Тема 2.1.3 Методи організації виробництва
План
1 Потокове та не потокове виробництво
2 Показники потокових ліній
3 Автоматизація виробництва
1 Потокове та непотокове виробництво
Залежно від особливостей виробничого процесу і типу виробництва застосовується певний метод організації виробництва.
Метод організації виробництва – це певний спосіб виконання виробничого процесу, що передбачає сукупність відповідних заходів та прийомів. Важливим є взаємозв’язок послідовності виконання операцій технологічного процесу з порядком розміщення обладнання і ступінь неперервності виробничого процесу.
Три методи організації виробництва: непотоковий, потоковий, автоматизований.
Непотокове виробництво – застосовується в одиничному та експериментальному виробництві. На кожному робочому місці виготовляються різні вироби в невеликій кількості, усі робочі місця розташовані групами, без певного зв’язку з послідовністю виконання виробничих операцій; обладнання універсальне; існують перерви у виробничому циклі.
Потокове виробництво – найбільш досконалий метод організації виробництва. Предмети праці обробляються за встановленим найкоротшим маршрутом з фіксованим часом. Властиві ознаки: поділ виробничого процесу на окремі операції і закріплення їх за певним робочим місцем на тривалий термін; за групою робочих місць закріплюється оброблення одного виду продукції; робочі місця розташовуються послідовно; узгодження та ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового ритму потокової лінії; технологічний процес диференційований – на кожному робочому місці виконується лише одна або кілька однорідних операцій; передання оброблюваних деталей з операції на операцію відбувається з мінімальною перервою і за допомогою спеціальних транспортних засобів (конвеєр); предмети праці передаються з однієї операції на іншу поштучно або партіями. Основна ланка – потокова лінія: технологічно або організаційно відокремлена група робітників, яка спеціалізується на виготовленні одного або подібних виробів згідно з наведеними вище ознаками потокового виробництва. Види потокових ліній:
1) за номенклатурою виробів: однопредметні постійно-потокові лінії – оброблення або складання одного найменування протягом тривалого часу, для переходу на іншу продукцію – переналагоджування обладнання; багатопредметні постійно-потокові лінії – одночасно або послідовно оброблюються деталі кількох видів, але технологічно подібні, не потребує переналагодження;
2) за методом оброблення виробів: змінно-потокові – при обробленні кількох найменувань деталей по черзі з переналагодженням; групові потокові лінії – без переналагодження обладнання оброблюється значна частина предметів праці;
3) за ступенем безперервності: безперервні та перервні ( між операціями предмети праці чекають своєї черги на оброблення)
4) за способом підтримання ритму: лінії з регламентованим ритмом – предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований термін; з вільним ритмом – деталі передаються з відхиленням від ритму;
5) за охопленням виробництва: потокові, цехові, міжцехові, наскрізні.
Для потокового виробництва необхідні умови: великий та тривалий випуск продукції, можливість раціонального розташування робочих місць, автоматизація виробничих процесів та застосування найпрогресивнішої технології.
2 Показники потокових ліній
Запровадження потокового виробництва потребує певних умов. Основні з них такі: достатній за обсягом і тривалістю випуск продукції; висока стабільність і технологічність конструкції виробу; можливість раціонального розміщення робочих місць і чітка організація їхнього обслуговування; застосування прогресивної технології, механізація та автоматизація процесів.
На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочої зони, швидкість руху конвеєра.
Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним:
де r – такт потокової лінії, хв., год.;
Fеф – ефективний фонд часу роботи обладнання, год.;
N – обсяг виробництва продукції за той самий період у натуральному вимірнику.
Кількість робочих місць обчислюється для кожної операції за формулою:
де Мрі – розрахункова кількість робочих місці на і-й операції;
tшт – норма часу на кожній операції, хв.
