82. Соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція впливає на всі сторони суспільного життя країни і може викликати негативні економічні та соціальні наслідки. Звичайно, що мова йде про високу інфляцію, оскільки помірна інфляція не є проблемою. Розглянемо основні соціально-економічні наслідки інфляції.

1.Зниження реальних доходів населення. Зазначений наслідок виникає за умов, якщо темп зростання номінальних доходів людей нижчий від темпу інфляції. Це стосується насамперед осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники державних установ, пенсіонери та інші особи, що живуть за рахунок соціального забезпечення). Втрати реальних доходів несуть також робітники, що працюють у депресивних галузях, в яких відсутні можливості для підвищення номінальної заробітної плати пропорційно зростанню цін. Напротивагу їм робітники, що працюють в прогресуючих галузях, мають можливості домагатися пропорційного або навіть випереджаючого зростання номінальної заробітної плати порівняно з інфляцією.

2 Знецінення фінансових активів. Під впливом інфляції зменшується реальна вартість фінансових активів з фіксованою вартістю (ощадні рахунки, облігації тощо). Звичайно, що майже всі фінансові активи приносять доход у формі проценту. Але якщо темп інфляції перевищує процентну ставку, то їх реальна вартість зменшується.

3.Порушення відносин між позикодавцями і позичальниками. Від інфляції виграють позичальники коштів (дебітори), а програють позикодавці (кредитори). Це обумовлено тим, в умовах інфляції позичальник отримує гроші за однією купівельною спроможністю, а повертає за нижчою. Особливо згубними для відносин між дебіторами і кредиторами є наслідки від неочікуваної інфляції. Очікувану інфляцію позикодавець може враховувати за допомогою адекватної індексації процентної ставки. Але якщо фактичний темп інфляції вищий від очікуваного на величину неочікуваної інфляції, то кредитор втрачає частину реального доходу на користь дебітора.

4.Зниження мотивації до інвестування. Як відомо, інвестиційні кошти вкладаються на тривалий період, в межах якого економічна кон’юнктура і прибутковість капіталу може змінюватися. Одним із показників економічної кон’юнктури є інфляція. Якщо через кілька років інфляція зросте порівняно з поточним періодом, то прибутковість вкладених інвестицій реально може зменшитися. Тому в умовах нестабільної інфляції, яка не піддається прогнозуванню, у підприємств знижується мотивація до інвестування.

5.Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою.

В умовах інфляції існує два шляхи перерозподілу доходів домогосподарств на користь держави. Перший шлях обумовлений тим, що інфляція зменшує реальну вартість грошей або їх купівельну спроможність. Тому домогосподарства несуть певні втрати від зменшення реальної величини своїх грошових залишків (запасів). Ці втрати є інфляційним податком, який отримує держава як емітент грошей.

Інший шлях перерозділу доходів домогосподарств на користь держави пов’язаний із прогресивною системою оподаткування особистих доходів. В умовах інфляції номінальна заробітна плата зростає пропорційно інфляції. Але при застосуванні незмінної прогресивної шкали оподаткування податкові платежі домогосподарств зростають швидше, ніж темп інфляції. Отже, темп приросту податкових надходжень в державний бюджет перевищує темп приросту номінальної заробітної плати і цін