- •****Теорія держави і права *****
- •1. Поняття й основні ознаки держави
- •2. Поняття сутність і причини виникнення держави
- •3. Поняття і види типів держави. Основні причини зміни типів держави та ознаки відносної самостійності держави
- •4. Поняття і види функцій держави
- •5. Поняття і види держав соціально-демократичної орієнтації
- •6. Внутрішні завдання і функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •9. Види форм правління сучасних держав соціально - демократичної орієнтації
- •7. Зовнішні функції держав соціально-демократичної орієнтації
- •8. Загальні риси й тенденції розвитку права соціально - демократичної орієнтації
- •10.Поняття і характеристика механізму держави
- •11. Принципи апарату держави та його склад
- •12. Поняття апарату держави. Орган держави і види органів держави
- •13. Поняття та елементи політичної системи суспільства і місце держави у політичній системі суспільства
- •14. Поняття і основні ознаки громадянського суспільства
- •15. Сучасна теорія правової держави.
- •21.Поняття і види основних прав людства
- •22.Основні права дитини та їх види
- •23.Основні права людини та їх види
- •24.Поняття основного соціального обов’язку людини. Класифікація основних соціальних обов’язків людини
- •25.Міжнародно-правові засоби, призначені для забезпечення і захисту основних прав людини
- •29. Теорія держави загального благоденства
- •30. Теорія еліт
- •33. Принципи і функції права
- •36. Поняття суб’єктивного юридичного права та юридичного обовязку
- •37. Правовий статус особи і громадянина
- •39. Поняття і склад правоутворення
- •41. Поняття, принципи і стадії правотворчості
- •42. Правотворчий процес
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •43. Поняття і види форм (джерел) права
- •44. Види зовнішніх форм (джерел) права
- •46.Поняття та види підзаконнихнормативно-правових актів
- •47. Поняття і юридичні властивості нормативно-правових актів
- •49. Поняття, основні риси й елементи системи права
- •50. Поняття галузі права та інституту права, їх види. Критерії розподілу правових норм по галузях права
- •53.Поняття і способи систематизації законодавства
- •55. Поняття і види правових норм . Спеціалізовані правові норми
- •56. Поняття і елементи правової норми
- •57 Поняття та види гарантій законності . Поняття й основні принципи законності у державі соціально-демократичної орієнтації
- •58.Поняття й елементи правової культури особи
- •61. Поняття і склад правосвідомості
- •1. Правовапсихологія:
- •2. Правоваідеологія:
- •62. Поняття і види правомірної поведінки
- •63. Поняття і форми реалізації правових норм
- •64. Загальні вимоги правового застосування правових норм
- •65.Поняття і основні риси застосування правових норм
- •72.Поняття й ознаки правових відносин
- •77. Понятття й стадії правового правового регулювання суспільних відносин
- •78. Юридичні факти : поняття, значення, види
- •79. Поняття й ознаки правопорушення
- •80. Поняття і види правопорушень
- •81. Поняття і склад правопорушення
- •83.Поняття, функції та стадії юридичної відповідальності
- •84. Поняття і види правового реголювання
29. Теорія держави загального благоденства
Держава загального благоденства. В основі цієї теорії лежать ідеї та висновки соціології. Розробив теорію англ економіст Дж. Кейнс. Головний зміст теорії зводиться до такого:
- сучасна демократична держава втратила класовий характер і діє в інтересах усіх членів суспільства. Держава використовує такі економічні важелі, як політика цін, податки, інвестиції, державне замовлення, кредити, регулювання експорту та імпорту і цим впливає на приватний сектор, пристосовує його для блага всіх;
- держава, реалізуючи функцію соціальних послуг (матеріальна допомога, поліпшення умов праці, підвищення заробітної плати і пенсій, покращення житлових умов, охорони здоров'я, освіти), забезпечує більш високий рівень життя населення всієї країни;
- постійно відмирає репресивно-каральна функція держави, звужується сфера державного примусу.
Відповідно, розвиток змішаної економіки, активізація функції соціальних послуг, відмирання репресивно-каральної функції держави перетворює її із класово-антагоністичної на державу загального благоденства.
