Контрольні питання

1 Яка діяльність відноситься до зовнішньоекономічної?

2 Які чинники гамують вихід України на світовий ринок?

3 Принципи здійснення ЗЕД.

4 Основні форми розрахунків у ЗЕД.

Тема 4.2.5 Банкрутство та ліквідація підприємства

План

1 Суть та причини банкрутства.

2 Види ліквідації підприємства

3 Реструктуризація та санація

1 Суть та причини банкрутства

Банкрутство – це визнана арбітражним (тепер – господарським) судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Боржником є суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Причинами банкрутства можуть бути зовнішні і внутрішні чинники.

Симптоми банкрутства:

1) спад попиту на продукцію і зменшення обсягів виробництва;

1. втрата клієнтів і покупців;

2. зниження прибутковості виробництва;

3. збільшення величини неліквідних оборотних коштів;

4. неритмічність виробництва;

5. низький рівень використання виробничого потенціалу і зниження рівня продуктивності праці;

6. скорочення робочих місць;

7. збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції;

8. припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов’язань;

9. зменшення потоку грошових коштів від здійснення операцій;

10. падіння ринкової ціни цінних паперів і скорочення виплачуваних дивідендів.

Етапи порушення справи про банкрутство:

1. встановлення факту неплатоспроможності боржника;

2. документальне підтвердження вимог кредитора, який ініціює порушення справи про банкрутство;

3. оцінка майна боржника;

4. виявлення всіх можливих кредиторів;

5. обгрунтування можливості реструктуризації або санації;

6. реструктуризація або санація (якщо можливі);

7. визнання боржника банкрутом.

2 Види ліквідації підприємства

Припинення діяльності може відбутись:

• із власної ініціативи;

• на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством;

• у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання;

• на інших підставах, передбачених актами України.

Ліквідація підприємства за юридичними підставами може бути двох видів:

• добровільна;

• примусова.

Створюється ліквідаційна комісія, яка після проведення інвентаризації та оцінки майна розпочинає продаж майна у випадку необхідності погашень зобов’язань.

3 Реструктуризація та санація

Кризові явища в економіці обумовлюють необхідність перебудови існуючої системи виробництва шляхом реструктуризації і санації підприємств, які є потенційно конкурентоспроможними, або ж ліквідація збиткових підприємств.

Реструктуризація – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності та задоволення вимог кредиторів.

Мета проведення – створення таких суб’єктів господарювання, які здатні виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово-дієздатними.

Зовнішні причини реструктуризації:

1. технологічний процес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв’язку);

2. міжнародна економічна інтеграція;

3. докорінні зміни на ринках розвинутих країн;

4. зміни соціально-економічних систем;

5. політика уряду (податкова, кредитна, митна, соціальна, інформаційна).

Внутрішні причини:

1) незадовільний рівень загального менеджменту;

2) слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами;

3. неконкурентоспроможність продукції;

4. слабка робота служби маркетингу;

5. конфлікт інтересів (власників, робітників, клієнтів, партнерів).

Реструктуризація передбачає зміни майна (правового статусу), організаційної та виробничої структури, залученого капіталу, активів, доходів і витрат, персоналу, інших структур.

Види:

1)за повнотою вирішуваних проблем

• часткова – для відновлення технічної дієздатності шляхом додаткової емісії цінних паперів, переоцінка активів;

• комплексна – розробка нової організаційної структури, технічної політики, зміни у менеджменті;

2) за метою змін

• санаційна – застосовується коли підприємство перебуває у передкризовому або кризовому стані і має мету вийти з нього;

• адаптаційна – кризи нема, але з’являються негативні тенденції і треба адаптувати підприємство до нових ринкових умов;

• випереджуюча – має місце в успішних компаніях, які прагнуть підсилити конкурентні переваги.

3) за об’єктом змін

• управлінська – зміна організаційної структури, менеджменту, маркетингової політики;

• технічна – підвищення виробничого потенціалу, покращення системи постачання;

• економічна – для забезпечення відповідного рівня рентабельності;

• фінансова – стосується управління пасивами, передбачає зміну структури пасивів шляхом відстрочки погашення заборгованості, зниження відсоткової ставки по заборгованостям, заміни частки заборгованості на акції, аннулювання заборгованості, отримання від кредиторів нових позик або гарантій;

• реструктуризація власності – зміна власника державних підприємств за зміни власності через зміну участі в капіталі;

4)за тривалістю періоду

• оперативна – розрахована на декілька місяців, використовуються внутрішні ресурси;

• стратегічна – довгострокова, передбачає залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування.

Етапи процесу реструктуризації:

1) усвідомлення необхідності змін;

2) формування команди;

3) діагностика стану підприємства, виявлення існуючих проблем;

4) визначення цілей;

5) розробка бізнес-плану реструктуризації;

6) реалізація бізнес-плану;

7) коригуючи дії.

Програма реструктуризації – перелік заходів, що дозволяють досягти поставленої мети – підвищення прибутковості діяльності підприємства.

Санація (фінансове оздоровлення) – комплекс заходів, спрямованих на виведення підприємства із кризи, відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Санація може проводитися у 3 випадках:

1. до моменту порушення кредиторами питання про банкрутство, якщо підприємство звертається за зовнішньою допомогою;

2. якщо підприємство, звернувшись до господарського суду щодо порушення справи про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації;

3. якщо рішення про санацію виносить господарський суд на підставі одержаних пропозицій щодо задоволення вимог кредиторів до боржника.

Етапи класичної моделі санації:

1) причинно-наслідковий аналіз кризової ситуації

2) рішення щодо ліквідації або санації;

3) визначення цілей санації;

4) програма санації;

5) проект санації;

6) бізнес-план санації;

7) реалізація санаційних заходів та вихід з кризи.