- •Аналіз відкритої моделі економіки України.
- •2.Аналіз встановлення та порушення макрорівноваги у можелі «Кейнсіанський хрест»
- •3. Аналіз зміни рівноваги у моделі ad-as.
- •4. Аналіз моделі is-lMдля відкритої економіки при плаваючому обмінному курсі.
- •5. Аналіз моделі is-lMдля відкритої економіки при фіксованому обмінному курсі.
- •7. Аналіз моделі мультиплікатора.
- •8. Аналіз суті та практичних висновків моделі економічного зростання р. Солоу.
- •6. Аналіз моделі економічного зростання Харрода-Домара та оцінка її актуальності.
- •9. Бюджет держави та проблема його балансування.
- •10. Валютний курс та фактори, що його визначають.
- •Ввп та економічний добробут
- •Взаємозв’язок графіка рівноваги ринку праці з виробничою функцією.
- •Взаємозв’язок двох макроекономічних явищ: безробіття та інфляції. Крива Філліпса.
- •Взаємозв’язок макроекономічних показників у зведених рахунках.
- •15. Види безробіття. Фактичний та природний рівень безробіття.
- •Вплив функції інвестицій на обсяг національного виробництва.
- •16. Визначення фактичного рівня безробіття.
- •Графічний аналіз кейнсіанських функцій споживання та заощадження.
- •Депозитний та грошовий мультиплікатори.
- •21.Державне антициклічне регулювання
- •22. Державне регулювання економічного зростання в сучасних умовах
- •23. Дефіцит бюджету та державний борг.
- •25.Дослідження взаємозв’язків у класичній моделі макроекономічної рівноваги.
- •27. Економічний зміст рівноваги у моделі is- lm.
- •26. Економічна система як об’єкт макроаналізу. Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •Загальна рівновага на ринках товарів та платних послуг, грошей та цінних паперів. Модель is-lm..
- •31. Застосування моделі ad-aSдля аналізу циклічних коливань.
- •Загальна рівновага у класичній макромоделі
- •32. Заходи антиінфляційного регулювання.
- •33. Зміст дискреційної та недискреційної (автоматичної) фіскальної політики та її інструменти
- •Зовнішньоекономічна політика та її інструменти
- •Зовнішня заборгованість та управління зовнішнім боргом
- •36. Інвестиції як компонент сукупних витрат.
- •37. Інфляція попиту: аналіз в моделі ad-as.
- •38. Інфляція пропозиції у моделі ad-as.
- •41. Класичні концепції споживання.
- •40. Класична модель макроекономічної рівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей і заощаджень.
- •42. Макроекономічна політика стимулювання економічного зростання
- •Макроекономічний зміст моделі Манделла- Флемінга.
- •Методи вимірювання валового внутрішнього продукту (ввп): виробничий, кінцевого використання, розподільчий.
- •Методологія макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •Механізм координації монетарної та фіскальної політики у моделі is-lm.
- •Механізм функціонування ринку праці.
- •Модель 1s-lm для відкритої економіки (Манделла-Флемінга).
- •Модель економічного зростання р. Солоу.
- •Моделювання економічного зростання. Модель Харрода-Домара.
- •Мультиплікатор Кейнса. Парадокс ощадливості.
- •56.Наслідки фіскальної політики за моделлю «витрати-випуск» та моделлю is-lm.
- •57.Національний обсяг виробництва (ввп) та методи його вимірювання.
- •58.Нбу та монетарна політика в Україні.
- •59. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекси цін.
- •65. Передумови та еволюція розвитку класичної моделі макроекономічної рівноваги.
- •68. Податки як засіб впливу на економіку. Крива Лаффера.
- •69. Поняття про систему національних рахунків снр)
- •70. Предмет та методологія макроекономіки.
- •71. Принципи розрахунку ввп
- •72. Причини виникнення та економічні наслідки бюджетного дефіциту.
- •73. Рівновага на товарном ринку у моделі "витрати-випуск"
- •74. Рівновага на грошовому ринку: крива lм
- •75. Рівновага товарного та фінансового ринків.
- •76. Розвиток макроекономічної науки в працях лауреатів нобелівської премії з економіки
- •77. Розрахунок впливу податкового мультиплікатора та мультиплікатора державних видатків на обсяг ввп.
- •78. Розрахунок змін в обсягах ввп під впливом відхилень безробіття від природного рівня.
- •79. Розрахунок реальних обсягів виробництва.
- •80. Розрахунок рівня та темпу інфляції.
- •81. Система національних рахунків (снр) як нормативна база макроекономічного рахівництва.
- •82. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •83. Споживання та заощадження: кейнсіанський аналіз.
- •84. Стан ринку праці та безробіття в Україні.
- •85. Становлення та розвиток макроекономіки. Сучасні макроекономічні теорії.
- •88. Сукупний попит та його модель. Чинники, що визначають сукупний попит. Крива ad.
- •89. Сутність та методи вимірювання інфляції.
- •86. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періоді. Чинники, які впливають на сукупну пропозицію. Крива as.
- •Сутність, джерела та характерні риси економічного зростання.
