- •V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
- •1. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Мовна розминка
- •III. Активізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •V. Опрацювання оповідання і. Бондарчука «На новій землі»
- •VI. Підсумок уроку
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Вправи для розвитку читацьких навичок
- •III. Актуалізація знань учнів про символи держави
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Робота над темою уроку
- •1) Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •Iіі. Перевірка засвоєних знань
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •II. II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •65 Тема: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,
- •V. Домашнє завдання
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Вступне слово вчителя
- •II. Розповідь про Павла Тичину
- •IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Вправи для розвитку навичок читання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •2) Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •III. Робота над темою уроку
- •V. Домашнє завдання.
- •72 Тема: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»
- •3. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
- •73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •74 Тема: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.
- •2) Словникова робота.
- •1. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», в. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини в.Яценка “ Рання весна”
- •I. Розчитування за складовими таблицями
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання д. Чередниченка«Рідні краєвиди»
- •2) Читання «пірамідок» слів
- •IV. Опрацювання вірша в. Ткаченко «Квітень»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку.
- •III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
- •2. Словникова робота.
- •IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •II. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»
- •Vі. Підсумок уроку
- •83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
- •IV. Підсумок уроку
- •II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»
- •3. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •V. Опрацювання вірша м. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
- •V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом письменника
- •V. Опрацювання першої частини казки «Гидке каченя» (до слів «Воно бігло...»)
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життям і творчістю письменниці
- •Vі. Домашнє завдання
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання казки «Сіль, дорожча за золото» (с. 106–111, до слів «На Марушці була...»)
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання продовження казки б. Немцової «Сіль, дорожча за золото»
- •2. Словникова робота.
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •99 Тема Введення до теми. В. Сухомлинський «Усмішка»
II. Повідомлення теми та мети уроку
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо уривок із книги Василя Чухліба «Олень на тому березі», в якій письменник з любов’ю пише про ваших ровесників, які живуть на берегах синьоокої річки Десни.
III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
1. Підготовка до читання. Словникова робота.
Читання колонок слів (швидко і правильно).
Взабрід либонь вимальовано
баржа забаглося партизанський
докоряє хутенько опецькуватий
знеможено полохаєм сколихнулася
сухопутний роздратувати неповороткий
— Прочитайте спочатку прикметники, потім — дієслова і прислівники.
— Поясніть значення слів неповороткий (повільний, незграбний у рухах); опецькуватий (невисокий, але товстий, незграбний).
— Які із слів мають такі значення:
• судно для перевезення вантажів, що плаває своїм ходом або на буксирі (баржа);
• пов’язаний із сушею (сухопутний);
• засуджує (звинувачує, докоряє);
• стан глибокої втоми, знесилення (знеможено)?
— Доберіть синоніми до слів другої колонки.
2. Читання твору «ланцюжком». Перевірка первинного сприймання.
— Де і коли відбувалися події?
— Назвіть дійових осіб оповідання.
— Що любили робити хлопці на березі Десни?
3. Вибіркове читання. Робота над змістом.
— Хто першим прийшов знайомитися до Тимка? Прочитайте опис зовнішності Валерки.
— Знайдіть абзац, в якому описано Десну.
— Чому хлопчаки сміялися з Тимка?
— Прочитайте, що Тимко розповів про своє село.
— Як хлопці ловили рибу? Доведіть словами твору.
— Що таке «Альбатрос»? Прочитайте опис човна і його команди.
— Для чого хлопці брали човна? Зачитайте.
— Від чого застерігав хлоп’ят бакенщик дядько Назар?
— Прочитайте, що робив на річці бакенщик. Знайдіть його розмірковування про Десну.
— Знайдіть розмову хлопчиків із Вадьком. Прочитаємо її за особами.
— Як ви думаєте, чому Вадько так поводився? Як ви гадаєте, хто у творі головні герої?
4. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Закінчити порівняння (робота в парах).
— Знайдіть у тексті порівняння і допишіть їх за поданим початком. Яка пара впорається швидше?
Вода тиха, як... (дзеркало). Переступав з ноги на ногу, мов... (кінь). Весь червоний, як... (його плавки). Вадько чахкав по воді, як... (паровоз). Вадько був важкий, як... (грудка).
2) Гра «Хто читає швидше?»
— У скількох абзацах міститься слова «дядько Назар»? (У чотирьох)
— Знайдіть абзаци зі словами: в новій оселі; чайки шугають; веселка коромислом стає; червоноперого окуня; пихкав люлькою.
5. Поділ оповідання на частини, складання плану (робота в зошитах, С. 25, завдання 8).
— На скільки самостійних частин можна поділити текст?
— Назвемо кожну з частин.
Орієнтовний план
1) Зустріч із Десною.
2) Перше знайомство з соколівськими хлопчаками.
3) Малі рибалки.
4) Човен «Альбатрос» і його команда.
5) Повчання бакенщика дядька Назара.
6) Суперечка з Вадьком.
7) Справжні деснячки!
6. Характеристика дійових осіб.
— Які риси характеру властиві хлопцям? Доведіть свої думки рядками твору.
— Як хлопці ставилися до річки?
— Які якості характеру трьох друзів виявилися у рятуванні Вадька?
— Яким був Вадько? Чому, по-вашому, з ним трапився такий прикрий випадок? Чи змінився він після цього?
— Хто з дійових осіб вам подобається? Чим?
— Кого вам шкода? Чому?
— Кому з героїв ви хотіли б дати пораду? Яку?
