Контрольні питання

1 Поняття: ефективність підприємства.

2 Підходи, які існують для визначення, що вважати результатом при визначенні ефективності.

3 Напрямки, за якими визначається ефективність.

4 Класифікація ефективності

Тема 4.1.5 Методика визначення ефективності. Соціальна ефективність. План

1 Система показників ефективності

2 Оцінювання ефективності капітальних вкладень

3 Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства

4 Соціальна ефективність

1 Система показників ефективності

Справді точна оцінка ефективності може бути отримана лише на основі поглибленого аналізу ситуації і врахування великої кількості обставин. Система показників ефективності має відображати витрати всіх ресурсів, що споживаються на підприємстві; стимулювати використання резервів; забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управління. У системі показників ефективності виробництва можна виділити такі групи показників:

• ефективності використання основних фондів;

• ефективності використання оборотних фондів ;

• ефективність використання праці (трудових ресурсів);

• ефективність окремих видів діяльності ;

• узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства .

2 Оцінювання ефективності капітальних вкладень

Оцінювання ефективності капіталовкладень: абсолютна ефективність показує загальну величину їх віддачі, а порівняльна – з метою визначення кращого з можливих варіантів.

Інвестиції – сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Реальні інвестиції – це вкладення капіталу у різні сфери народного господарства з метою відтворення реальних матеріальних (будинки, споруди, обладнання, передавальні пристрої) і нематеріальних активів (технічна, технологічна, науково-практична документація, патенти, ліцензії, ноу-хау) підприємства. Такі інвестиції називаються виробничими, оскільки вони спрямовані у виробництво, але частіше їх називають просто капітальними вкладеннями.

Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі та обчислюється зіставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат.

Абсолютну економічну ефективність можна оцінити за допомогою показників:

1. коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат, Е, 1/рік:

де П – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення, грн.;

П – загальна сума прибутку для новостворювальних об’єктів, грн.;

КВ – загальна сума виробничих інвестицій (капіталовкладень), грн.

2. Строк окупності капіталовкладень, Т_ок, років, який є оберненим показником до Е:

3. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства

Резерви підвищення ефективності:

1) ресурсний напрямок – ефективність використання основних фондів – рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості для оборотних – зменшення обсягів незавершеного виробництва, удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення, прискорення реалізації готової продукції, зменшення обсягів дебіторської заборгованості, аналізувати основні причини втрат та нераціонального використання, забезпечити обгрунтоване нормування витрат матеріалів, організувати використання вторинних ресурсів, праці – внутрішньозмінні втрати робочого часу, рівень використання засобів механізації, аналіз системи стимулювання, визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих;

2) організаційний – ефективність управління та ефективність організації, наприклад звернути увагу на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного);

3) технологічний – ефективність техніки та ефективність технології – потрібен не простий перехід на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою..

4 Соціальна ефективність

Неухильне зростання соціальної ефективності – кінцева мета діяльності підприємств. Рівень економічної результативності діяльності служить матеріально-фінансовою базою для розв’язання будь-яких соціальних проблем. Слід зазначити, що й досі бракує науково обгрунтованої методики її визначення.

Принципові підходи до оцінки соціальної ефективності:

1) її слід визначати на двох рівнях – локальному (на підприємстві стосовно міри задоволення конкретних соціальних потреб працівників) і на муніципальному та загальнодержавному (стосовно міри соціального захисту людей і забезпечення соціальних потреб різних верств населення з боку місцевих органів влади та держави в цілому);

2) має значення рівень задоволення соціальних потреб працівників за рахунок коштів підприємства: збільшення розміру оплати праці понад встановлений державою мінімальний рівень, оплата значної частини вартості або надання безкоштовних путівок, надання безповоротних позичок на придбання житла, будівництво та утримання власного житлового фонду, баз відпочинку, спортивних споруд; забезпечення нормальних (безпечних для здоров’я) умов праці та охорони довкілля; оплата навчання працівників у середніх і вищих навчальних закладах;

3) треба враховувати соціальні заходи за рахунок місцевого та державного бюджетів, розмір яких формується під впливом податкових надходжень : установлення мінімальної зарплати робітникам держпідприємств; встановлення і виплата пенсій, стипендій, допомоги багатодітним сім’ям, субсидій на житлово-комунальні послуги; індексація зарплати і пенсій відповідно до динаміки роздрібних цін і тарифів; реалізація соціальних програм;

4) визначення рівня соціальної ефективності має охоплювати не тільки ті заходи, які піддаються кількісному вимірювання, а й ті, щодо яких кількісне вимірювання прямого ефекту неможливе.