- •V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
- •1. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Мовна розминка
- •III. Активізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •V. Опрацювання оповідання і. Бондарчука «На новій землі»
- •VI. Підсумок уроку
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Вправи для розвитку читацьких навичок
- •III. Актуалізація знань учнів про символи держави
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Робота над темою уроку
- •1) Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •Iіі. Перевірка засвоєних знань
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •II. II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •65 Тема: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,
- •V. Домашнє завдання
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Вступне слово вчителя
- •II. Розповідь про Павла Тичину
- •IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Вправи для розвитку навичок читання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •2) Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •III. Робота над темою уроку
- •V. Домашнє завдання.
- •72 Тема: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»
- •3. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
- •73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •74 Тема: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.
- •2) Словникова робота.
- •1. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», в. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини в.Яценка “ Рання весна”
- •I. Розчитування за складовими таблицями
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання д. Чередниченка«Рідні краєвиди»
- •2) Читання «пірамідок» слів
- •IV. Опрацювання вірша в. Ткаченко «Квітень»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку.
- •III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
- •2. Словникова робота.
- •IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •II. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»
- •Vі. Підсумок уроку
- •83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
- •IV. Підсумок уроку
- •II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»
- •3. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •V. Опрацювання вірша м. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
- •V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом письменника
- •V. Опрацювання першої частини казки «Гидке каченя» (до слів «Воно бігло...»)
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життям і творчістю письменниці
- •Vі. Домашнє завдання
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання казки «Сіль, дорожча за золото» (с. 106–111, до слів «На Марушці була...»)
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання продовження казки б. Немцової «Сіль, дорожча за золото»
- •2. Словникова робота.
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •99 Тема Введення до теми. В. Сухомлинський «Усмішка»
VI. Домашнє завдання
ТЕМА: Як давно в Україні з’явився жовто блакитний прапор? Д. Павличко «Наш прапор» З дитячої енциклопедії “Світ моєї Держави”
Мета: удосконалювати навички виразного свідомого читання; вміння виділяти в тексті описи, пояснення, нові поняття; розвивати образне мислення, пам’ять, вміння порівнювати, створювати опис; виховувати шанобливе ставлення до Державного Прапора України.
Обладнання: ілюстрації із зображенням символів України, Конституція України, картки для читання.
ПЛАН УРОКУ
І. Організація класу
II. Вправи для розвитку читацьких навичок
1. Читання вірша.
Є багато країн на землі,
В них — озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди — Батьківщина.
III. Актуалізація знань учнів про символи держави
1. Читання з дошки висловлювань, пояснення їх змісту.
Мама для нас — найрідніша людина, а Україна — рідна земля, на якій ми народилися.
Хто не любить своєї Батьківщини, той — немов сирота, що без батька і без матері.
2. Розповідь вчителя.
— Україна — це земля, де ми народилися і живемо. Всім вона має бути люба й дорога — золота, чарівна сторона.
Україна — це міста і села, поля і ліси.
Україна — не тільки наша країна, але й держава світу. Вона має свою Конституцію, що містить ті правила, за якими живуть всі люди-українці. Конституція — Основний Закон нашої Батьківщини. Серед положень Конституції України є стаття 161, важлива для всього українського народу. Чого саме на неї я звертаю вашу увагу, ви зрозумієте, коли ознайомитесь з її змістом.
(Читання учнями статті 161 Конституції України.)
3. Виступи дітей (підготовлені самостійно заздалегідь).
1) Герб — це знак роду, міста, держави. У перекладі з німецької «герб» означає «спадщина». У давні часи герби вибивали на щитах. За ними легше було впізнавати воїна, закутого з ніг до голови в металеві лати. Зараз герби зображають на прапорах, грошах, печатках. Герби бувають різні, частіше на них зображують тварин, рослин, птахів, різні знаки. Ці зображення свідчать про те, чим саме славиться дана країна, чим вона сильна.
2) Український народ має герб-тризуб. Це дуже старовинний знак. Його зображення знайдено на пам’ятках трипільської культури, що існувала на території нашої країни близько 6 тис. років тому. За часів Київської Русі тризуб стає знаком влади князів династії Рюриковичів. Цей знак виявлено на печатці князя Святослава і на срібних монетах князя Володимира Великого. За однією з наукових версій, на тризубі зашифроване слово «воля», бо саме до волі прагнув наш народ з давніх часів. Інші вважають тризуб уособленням трьох природних стихій — повітря, землі і води. Державний Герб самостійної незалежної держави України — золотий тризуб на синьому тлі — затверджено Верховною Радою України у 1992 р. 3) Прапори як своєрідний символ володіння певною територією виникли в первісні часи. Тоді прапором можна було вважати будь-яке наскельне зображення тварини чи якийсь інший знак. Український прапор є синьо-жовтим (саме синьо-жовтим, а не жовто-синім чи жовто-блакитним, бо, за правилами геральдики, кольори «читаються» згори донизу). Синій колір — це синь українського неба та живлющої води, жовтий — колір золотих пшеничних полів, колір сонця, хліба. Кольори ці мають й інше значення — «мир» і «багатство», бо наш народ з давніх-давен славиться працелюбністю і миролюбністю. Українські люди завжди своєю працею примножували славу своєї Вітчизни. А коли потрібно, то захищали й честь Батьківщини.
