58.Нбу та монетарна політика в Україні.

НБУ як головний орган державного регулювання економіки в межах своїх повноважень здійснює комплекс заходів, спрямованих на досягнення цілей монетарної політики України, що, як правило, однакові в переважній більшості країн.

Більшість сучасних економiстів розглядають монетарну (кредитно-грошову) політику як найбільш прийнятний для демократичного суспільства інструмент державного регулювання національної економіки, не призводящий до надмірного диктату уряду і зменшенню господарської самостійності окремих iндивiдуумів. Найвища кінцева ціль монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВНП. Вона проводиться в Україні Національним банком України (далі НБУ). Ця ціль досягається за допомогою заходів, прийнятих НБУ в рамках грошово-кредитної політики, що здійснюються досить поволі, розраховані на роки і не є швидкою реакцією на зміни кон'юнктури. В зв'язку з цим поточна монетарна політика орiєнтiруется на конкретні і доступні цілі, чим зазначене вище глобальне завдання, наприклад на фіксацію кількості грошей в обігу, певного рівня банківських резервів чи норми і т. п.

В тому і іншому випадку провідником монетарної політики є НБУ, а об'єктами є пропозиція і попит на грошовому ринку. Під пропозицією грошей розуміється загальна кількість грошей, що знаходиться в обігу.

59. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекси цін.

Обчислення ВВП ускладнюється інфляцією (зростанням цін). У зв’язку з цим розрізняють поняття номінального і реального ВВП.

Номінальний ВВП — це обсяг виробництва, обчислений у діючих цінах. В умовах інфляції він завищує ре­зультати діяльності економіки і потребує коригування. Реальний ВВП — це обсяг виробництва, вартість якого скоригована на індекс зростання цін.

І ндекс цін – показник який характеризує відношення цін поточного періоду до цін базового. Індекс цін показує як змінилися ціни у поточному періоді у порівнянні з базовим (базовий – період з яким здійснюється порівняння). Індекс цін розраховується у відсотках. Ціни у базовому періоді приймаються за 100%. Якщо цей показник виражено у вигляді коефіцієнта, то його називають рівнем цін.

Існує кілька методів розрахунку індексу цін.

1. Обсяги виробництва фіксуються на рівні базового періоду. Такий метод розрахунку отримав назву індексу Ласпейреса:

,

де - кількість і-того товару в базовому періоді;

та - ціна і-того товару відповідно в базовому та поточному періоді.

Індекс Ласпейреса використовуються для розрахунку індексу споживчих цін. Він розраховується по стандартному набору товарів, які входять до споживчого кошика. Індекс споживчих цін – це відношення вартості споживчого кошика у поточному періоді до його вартості у базовому періоді. Недоліком такого індексу є те, що він не враховує зміну структури виробництва і споживання.

2. Обсяги виробництва фіксуються на рівні поточного періоду. Такий метод розрахунку отримав назву індексу Пааше: ,

За таким методом розраховують дефлятор ВВП. Дефлятор ВВП ­– це відношення і ВВП, розрахованого в поточних цінах, до його вартості, розрахованої у базових цінах. Дефлятор враховує зміни у структурі виробництва, проте не враховує зміни цін на імпортні товари

3. Розрахунок індексу, як середнього геометричного від двох попередніх. Такий метод розрахунку отримав назву індексу Фішера.

.

Даний індекс виправляє недоліки попередніх.

Щоб розрахувати реальний ВВП, необхідно номінальний поділити на дефлятор ВВП.