- •91. Суть монетарної політики. Дискреційна та не дискреційна монетарна політика.
- •Суть та знаряддя фіскальної політики
- •93. Суть монетарної політики, її інструменти та стратегії.
- •94. Суть та ефективність антиінфляційних заходів.
- •95. Сучасні причини економічних криз та оцінка ефективності антициклічної політики.
- •96.Теоретичні пояснення причин циклічних коливань.
- •98. Трансмісійний механізм та ефективність монетарної політики.
- •99. Фіскальне регулювання в Україні
- •100. Форми прояву інфляції та їх класифікація.
- •102. Центральний банк як суб’єкт монетарної політики.
- •103. Цілі та завдання макроекономіки.
- •104. Цінові індекси. Дефілювання та інфлювання ввп.
- •105. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту. Крива ad.
- •62. Основні макроекономічні проблеми та суперечності економіки України.
- •60. Обчислення макроекономічних показників на основі ввп.
- •64.Особливості формування рівноваги товарного та фінансового ринків.
- •1.Аналіз відкритої моделі економіки України.
79. Розрахунок реальних обсягів виробництва.
Кількісний вимір макроекономічних показників здійснюється в грошовій формі . Звідси їхній рівень та динаміка залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Зіставлення фізичних обсягів виробництва різних періодів з метою визначення їхнього реального зрушення можна забезпечити лише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Насправді в ринковій економіці ціни з року в рік, як правило, змінюються: зростають, або знижуються. Тому, з метою нівелювання цінового фактора, в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому два види цін: поточні і постійні.
Номінальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва:
Номінальний ВВП = ,
де qi – обсяг виробництва і-го товару в поточному році; pi – ціна i-го товару в поточному році. Отже, на величину номінального ВВП впливають два чинники:1) динаміка обсягу виробництва; 2) динаміка рівня цін.
Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:
Реальний ВВП =
де рo – ціна i-го товару в базисному році. Реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін (Ip):
Реальний ВВП =
.
Звідси випливає, що
Зміна реального ВВП, % – Зміна номінального ВВП, % = Зміна індексу цін, %.
80. Розрахунок рівня та темпу інфляції.
Інфляція – це помітне і стійке зростання індексу цін по відношенню до попереднього нормального рівня, який існував достатньо довгий період часу. Інфляція є динамічним макроекономічним процесом, тому що вимірюється за допомогою індексу цін, який визначає загальний фактичний рівень цін по відношенню до базового. Інфляцію вимірюють за допомогою показника темпів інфляції:
де ТІ – темпи інфляції;
І1, І0 – відповідно індекс цін звітного і базового періодів;
p1, р0 – це відповідно ціни звітного і базового періодів на товари та послуги, що входять до споживацького кошика;
q0 – кількість товарів та послуг, що входять до споживацького кошика;
і – це найменування
Індекс
Пааше частково усуває обмеженість
індексу Ласпейреся оскільки вагами в
даному випадку є товарна структура
виробництва поточного року (g1).
Індекс
має вигляд:
де
g1 — обсяг виробництва в поточному
періоді.
Індекс
Пааше, розрахований для сукупності
товарів і послуг, що входять до складу
ВВП, називається дефлятором ВВП:
Індекс
Фішера, як середнє геометричне значення
індексів Пааше і Лайспереса, усуває
їхню обмеженість:
81. Система національних рахунків (снр) як нормативна база макроекономічного рахівництва.
СНР – міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни; комплекс взаємопов’язаних статистичних показників, поданих у вигляді рахунків і таблиць, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживання продуктів (послуг), розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на первинних бухгалтерських даних, показниках статистичної звітності, обстеженнях фірм та груп населення. В результаті обробки великих масивів вихідної інформації складаються кінцеві балансові таблиці, в яких наведена система агрегованих макроекономічних показників. Технічно макроекономічне рахівництво засноване на бухгалтерському принципі подвійного запису, згідно з яким СНР є взаємопов’язаною сукупністю двосторонніх рахунків, а кожна економічна операція записується в дебеті одного рахунку і кредиті іншого рахунку, кореспондуючого з ним (“ресурси (доходи)” – “використання (витрати)”).СНР базується на певних методологічних принципах:
Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, що приносить доход (виробництво і сфера послуг);
Витрати на виробництво сукупного продукту є тотожними до доходів, отриманим від його продажу, адже одна і та сама величина для виробників продукту є витратами факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів), а для власників виробничих факторів – доходами (прибуток, відсоток, рента). Тому витрати дорівнюють доходам;
Економіка знаходиться в постійному кругообороті, безперервному потоці “витрати-доходи”. Витрати створюють доходи, а доходи є джерелами нових витрат (нові витрати створюють нові доходи). Виробництво, розподіл, обмін продуктів і доходів, таким чином, є взаємопов’язаними сторонами єдиного процесу відтворення.
Національне рахівництво слугує одночасно інструментом кращого пізнання минулого (оцінка економічних структур, економічної ефективності), економічної політики (короткострокові дії) та планування (орієнтація економічного розвитку на середній та довгостроковий періоди).