30. Теорія еліт
ТЕОРІЯ ЕЛІТ— світоглядна й філософська концепція про роль і значення окремої групи людей, невеликої тісно згуртованої частини суспільства (еліти), її вплив на різні сфери економіки чи політики. Ця система характеризує еволюцію наукових і соціальних досягнень (перетворень) як результат об'єднаних зусиль невеликого колективу учасників, пов'язаних між собою спільними цілями та ознаками.
Існує декілька інтерпретацій поняття «еліта», особливо тих характерних рис, які за визначенням повинні об'єднувати людей в ім'я спільної мети: деякі вважають, що елітою можуть вважатися тільки найбільш обдаровані люди, інші — знатні походженням, треті — фінансово забезпечені і багаті. Треба зазначити, що ці ознаки можуть кардинально відрізнятися один від одного. У фінансової еліти головною ознакою елітарності зазвичай вважаються гроші, у політичних груп — активність членів партій, бажання діяти, у вчених клубів — рівень інтелекту. Втім, може бути присутнім і змішаний фактор, наприклад, інтелект і фінанси.
Засновниками теорії еліт були італійці — соціолог ВільфредоПарето та юрист і соціолог ГаетаноМоска.
ВільфредоПарето висунув концепцію «зміни еліт», згідно з якою основою суспільних процесів є боротьба еліт за владу. За цією теорією політика поділяється на дві сфери. В одній з них головне місце посідає еліта, правляча меншість, в іншій — підкорена більшість. Демократія, за вченнями цих мислителів, не має права на існування, оскільки приводить до диктатури. Послідовники цієї теорії вважало, що правління народу, народний суверенітет ніколи не можуть бути втіленими в життя, оскільки «людина натовпу» розмірковує ірраціонально і, не маючи необхідних знань, не може брати участі в управлінні державними справами. Тільки еліта здатна на політичну діяльність, тільки вона може забезпечити справжню свободу, прогрес і стабільність. Доступ до еліти залишається вільним, до неї можуть увійти прості люди, досягнувши відповідного рівня.
У суспільстві може існувати декілька еліт, що створить конкуренцію на засадах політичного й партійного плюралізму і допоможе привести до влади найбільш компетентну еліту, здатну виконати своє призначення
31. ФАШИСТСЬКА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ Фашистські ідеї державності — це суміш різних положень, метою яких є виправдання, заохочення найнижчих людських інстинктів. Однією з головних складових фашистської теорії є расизм, що поділяє людей за біологічними та соціальними ознаками на декілька груп (рас), одна з яких проголошується істинним представником людського роду. Тому завдання держави забезпечення процвітання панівної раси шляхом завоювання інших держав для розширення "життєвого простору", поширення "культурної раси". При цьому державні органи повинні керуватися партійними ідеологічними настановами, діями вождя, що є істиною в останній інстанції. У сфері міжнародних відносин фашизм виходить з культу грубої сили. Насилля проголошується найважливішим чинником розвитку, а гуманізм — проявом неповноцінності раси, спробою виправдання її слабовілля і боягузтва. 32. ТЕОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОї ДЕРЖАВИ Націона́льна держа́ва — тип держави, яка є формою самоорганізації, самовизначення і самовираження певної нації на певній суверенній території. Нація є найвищою цінністю, головним джерелом влади і визначальникомсоціо-політичної системи такої держави. Ідеалом національної держави є мононаціональна держава, в якій усі мешканці належать до однієї політичної нації та використовують єдину знакову систему, зрозумілу усім представникам цієї нації: мову, культуру, звичаї, стереотипи, систему цінностей тощо. Концепція національної держави тісно пов'язана з розвитком націоналізму в Європі 17 — 18 століть, колоніалізмом та національно-визвольними рухами 19 — першої половини 20 століття. У 20 столітті національні держави стали домінуючими формами державної організації більшості світу; вони замінили династичні і класові держави середньовіччя.
Національним державам часто протиставляються наднаціональні утворення імперського-інтегрального типу такі як імперії минулого СРСР, Британська імперія так і сучасні — ЄС тощо. Наприкінці 20 століття пророкувався занепад національних держав, проте розвал СРСР довів протилежне. В більшісті міжнародних організацій, таких як ООН, саме національна держава виступає основною політичною одиницею в усіх міжнародних процесах.