Мр заокруглюється до більшого цілого числа М, після чого обчислюється коефіцієнт завантаження робочих місць ( Кз) для кожної операції:
Швидкість руху конвеєра залежить від його такту й відстані між виробами:
де V – швидкість руху конвеєра, м/хв.;
l - відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі (шаг), м.
Швидкість конвеєра, що рахується безперервно, обмежується раціональним режимом праці. На пульсуючому конвеєрі, який включається періодично, вона встановлюється максимальною з урахуванням правил безпеки праці.
На робочому конвеєрі з безперервним рухом за виконання операції робітник пересувається за ходом конвеєра в межах відведеної йому робочої зони. Після закінчення операції робітник повертається до початку зони і виконує операцію над наступним виробом, який на цей момент має підійти до неї. Довжина робочої зони обчислюється за формулою:
де aі – довжина робочої зони на і-й операції, м.
Довжина поточної зони, L, м
L= l * åМ
Тривалість технологічного циклу, Тц, хв.:
Тц = r * åМ
Чисельність робітників, Чосн, розраховується за формулою, осіб:
Чосн = åМ * Кзм * (1 + Кнев)
де Кзм – кількість змін праці;
Кнев - коефіцієнт невиходів працівників.
За обробки або складання невеликих виробів і малої швидкості руху конвеєра робітник може перебувати (сидіти) на одному місці.
Просторове розміщення потокових ліній може бути різним залежно від кількості робочих місць, типу транспортних засобів, площі дільниці (цеху). Найпростішим і найпоширенішим є прямолінійне розміщення робочих місць за ходом технологічного процесу. Але це не завжди можливо, тому буває дворядне, кільцеве, зігзагоподібне їхнє розміщення. Суміжні потокові лінії треба розміщувати так, щоб було зручно транспортувати предмети праці між ними. За організації потокової обробки і складання виробів допоміжної лінії, що забезпечують складальний конвеєр, розміщують перпендикулярно до нього.
Ефективність роботи потокових ліній значною мірою залежить від рівня організації роботи: висока технологічна та трудова дисципліна, чітка організація обслуговування і забезпечення робочих місць. Ефективність виявляється також у скороченні виробничого циклу, зростанні продуктивності праці.
Недоліки: робітники виконують елементарні механічні операції, ускладнено перехід на виробництво нової продукції за рахунок вузької спеціалізації робочих місць. Істотні переваги – зниження трудомісткості операцій, відсутність простоїв, зниження собівартості.
3 Автоматизація виробництва
Потокове виробництво внаслідок високої спеціалізації, механізації та чіткої організації виробничого процесу є високоефективним. Водночас воно має й помітні недоліки.
Найбільшим недоліком потокового виробництва є примітивізація праці робітників, обмеження її виконанням елементарних механічних операцій, що є наслідком високої диференціації технологічного процесу. Це робить працю на потоковій лінії малозмістовною, суперечить загальній тенденції підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня працівників. Крім того, є непривабливим для людини жорсткий ритм роботи на потокових лініях, брак будь-яких творчих елементів в праці.
Цей недолік потокового виробництва усувається його автоматизацією і створенням потокових ліній, коли всі технологічні операції і транспортування предметів праці здійснюється автоматично. Автоматичні лінії широко застосовуються в масовому виробництві.
Автоматизація виробництва - процес, за якого всі або переважна частина операцій, що потребують фізичних зусиль робітника, передаються машинам і відбуваються без безпосередньої його участі. Вона досягається шляхом використання машин-автоматів.
Автоматизовані системи швидко і без великих витрат часу й коштів переналагоджуються на випуск іншої продукції (у межах технічних можливостей). Для цього потрібно змінити програму виробничого процесу, записану на машинному носії. Гнучкі автоматизовані системи – це стратегічний напрямок розвитку техніки та організації виробництва.
Контрольні питання
1 Методи організації виробничого процесу.
2 Види потокових ліній.
3 Параметри потокових ліній
4 Переваги та недоліки потокових ліній
Модуль 2.2 Організація технічного обслуговування