IV. Підсумок уроку

— Яке оповідання ми сьогодні читали? Яка його головна думка?

— Як по-іншому ви назвали б цей твір?

84 -85 Тема. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Поз­нанська «Спасибі людям, що зростили ліс»

Мета: розширювати словниковий запас; удосконалювати вміння ви­разно читати; розвивати уміння сприймати і складати розповідь за кар­тиною, викликати в учнів захоплення красою опису величавої ріки.

ХІД УРОКУ

І. Вправа для вдосконалення читацьких навичок

1. Розгадування загадки.

З північних сторін я мандрую-випливаю,

цілу Україну бачу-споглядаю,

відвідую міста, що славні давниною,

і Київ наш, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду,

у Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу

— Який вірш про Дніпро ми вивчили раніше? («Реве та стог­не Дніпр широкий...») Хто його автор? (Т. Г. Шевченко) Розкажіть його напам’ять.

— Послухайте текст про Дніпро. Визначте, який він — науково-по­пулярний чи художній.

Дніпро — це найбільша річка України. Із загальної довжини 2201 км територією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну ріка Європи. Крім того, Дніпро — найповноводніша ріка України.

Верхня частина Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них — Десна, Прип’ять, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось.

Початок нашої ріки — на Валдайській височині, а впадає вона в Дніп­ровський лиман Чорного моря.

Древні греки називали Дніпро Борисфеном. Давньогрецьке слово Бо­рисфен має дослівний переклад — «той, що тече з півночі».

Старослов’янська назва Дніпра — Славутич. Вчені пов’язують її з на­звою племені — слов’яни.

III. Повідомлення теми та мети уроку

— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо уривок із повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро».

IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»

1. Робота над заголовком.

— Поміркуйте, яким може бути текст із такою назвою: науковим чи ху­дожнім? Доведіть свою думку.

2. Читання твору вчителем.

— Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припущення.

— Який це текст за метою висловлювання? (Опис) Що у ньому опи­сується?

3. Словникова робота.

ліс	чудовий	в’ється
шлях	блакитний	плине
образ	розкішний	мчить
широчінь	дзеркальний	загуркотить
Дніпро	прибережний	ворухнеться

— Прочитайте кожну колонку «буксиром» із сусідом по парті. Що об’єднує кожну групу слів?

— Прочитайте першу колонку, поставивши усі слова в родовому від­мінку однини.

— Зачитайте слова другу колонки, поставивши усі прикметники у форму жіночого роду.

— Змініть особу дієслів на першу особу однини, підставивши зай­менник я.

4. Читання твору учнями (мовчки).

— Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту твору.

— Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.

— Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?

— Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

— Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.

— Які ще персонажі, крім Дніпра, з’явилися в описі? Яку характе­ристику дав їм автор?

— Прочитайте виділене речення.

— Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?

— Як рослини ставляться до Дніпра?

— Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.

6. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Вибіркове читання.

— Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою. (Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний дзер­кальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод, розкішний)

— Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в’ється)

2) Знайти і прочитати найдовше і найкоротше речення з тексту.

7. Мовно-логічне завдання.

— Утворіть словосполучення, з’єднавши слова першої колонки (див. етап «Словникова робота») із прикметниками з другої колонки.

— Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті відповідні прик­метники. (Світлий образ, велична широчінь)

8. Виразне читання опису.

— З якою інтонацією слід читати виділені речення? Знайдіть речен­ня зі знаком оклику.

— У реченні «Вони припали разом...» зверніть увагу на повторення слів з часткою не. З якою інтонацією їх слід читати?

— Порівняйте уривок «Чудовий Дніпро» М. Гоголя з картиною А. Куїн­джі. За допомогою чого письменникові і художникові вдалося досягти чарівності опису Дніпра?

— Яке почуття — спокою чи тривоги — викликає картина?