- •V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
- •1. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Мовна розминка
- •III. Активізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •V. Опрацювання оповідання і. Бондарчука «На новій землі»
- •VI. Підсумок уроку
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Вправи для розвитку читацьких навичок
- •III. Актуалізація знань учнів про символи держави
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Робота над темою уроку
- •1) Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •Iіі. Перевірка засвоєних знань
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •II. II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •65 Тема: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,
- •V. Домашнє завдання
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Вступне слово вчителя
- •II. Розповідь про Павла Тичину
- •IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Вправи для розвитку навичок читання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •2) Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •III. Робота над темою уроку
- •V. Домашнє завдання.
- •72 Тема: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»
- •3. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
- •73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •74 Тема: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.
- •2) Словникова робота.
- •1. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», в. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини в.Яценка “ Рання весна”
- •I. Розчитування за складовими таблицями
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання д. Чередниченка«Рідні краєвиди»
- •2) Читання «пірамідок» слів
- •IV. Опрацювання вірша в. Ткаченко «Квітень»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку.
- •III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
- •2. Словникова робота.
- •IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •II. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»
- •Vі. Підсумок уроку
- •83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
- •IV. Підсумок уроку
- •II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»
- •3. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •V. Опрацювання вірша м. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
- •V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом письменника
- •V. Опрацювання першої частини казки «Гидке каченя» (до слів «Воно бігло...»)
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життям і творчістю письменниці
- •Vі. Домашнє завдання
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання казки «Сіль, дорожча за золото» (с. 106–111, до слів «На Марушці була...»)
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання продовження казки б. Немцової «Сіль, дорожча за золото»
- •2. Словникова робота.
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •99 Тема Введення до теми. В. Сухомлинський «Усмішка»
III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
1. Слухання вірша.
Учитель читає в уповільненому темпі, виразно.
— Чи змовкає колись мелодія природи?
2. Словникова робота.
оркестр живе зове грає змовкає друже не байдуже вітри створи струмка дзвінка природа хороводи
Читання слів знизу вгору. Читання слів в парі (римовані слова).
— Поясніть значення слова оркестр. (Група музикантів, які виконують музичні твори під керівництвом диригента.)
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— До кого звертається автор у вірші?
4. Осмислення змісту вірша. Вибіркове читання.
— Як автор називає природу? Що він хотів підкреслити словом храм? До чого закликає музика природи?
— Який оркестр «грає» в природі? Де він звучить?
— Поміркуйте, чому він не змовкає ні на мить.
— Пофантазуйте, що звучить у мелодіях цього оркестру.
— До чого закликає автор читачів? Яку мелодію запрошує слухати? Чому він називає мелодію струмка дещо знайомою?
— А чи знайома мелодія струмка і вам?
— Які інші мелодії природи знайомі вам? А які ви хотіли б послухати?
— Продовжте думку автора: «В природі мелодії, друже, творять пташки та вітри...».
— Прочитайте виділене речення. Як ви його розумієте?
5. Вправи для розвитку техніки читання.
1) Читання вірша (напівприкриваючи букви лінійкою).
2) Знайти і прочитати найкоротше речення, найдовше. Останнє речення прочитати на одному диханні.
IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
1. Читання вірша вчителем.
— Яку пору року описав поет? Чому так вважаєте?
2. Словникова робота.
В’ються впали дзвонять
сміються розтали співають
грають сказали виглядають
щебечуть шепнули заливаються
Читання слів «луною» (за вчителем), потім — напівголосно в парі (один одному).
— Що об’єднує усі слова? Чим відрізняється друга колонка слів від інших?
— Які слова серед даних — синоніми?
3. Самостійне читання твору (мовчки).
— Який настрій викликав у вас вірш? Чому?
4. Відтворення змісту за запитаннями.
— Який настрій мали пташки?
— Якими словами автор передає їхній веселий спів? Назвіть їх.
— Які образи створюють виділені вислови?
— Які вирази вжиті у переносному значенні? З якою метою їх ужито?
— Що у вірші є вигадкою, а що — ні?
— Які ознаки весни згадано у вірші? Доведіть рядками тексту.
5. Різновиди читання.
1) Читання «ланцюжком».
2) Читання «буксиром» в парі з сусідом по парті.
3) Гра «Дочитайте рядок вірша».
Діти знаходять і дочитують рядок до кінця: «щоб...», «Ось вони...», «із весною...», «дзвоном...», «В небі».
4) Гра «Хто уважніший?»
— Яке дієслово, що передає настрій жайворонка (див. етап «Словникова робота»), зайве? (Виглядають) Чому? (Тому, що воно називає дію, яку виконували проліски.)
6. Виразне читання вірша.
V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.
— Слухаючи твір, поміркуйте, про що ви вже знали, а що з почутого для вас не зрозуміле. Підготуйте про це запитання.
Після читання вчитель дає відповіді на запитання дітей.
