розташування кривої IS залежить від рівня обмінного курсу, зростання обмінного курсу призводить до зсуву кривої IS вправо;
Крива
IS
перетинає криву LM
в точці, де LM
перетинається з лінією
Методи вимірювання валового внутрішнього продукту (ввп): виробничий, кінцевого використання, розподільчий.
Показник ВВП можна розрахувати трьома методами:
за виробленою продукцією (виробничий метод);
за витратами (метод кінцевого використання);
за доходами (розподільчий метод).
При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки:
Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий показник характеризує сукупну вартість кінцевої продукції, або додану вартість, створену всіма галузями економіки.
При розрахунку ВВП методом кінцевого використання підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість всіх товарів і послуг, спожитих суспільством:
BBП=Y=C+I+G+NX,
С — кінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком витрат на придбання житла); І — валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на:
будівництво будинків і споруд,
придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій,
створення товарно-матеріальних запасів,
амортизацію,
а також витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир тощо).
G — державні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо. Всі державні трансфертні платежі вилучаються з розрахунків, оскільки вони є формою перерозподілу;
NX — чистий експорт товарів і послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом:
NX=X-M.
При розрахунку ВВП розподільчим методом підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес), які не є доходами. Іншими словами, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його складових:
ВВП=W+i+R+P+Tn+A
амортизаційні витрати(A);
чисті непрямі податки на бізнес(Tn) — непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм;
винагорода за працю(W) (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);
рентні платежі(R) — це прибуток, який отримують власники нерухомості, включаючи імпутовану ренту за проживання у власних будинках;
доход від власності (i)— це чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власності;
• прибуток корпорацій(P) — цей компонент, у свою чергу, містить три складові: а) податок на прибуток корпорацій; б) дивіденди акціонерам; в) нерозподілений прибуток корпорацій.