- •V. Опрацювання вірша м. Хоросницької«Звідки в міста назва — Львів»
- •1. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Мовна розминка
- •III. Активізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •V. Опрацювання оповідання і. Бондарчука «На новій землі»
- •VI. Підсумок уроку
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Вправи для розвитку читацьких навичок
- •III. Актуалізація знань учнів про символи держави
- •IV. Повідомлення теми та мети уроку
- •V. Робота над темою уроку
- •1) Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •VII. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •Iіі. Перевірка засвоєних знань
- •VI. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •II. II. Повідомлення теми й мети уроку
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Iіi. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •65 Тема: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,
- •V. Домашнє завдання
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •Vі. Домашнє завдання
- •Вступне слово вчителя
- •II. Розповідь про Павла Тичину
- •IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Вправи для розвитку навичок читання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •2) Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •II. Повідомлення теми уроку
- •III. Робота над темою уроку
- •V. Домашнє завдання.
- •72 Тема: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»
- •3. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів
- •73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •74 Тема: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.
- •2) Словникова робота.
- •1. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», в. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини в.Яценка “ Рання весна”
- •I. Розчитування за складовими таблицями
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання д. Чередниченка«Рідні краєвиди»
- •2) Читання «пірамідок» слів
- •IV. Опрацювання вірша в. Ткаченко «Квітень»
- •2. Словникова робота.
- •V. Підсумок уроку.
- •III. Опрацювання вірша с. Жупанина «Мелодії природи»
- •2. Словникова робота.
- •IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «в небі жайворонки в’ються»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання оповідання ю. Старостенка «Ходить така чутка...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку
- •II. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання вірша м. Вінграновського «Грім»
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»
- •Vі. Підсумок уроку
- •83 Тема: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»
- •II. Повідомлення теми та мети уроку
- •III. Опрацювання оповідання в. Чухліба «Деснячки»
- •IV. Підсумок уроку
- •II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
- •III. Повідомлення теми та мети уроку
- •IV. Опрацювання твору м. Гоголя «Чудовий Дніпро»
- •3. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •V. Опрацювання вірша м. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»
- •V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»
- •2. Словникова робота.
- •VI. Домашнє завдання
- •VII. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення з творчим і життєвим шляхом письменника
- •V. Опрацювання першої частини казки «Гидке каченя» (до слів «Воно бігло...»)
- •2. Словникова робота.
- •2. Словникова робота.
- •V. Домашнє завдання
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організація класу
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Підготовка до сприймання нового матеріалу
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життям і творчістю письменниці
- •Vі. Домашнє завдання
- •II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок
- •III. Повідомлення теми і мети уроку
- •IV. Опрацювання казки «Сіль, дорожча за золото» (с. 106–111, до слів «На Марушці була...»)
- •2. Словникова робота.
- •V. Опрацювання продовження казки б. Немцової «Сіль, дорожча за золото»
- •2. Словникова робота.
- •1) Словникова робота.
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •99 Тема Введення до теми. В. Сухомлинський «Усмішка»
1) Словникова робота.
Скіпка — велика хвиля.
2) Читання поезії вчителем.
3) Перечитування вірша учнями.
4) Робота над образними висловами.
— Про що розповідає поет у вірші? (Про одинокий човен)
— Як ви розумієте вислови: «вітер з гаєм розмовляє», «погралися гори-хвилі», «скіпок не стало»?
5) Робота над ілюстрацією до вірша.
6) — Знайдіть і прочитайте слова і вирази, які передають роздуми поета, змальовують картини тиші і неспокою в природі.
7) Робота над виразністю читання.
— Визначте темп читання кожної строфи.
— Які почуття слід передати інтонацією?
Iіі. Перевірка засвоєних знань
ІV. Підсумок уроку
— Поміркуйте над прислів’ями.
Нема в світі України, немає другого Дніпра.
Рідний край — земний рай.
Людина без Вітчизни — як соловей без пісні.
— Чи відображають ці прислів’я тему нашого сьогоднішнього уроку?
— Чим вам сподобався урок?
— Що нового ви взяли з уроку?
VI. Домашнє завдання
Вивчити вірш «Садок вишневий коло хати...» напам’ять.
03.02
ТЕМА: Поезія, що стала народною піснею .Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий», В. Скомаровський «Кобзарі» (напам’ять)
Мета: викликати захоплення силою та образністю поетичного слова Т. Шевченка; удосконалювати вміння виразно читати, зіставляти поетичне слово у вірші й у музиці; виховувати інтерес до самостійного читання творів Т. Шевченка і творів, створених про нього.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка.
ПЛАН УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
1. Конкурс на кращого читця вірша «Садок вишневий коло хати...».
2. Вікторина.
1) Де народився Т. Г. Шевченко?
2) Що ви знаєте про дитинство поета?
3) Яку роль у житті поета відіграла його старша сестра Катря? Чого він від неї навчився?
— Хто з поетів писав про Т. Г. Шевченка? Які це твори?
— Прочитайте свій улюблений вірш Т. Г. Шевченка.
II. Повідомлення теми та мети уроку
Слово вчителя.
— Сьогодні на уроці ми познайомимось з ще одним твором видатного поета, який став народною піснею,— це вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...».
Ми усі дуже добре знаємо, що про життя і творчість Т. Г. Шевченка писали видатні письменники України, зокрема Вадим Скомаровський написав вірш «Кобзарі», який присвятив улюбленому поетові. З ним ми сьогодні теж познайомимось.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя.— Спадщина великого поета і художника стала дорогоцінним надбанням української й світової культури. Його самовіддана творчість проторувала широкий шлях для розвитку українського мистецтва. Його картини є окрасою багатьох музеїв. Люди милуються і пишаються й сьогодні їх творцем. Цілі покоління українців виховувались на творчості Шевченка. Майже у кожній родині був і є його «Кобзар». Багато поезій Т. Г. Шевченка стали піснями.
2. Слухання вірша «Реве та стогне Дніпр широкий...».
Вчитель виразно читає вірш, звертаючи увагу на те, як потрібно читати першу строфу, передаючи інтонацією й темпом читання певні явища (бурю на Дніпрі). Читаючи другу строфу, вчитель змінює інтонацію ближче до розповідної, передає неспокій у природі. Третю строфу читає повільно, з паузами, розповідною інтонацією.
3. Самостійне читання вірша учнями.
4. Перевірка сприйняття тексту.
— На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)
— Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)
— Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари)
— Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилася, все стихло.)
— За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?
5. Слухання грамзапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...».
6. Бесіда за прослуханим.
— Як ви думаєте, чому цей вірш став піснею?
— Які почуття викликала у вас ця пісня?
7. Робота над віршем В. Скомаровського «Кобзарі».
