83. Споживання та заощадження: кейнсіанський аналіз.

Ч астина доходу (Y), яка не використовується на поточне споживання (С), є заощадженнями домогосподарств, що можна зобразити таким рівнянням: Y = С + S. Найпоширенішими формами заощаджень є нагромадження у вигляді готівки, внесків в банки, придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів. Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати. Споживання – це частина використовуваного доходу, який не заощаджується: С = Y – S.

Функція споживання – це залежність між обсягом споживання і доходом, який використовується. Дане поняття запроваджене Кейнсом і має такий вигляд: C = a + b ( (Y – T), де а – автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу (наприклад, проживання в борг, за рахунок заощаджень або субсидій); b – гранична схильність до споживання (МРС) – це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю.

Ф ункція заощадження – це залежність між обсягом заощаджень і доходом, що використовується. Має такий вигляд: S = – a + ( 1 – b ) (Y – T), де S – величина заощаджень у приватному секторі; а – автономне споживання; (1-b) – гранична схильність до заощадження; Y – доход; Т – податкові відрахування.

Однак споживання залежить не лише від доходу, але й від так званої граничної схильності до споживання.

84. Стан ринку праці та безробіття в Україні.

Негативною рисою ринку праці України є вимушена неповна зайнятість, або приховане безробіття. Його існуван­ня зумовлене надлишком робочої сили, потрібної для виробництва конкуренто­спроможної продукції.

Найважливішими проблемами ринку праці в України є такі.

1. Низький рівень оплати праці. Він є чи не найважливішою проблемою української економіки, оскільки саме рівень оплати праці визначає такі основні макроекономічні параметри, як стандарти соціального захисту та сукупний платоспроможний попит. У цілому частка оплати праці у ВВП в Україні складає 51 %, тоді як у країнах Європейського Союзу - в середньому 65 %.

2. Неефективна політика зайнятості. На відміну від країн ЄС, що приділяють значну увагу питанням зайнятості, безробіття, соціальної вилученості та ринку праці, Україна протягом 20 років не змогла сформувати цілісну концепцію останнього. Через невідповідність структури професійної підготовки кадрів потребам ринку праці України виникає значний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили.

3. Наслідки безвідповідальної політики попередніх урядів у сфері соціального захисту. Така політика зосереджувалася на невпинному збільшенні кількості недостатньо обґрунтованих соціальних виплат, пільг, субсидій тощо.

Основні проблеми ринку праці України пов’язані зі зростанням тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості громадян, які намагаються знайти роботу, а також існуванням труднощів щодо працевлаштування соціально незахищених верств населення.

Станом на 1 листопада 2014 року кількість зареєстрованих безробітних становила 402,7 тис. осіб. Проте показник щодо рівня зареєстрованого безробіття не дає повного уявлення про загальну ситуацію з безробіттям у країні. Для визначення реальних масштабів зайнятості і безробіття використовується світова практика – дані вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, в основу яких покладена методологія Міжнародної організації праці (МОП). За останніми оприлюдненими даними Державної служби статистики України, рівень безробіття населення віком 15–70 років, визначений за методологією Міжнародної організації праці, в Україні в середньому зріс з 7,6% у І півріччі 2013 року до 8,6% у І півріччі 2014 року економічно активного населення.