102. Центральний банк як суб’єкт монетарної політики.
У нашій країні центральним банком є Національний Банк України (НБУ). Правовий статус, принципи організації і діяльності, завдання, функції і повноваження НБУ визначені Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 р.
103. Цілі та завдання макроекономіки.
Цілі, досягненню яких сприяє макроекономіка, можна згрупувати наступним чином:
1. Макроекономічне зростання (бажано забезпечити суспільство великою кількістю товарів і послуг найвищої якості, що призведе до зростання рівня життя населення);
2. Повна зайнятість (кожен, хто може і хоче працювати, повинен мати таку можливість);
3. Досягнення економічної ефективності (більш ефективне використання обмежених виробничих ресурсів – максимальний результат при мінімальних витратах);
4. Стабільний рівень цін (в економічному розвитку країни слід уникати як інфляційних, так і дефляційних процесів);
5. Економічна свобода (керівники, робітники, споживачі повинні мати можливість вибору у виробництві та споживанні продукції);
6. Справедливий розподіл доходів (жодна група населення не повинна перебувати в крайній бідності);
7. Економічна забезпеченість (суспільство повинно утримувати непрацездатних, недієздатних, хворих – забезпеченість соціально вразливих категорій населення);
8. Розумне сальдо платіжного балансу (кожна країна не повинна брати в борг і не позичати без віддачі);
9. Покращення навколишнього природного середовища.
Усі вищеперелічені цілі тісно взаємопов’язані між собою і процес їх вирішення є взаємообумовленим (досягнення однієї іманентно сприяє досягненню іншої).
Завдання макроекономіки:
1. Вивчення впливу поведінки економічних суб’єктів та економічної політики:
На обсяг споживання та інвестицій
Валютні курси і рівень інфляції
Торговельний баланс та ін.
2. Виявлення факторів, що визначають :
Зміну рівня цін, Зміну рівня заробітної плати, Обсяг грошової маси, Стимулюючу чи обмежуючу фіскальну та грошово-кредитну політику тощо
3. Виявлення причин конюктурних коливань в економіці як у короткостроковому періоді (діловий цикл), так і в довгостроковому (економічне зростання обсягів національного виробництва):
Вивчення впливу кон’юнктурних коливань на динаміку національних обсягів в-ва, рівень інфляції та безробіття тощо
Визначення впливу макроекономічної політики на ефективність економіки як у коротко-, так і в довгостроковому періодах
Дослідження впливу світогосподарських зв’язків на державний бюджет, процентну ставку, державний борг тощо.
104. Цінові індекси. Дефілювання та інфлювання ввп.
Дослідження впливу цін на динаміку ВВП здійснюють за допомогою різноманітних індексів цін:
Індекс споживчих цін (ІСЦ) або індекс Леспейреса, що відображає співвідношення між сукупною ціною фіксованого набору споживчих товарів і послуг (споживчий кошик) в поточному і базовому періодах:
де p1 p0 — ціни відповідно в поточному і базисному періодах; q0 — обсяг виробництва в базисному періоді.
Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого "кошика" споживчих товарів і послуг (qk), називають індексом споживчих цін:
Дефлятор ВВП або індекс Пааше, що вимірює інфляцію по відношенню до усіх товарів і послуг, вироблених в економіці (як споживчих, так й інвестиційних), та дозволяє виміряти, скільки би коштував поточний обсяг кінцевих товарів і послуг, якщо б збереглись ціни попереднього року:
Дефлятор
ВВП=
Дефлятор ВВП показує темп зростання ВВПн за рахунок цін в періоді, що аналізується, порівняно з попереднім. Для визначення ВВП з врахуванням лише зміни фізичного обсягу виробництва необхідно скоригувати показник ВВПн.
Процес коригування ВВПн здійснюється за допомогою дефлятора ВВП, що дає змогу інфлювати (збільшувати грошовий вираз ВВП з врахуванням динаміки цін) або дефлювати (зменшувати грошовий вираз ВВП з врахуванням динаміки цін). Результатом цього коригування є обчислення ВВПр для кожного року в постійних цінах (цінах базового року):
ВВПр = (ВВПн / Ід)100%.
Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість:
