- •V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
- •1. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Мовна розминка
- •III. Активізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •V. Опрацювання оповідання і. Бондарчука «На новій землі»
- •VI. Підсумок уроку
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Вправи для розвитку читацьких навичок
- •III. Актуалізація знань учнів про символи держави
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Робота над темою уроку
- •1) Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •Iіі. Перевірка засвоєних знань
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •II. II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •65 Тема: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,
- •V. Домашнє завдання
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Вступне слово вчителя
- •II. Розповідь про Павла Тичину
- •IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Вправи для розвитку навичок читання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •2) Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •III. Робота над темою уроку
- •V. Домашнє завдання.
- •72 Тема: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»
- •3. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
- •73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •74 Тема: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.
- •2) Словникова робота.
- •1. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», в. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини в.Яценка “ Рання весна”
- •I. Розчитування за складовими таблицями
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання д. Чередниченка«Рідні краєвиди»
- •2) Читання «пірамідок» слів
- •IV. Опрацювання вірша в. Ткаченко «Квітень»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку.
- •III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
- •2. Словникова робота.
- •IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •II. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»
- •Vі. Підсумок уроку
- •83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
- •IV. Підсумок уроку
- •II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»
- •3. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •V. Опрацювання вірша м. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
- •V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом письменника
- •V. Опрацювання першої частини казки «Гидке каченя» (до слів «Воно бігло...»)
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життям і творчістю письменниці
- •Vі. Домашнє завдання
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання казки «Сіль, дорожча за золото» (с. 106–111, до слів «На Марушці була...»)
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання продовження казки б. Немцової «Сіль, дорожча за золото»
- •2. Словникова робота.
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •99 Тема Введення до теми. В. Сухомлинський «Усмішка»
2. Словникова робота.
Читання «пірамідок» слів
3. Повторне читання твору учнями (мовчки).
— Підготуйте одне одному запитання за змістом твору.
4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.
Діти ставлять одне одному запитання, дають на них повні відповіді.
— Прочитайте, яка чутка ходить про солов’я.
— Знайдіть опис солов’я. Як його слід читати?
— Коли згасають солов’їні пісні? Чому? Доведіть власну думку рядками твору.
— Чого пташенятам-солов’ятам потрібно вчитися найдовше?
5. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Гра «Знайдіть і дочитай слово».
Чу... (тка), кра... (плинок), за... (ходиться, минають), ли... (бонь), стру... (шувати), ку... (бельці), ці... (лий).
2) Утворіть словосполучення іменника з прикметниками, використовуючи текст.
Спів (гарний), блиском (чорним), оченята (великі), мак (червоний), пісні (солов’їні), ціпкання (тоненьке
6. Мовно-логічне завдання.
— Користуючись текстом, доповніть розповідь про соловейка потрібними словами і виразами.
Соловейко... так, що аж дух... . Коли він..., то у нього аж... і хвостик, і... , міняться... оченята. Гарного... солов’ята вчаться... ... (Соловейко співає так, що аж дух затинає. Коли він співає, то у нього аж тремтять і хвостик, і волоборідочка, міняться чорним блиском оченята. Гарного співу солов’ята вчаться цілий рік.)
7. Переказування твору.
8. Читання скоромовок Лесі Мовчун (повільно, з прискоренням, швидко).
1) Доповнити речення словами з тексту (завдання 1, 4).
2) Відповісти на запитання словами з тексту (завдання 1, 4).
3) Пояснити значення слів та словосполучень (завдання 3).
VI. Підсумок уроку
— Про яку пташку ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися? Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що це оповідання є художньо-пізнавальним? Доведіть свою думку.
80 Тема. Яким буває грім М. Познанська «Грім», М. Вінграновський «Грім»,
Мета: вдосконалювати виразність читання; розвивати спостережливість, образне мислення й мовлення учнів; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; вчити доводити свої твердження рядками твору, зіставляти різні форми опису природних явищ.
Обладнання: картки зі словами.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Відгадування загадки.
Билиця зразу й небилиця:
по хмарах їде колісниця,
немов знайти дорогу хоче —
то постоїть, то знов гуркоче. (Грім)
2. З’ясування значення слова.
— Прочитайте три визначення і встановіть, яке з них тлумачить слово грім.
1) Відбиття звуку від якоїсь перешкоди; відгомін;
2) рух потоку повітря в горизонтальному напрямі;
3) гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.
— Поміркуйте, які слова визначено у двох інших випадках. (Луна,вітер)
3. Складання римованих рядків.
— Послухайте, доведіть, не помиліться!
Град городом прошумів, гарбузи геть чисто... (збив).
Гримнув грім і знову град — лопотить на... (виноград).
II. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Опрацювання вірша М. Познанської «Грім»
1. Читання вірша комбінованим способом (спочатку читає вчитель, останні чотири рядочки — діти).
— Хто злякався громовиці? (Коник-стрибунець)
— В яку пору року описана природа?
2. Читання вірша вголос по строфах, аналіз змісту.
— Прочитайте першу строфу. Яку картину змальовано? Чого очікувала вся природа?
— Прочитайте другу строфу. Що змінилося у природі? З чим у вірші порівнюється грім? Як берізки зустріли дощ?
— Кого описано в останній строфі? Чому він обірвав свою пісеньку?
— Які слова вжив автор, щоб передати зміни у природі? (Стихла, задрімали, сплять, раптом, озвався, шумлять)
— Знайдіть вирази, вжиті в переносному значенні, поясніть їх.
— Які вирази вірша вам сподобалися? Чим?
3. Словесне малювання.
4. Виразне читання вірша.
